Рішення № 78653836, 17.12.2018, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1245/18

Провадження № 2/321/527/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2018 смт Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом,

В С Т А Н О В И В:

До Михайлівського районного суду Запорізької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 селищної ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом. Позов мотивований тим, що 23 червня 2009 року помер батько позивача ОСОБА_3. Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 8,01 га, розташована на території ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №058606 від 27 березня 2001 року. Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу Запорізької області із заявою про прийняття спадщини, але отримала відмову так як позивач на момент смерті спадкодавця разом з ним не проживала, а також заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріальної контори не подавала. Крім того, в Державному акті на право приватної власності на землю прізвище власника вказано «Гаражій» ОСОБА_4, а прізвище її батька в свідоцтві про смерть вказано «Гаражий» ОСОБА_4. Позивач ОСОБА_1 просить суд встановити факт належності земельної ділянки площею 8,01 га, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №058606 від 27 березня 2001 року, за - «Гаражий» ОСОБА_4, поновити строк для прийняття спадщини та визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, однак надала суду заяву, що містить клопотання про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради в судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву, що містить клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В судовому засіданні встановлено, що 23 червня 2009 року помер ОСОБА_3 (а.с. 11).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ЗП № 058606, ОСОБА_3 належить земельна ділянка розміром 8,01 га у межах згідно з планом, яка розташована на території ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого 27 березня 2001 року селищним головою ОСОБА_2 ради народних депутатів (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про народження Серії І-ФЮ № 927004, складеного російською мовою батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, записаний ОСОБА_3 (а.с. 10).

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 2 жовтня 2018 року, земельна ділянка розміром 7,7000 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки – 2323355100:32:003:0007, нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018 рік складає 225209 грн. (а.с. 15).

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України , право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

8 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини.

Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_6 від 11 червня 2018 року за вих. №770/02-14, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті 23 червня 2009 року ОСОБА_3, який проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з таких підстав: 08 червня 2018 року до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 звернулася гр. ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті гр. ОСОБА_3. При підготовці до видачі свідоцтва було з’ясовано, що спадкоємець гр. ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини пропустила, так як відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до довідки, виданої відділом реєстрації виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області 05 червня 2018 року за №0578, гр. ОСОБА_3 на момент смерті був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з ним ніхто не був зареєстрований. Таким чином гр. ОСОБА_1 разом із спадкодавцем на момент смерті не проживала, а також заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріальної контори не подавала (а.с. 5).

Для правильного вирішення спору про спадкування суд на підставі відповідних документів зобов’язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат», видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Таким чином, суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу – державного акту на право приватної власності на землю І-ЗП № 058606, як особі, прізвище якої, що зазначено в документі, не збігається із прізвищем, зазначеним у паспорті.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини згідно вимог ст.1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини передбачені ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 11 червня 2018 року за вих. №770/02-14, позивачем ОСОБА_1 пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині поновлення пропущеного строку та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стосовно позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно після померлого 23 червня 2009 року ОСОБА_3, суд вважає що вказані позовні вимоги є необґрунтованими, так як з матеріалів справи вбачається, що позивач не підтвердила наявності перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі. За таких обставин у задоволенні позовних вимог про визначення права власності на спадкове майно за законом необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 200, 206, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СВ 681753, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, до ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення, поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_3, який помер 23 червня 2009 року, земельної ділянки площею 8,01 га в межах згідно з планом, розташованої на території ОСОБА_2 селищної ради Михайлівського району Запорізької області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП №058606 від 27 березня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 561.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СВ 681753, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, додатковий строк протягом шести місяців для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 23 червня 2009 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7