Ухвала суду № 78653681, 18.12.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/841/18

Провадження № 1-кп/323/116/18

УХВАЛА

іменем України

18.12.2018 р. м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Фісун Н.В., за участю: секретаря Сабліній А.А., прокурора Щербини І.О., захисника ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080310000833 від 12.10.2017 року, за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

У судові засідання призначені на 5.10.2018 року, 13.11.2018 року та 18.12.2018 року не з’явився потерпілий ОСОБА_4 та не повідомив суд про причини своєї неявки.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про накладення на потерпілого грошове стягнення за неявку у судові засідання без поважних причин та не повідомлення про причини неявки.

Інші учасники судового засідання проти накладення грошового стягнення на потерпілого за неявку в судове засідання не заперечували, так як неможливо за його відсутності з’ясувати всі обставини кримінального провадження.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що грошове стягнення на потерпілого слід накласти з таких підстав.

Відповідно до ст. 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження відноситься, зокрема, розумність строків.

Як вказує ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 № 475, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Серед рішень, винесених Європейським судом з прав людини проти України за період чинності Конвенції для нашої держави, кілька десятків стосуються порушення права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Зокрема, у своєму рішенні від 22.11.2005 року по справі за заявою "Антоненков та інші проти України" (Заява N 14183/02) ЄСПЛ вказував, що період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу "обвинувачено" в автономному або матеріальному розумінні цього терміна. Він закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено.

При цьому ЄСПЛ нагадав, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника

Відповідно до п. 1 ст. 57 КПК України, потерпілий зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.

Зазначений обов’язок потерпілого йому доведено до відома шляхом вручення пам’ятки про права та обов’язки потерпілого.

Про час та місце розгляду кримінального провадження потерпілий був повідомлений шляхом направлення на його адресу повісток з повідомленням, але ОСОБА_4 у судові засідання неодноразово не з’являвся.

Відповідно до статті 325 КПК України визначено, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думки учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. При цьому суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого.

Згідно зі ст. 146 КПК України під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Згідно статті 139 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Оскільки потерпілий не повідомив суд про причини своєї неявки у судове засідання та не надав суду доказів поважності неявки до суду, то суд вважає за необхідне накласти на нього грошове стягнення - 0, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 57,139, 325 ,146 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У зв’язку з неявкою у судове засідання та не повідомлення суд про причини своєї неявки накласти на потерпілого ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, грошове стягнення в розмірі 926,50 гривень (Отримувач коштів УК у Печер. р-ні.Печерс. р-н.21081100

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31116106026007, Код класифікації доходів бюджету 21081100).

Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5