
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
14 грудня 2018 р. Справа № 120/4038/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитришеної Р. М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до: Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Вінницька область, м. Гайсин, вул. Волонтерів, 17) про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Гайсинського об"єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов"язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в серпні 2018 року звернувся до Гайсинського об"єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 26.10.2018 Гайсинське об"єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило позивача про те, що рішенням оформленим протоколом №815 від 19.10.2018 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії. Підставою для відмови стало те, що станом на 01.01.1993 документально не підтверджено 4 роки роботи чи проживання у зоні посиленого радіологічного контролю. Так, відповідно до трудової книжки у період з 02.01.1991 по 30.11.1991 та з 02.12.1991 по 25.02.1992 заявник працював в СУ - 929 треста "Орелдорстрой" Курської області м. Курськ. Відповідно до ст. 55 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку підстави відсутні.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача, оскільки згідно відомостей, довідок, ОСОБА_1 має достатню кількість років, яка дає можливість призначити пенсію із зниженням пенсійного віку.
За наведеного вище, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії на підставі ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 пільгову пенсію на підставі ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня виникнення права на пенсію по день припинення такого права.
Ухвалою суду від 12.11.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Сторона відповідача, скориставшись своїм правом згідно до положень КАС України, подала до суду відзив за вх. №53516 з якого слідує, що останній просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на наступне.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до ст. 15 вищезазначеного Закону зазначено, що підставами для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є довідка про період проживання, роботи чи навчання у відповідних зонах, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення здійснюється органами місцевого самоврядування. Згідно ж поданої до управління довідки №361 від 17.04.2018, виданої виконкомом Носовецької сільської ради про місце проживання, як того вимагає п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій», затвердженого постановою ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року зі змінами та доповненнями, ОСОБА_1 фактично зареєстрований та проживав в зоні радіологічного контролю з 12.05.1980 по 29.06.1988. Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.09.1982 ОСОБА_1, 1963 р.н., з 02.01.1991 та з 02.12.1991 по 25.02.1992 працював в СУ-929 треста «Орелдострой» Курської області м. Курськ, що прослідковується за штампом організації. Відтак, станом на 01.01.1993 року позивач немав можливості постійно проживати або працювати у цій зоні не менше 4-х років.
Крім того відповідач зазначає, що сама по собі наявність посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи не вказує на те, що станом на 01.01.1993 позивач працював чи проживав постійно протягом 4 років у зоні посиленого радіологічного контролю. Посвідчення визначає саме статус особи, а не право на призначення пенсії, право особи визначає дотримання умов, встановлених ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян».
Враховуючи протиріччя в наданих до управління документів, відсутність належно встановленого факту проживання чи роботи 4 роки в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993, на думку відповідача, позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян».
За наведеного, відповідач вказує, що розглянувши поданий позивачем пакет документів для призначення пенсії та надавши правову оцінку його змісту, достовірності поданих документів та їх сукупного зв'язку, управління вважає, що приймаючи рішення від 19.10.2018 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1, діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Дослідивши матеріали справи, докази, надавши їм оцінку, суд встановив наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, упродовж з 29.06.1988 року по теперішній час проживає в АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою Носовецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області №361 від 17.04.2018 року.
21.03.2000 року ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_3 громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорії 4.
Позивач оскаржує відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, що судом розцінюється, як рішення - протокол №815 від 19.10.2018 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивно забруднених території, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Так, статтею 14 Закону №796-ХІІ передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років.
Водночас, обумовлена норма закону передбачає, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058), пенсійний фонд України є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулюються Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.
Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документ, який засвідчує особливий статус особи, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09 березня 1988 року, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування, (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Посвідченням громадянина на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 21.03.2000 підтверджується той факт, що позивач постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Також, обставини про те, що позивач проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю підтверджуються довідкою №361 від 17.04.2018 Носовецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 по 12.05.1980, з 29.06.1988 зареєстровани та постійно проживає.
Крім того, у довідці зазначено, що згідно до Постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 і додатку №1 с. Косанове віднесено до ІУ категорії населених пунктів потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відтак, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що наявні позивача документи, які знаходяться в матеріалах справи, містять відомості, які вказують на його постійне місце проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Суд не погоджується з позицією відповідача, який відмовляючи позивачеві в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказує про не підтвердження постійного проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Зокрема, у відмові зазначено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 20.09.1982 гр. ОСОБА_1, 1963 р.н., з 02.01.1991 по 30.11.1991 та з 02.12.1991 по 25.02.1992 працював в СУ-929 треста "Орелдорстрой" Курської області м. Курськ.
Проте, на підставі поданих доказів, які містяться у справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 надано відповідачу достатньо належних документів, які підтверджують факт його місця проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Зокрема, довідкою сільської ради підтверджено, що позивач з 29.06.1988 зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_2, а тому на переконання суду, позивач має право на призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто, зі зменшенням пенсійного віку.
Доводи відповідача, наведені у відзиві на адміністративний позов, спростовуються встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно із статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У статті 17 Закону від 23.02.2006 року №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.
Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача вчинити дії є похідною від першої, а відтак підлягає задоволенню в силу того, що похідна вимога залежить від задоволення іншої/основної вимоги (п. 23 ст. 4 КАС України).
Одночасно, вирішуючи спір суд зазначає, що в частині зобов"язального характеру щодо виплати пенсії позивачу по день припинення такого права, то така вимога не може бути задоволеною оскільки рішення судом приймаються з огляду на спірні правовідносини. Судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб, а не можливість їх порушення у майбутньому.
Частинами 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
В силу положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, оформлене протоколом №815 від 19.10.2018 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку з дня винекнення права на вказаний вид пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (Вінницька область, м. Гайсин, вул. Волонтерів, 17, код ЄДРПОУ 41247177) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок згідно квитанції 0.0.1177547523.1 від 06.11.2018.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1); Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (Вінницька область, м. Гайсин, вул. Волонтерів, 17, код ЄДРПОУ 41247177)
Повний текст рішення складено: 18.12.2018
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна
Судове рішення № 78653905, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 14.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/4038/18-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: