Постанова № 78653630, 17.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12296/18 3/335/1768/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., за участю секретаря Тимченко А.В., прокурора Масалова П.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Східно-Казахстанської області м. Усть-Каменогорськ, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2018 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшли адміністративні матеріали про вчинення адміністративних правопорушень, за ч.ч. 1,2 ст.172-7 КУпАП пов'язаних з корупцією відносно ОСОБА_1.

17.12.2018 постановою суду у відповідності до ст. 36 КУпАП адміністративні матеріали були об'єднані в одно провадження із присвоєнням єдиного унікального номера №335/12296/18.

З наданих суду матеріалів вбачається, що Наказом заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України від 18.07.2016 № 62-п, ОСОБА_1 був призначений генеральним директором ДП «ДНДП Інститут титану». Наказом генерального директора ДП «ДНДП Інститут титану» від 19.07.2016 № 439-к ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків генерального директора підприємства. В подальшому, відповідно до наказу Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України від 14.02.2017 № 198, було утворено ПАТ «Інститут титану». Пунктом 1 вказаного наказу визначено, що ПАТ «Інститут титану» утворюється шляхом перетворення ДП «ДНДП Інститут титану». Пунктом 5 вказаного наказу було визначено, що на ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків генерального директора ПАТ «Інститут титану». Згідно наказу в.о. генерального директора ПАТ «Інститут титану» ОСОБА_1 від 03.03.2017 № 80-к, останній приступив до роботи на посаді виконуючого обов'язки генерального директора ПАТ «Інститут титану» з 03.03.2017. В подальшому наказом Державного секретаря Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 140-п, ОСОБА_1 призначений виконувачем обов'язків генерального директора ПАТ «Інститут титану» з 20.07.2017 до призначення генерального директора Товариства в установленому законодавством порядку. На підставі вказаного наказу, в.о. генерального директора ПАТ «Інститут титану» ОСОБА_1 видав наказ від 20.07.2017 № 285-к, згідно якого приступив до роботи з 20.07.2017. Згідно особової картки ОСОБА_1 яка заведена у зв'язку з прийняттям на роботу, дружиною останнього є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Також є діти - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 Адреса проживання ОСОБА_1 та його сім'ї - АДРЕСА_1. Відповідно до особової картки працівника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, остання була прийнята на роботу до ПАТ «Інститут титану» та призначена на посаду провідного інженера групи науково-технічного супроводу проектних робіт відділу інформаційного забезпечення та автоматизації проектних робіт на 0, 5 ставки з 01.11.2017, на підставі наказу № 382-к від 31.10.2017. В розділі родинний стан ОСОБА_2, зазначено, що чоловіком останньої є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, а також діти - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12 Адреса проживання ОСОБА_2 та членів її сім'ї - АДРЕСА_1. Згідно інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, що надійшла листом Запорізького МВ ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області від 01.09.2018 № 4419/17.8-04-37, 08.01.1983 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Отже з дня прийняття на роботу ОСОБА_1 та по день прийняття на роботу ОСОБА_2, останні спільно проживали та мали взаємні права та обов'язки і відповідно були членами сім'ї згідно терміну, визначеного абзацом 15 ч. 1 ст. 3 Закону. З огляду на викладене ОСОБА_1 протягом 2017 року мав приватний інтерес, як майнового так і не майнового характеру до ОСОБА_2, оскільки як її чоловік, зацікавлений у матеріальному достатку останньої, так і в утвердженні перед нею почуття обов'язку, побудови сімейних відносин на почуттях взаємної любові та поваги. Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи із ОСОБА_2 одночасно і в службових і в сімейних відносинах, матиме реальний конфлікт інтересів у випадку прийняття ним будь-яких рішень, які стосуються ОСОБА_2, незалежно від законності їх походжень. 31.10.2017 в.о. генерального директора ПАТ «Інститут титану» ОСОБА_1, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 180, діючи у майнових інтересах своєї дружини ОСОБА_2, видав наказ № 382-к, згідно якого останню було прийнято на роботу до ПАТ «Інститут титану» на посаду провідного інженера групи науково-технічного супроводу проектних робіт відділу інформаційного забезпечення та автоматизації проектних робіт на 0,5 ставки з 01.11.2017 з оплатою праці згідно зі штатним розписом. На підставі зазначеного наказу ОСОБА_2 отримала постійне місце роботи, право отримувати заробітну плату та інші виплати, соціальні гарантії передбачені для працюючих.

При цьому, ОСОБА_1 достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом, що впливає на об"єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні зазначеного наказу.

Крім того, ОСОБА_1 достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом, зумовленим родинним зв'язком та службовими повноваженнями, що впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень, видав наказ про прийняття на роботу дружини, діючи у її майнових інтересах, тобто прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Чим порушив вимоги ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" та вчинив адміністративне правопорушення, пов"язане з корупцією, перебачене ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 провину у скоєному не визнав, надавши письмові пояснення. Зазначив, що виходячи з тексту листів - запитів Департаменту № 2805/39/107/01-2018 від 12.06.2018, № 2852/39/107/01-2018 від 14.06.2018, № 2853/39/107/01-2018 від 14.06.2018 Департамент та його посадова особа ОСОБА_8 на час оформлення запитів вже мали інформацію про факт прийому на роботу ОСОБА_2 Інформація була отримана Департаментом в ході проведення перевірки ПАТ «Інститут титану» з початку червня 2018 р. ПАТ «Інститут титану» та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповіли на вищезгадані запити Департаменту та надіслали всю необхідну інформацію і документальне підтвердження фактів у повному обсязі. Згідно з додатками, які додані до протоколу №№ 274,275 (лист ПАТ «Інститут титану» № 459 від 20.06.2018, лист ПАТ «Інститут титану» № 460 від 20.06.2018, лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 55-18/29129-05 від 05.07.2018, отриманий Департаментом 09.07.2018, запис вхідної реєстрації № 1375), всі документи, які містять у собі всю необхідну і повну інформацію про наявні факти, були отримані слідством до 09.07.2018. Весь час від цієї дати до 16.10.2018, а це перевищує терміни, установлені ст. 38 КУпАП, слідство дуже неквапливо оформлювало протокол та узгоджувало його із керівництвом. Протоколи №№ 274, 275 практично є процесуальними документами, що фіксує закінчення стадії порушення адміністративної справи, та який є вже звинувачувальним документом. Фактично слідство 16.10.2018, провело формальне ознайомлення потенціального правопорушника зі звинувачувальним документом. Взяття якихось пояснень по суті не було хоча б з тієї причини, що звинувачення було вже оформлене та узгоджене з керівництвом та прокуратурою.

Вважає, що строк адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, у відповідності до ст.38 Кодексу був суттєво перевищений ще до оформлення протоколів №№ 274, 275, що є підставою для закриття справи відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу.

Зазначив, що тлумачення фактів ґрунтується на припущеннях. Приймаючи ОСОБА_2, яка є його дружиною на роботу в ПАТ «Інститут Титану» ні в якому разі не є підставою для того, щоб автоматично називати це реальним конфліктом інтересів. Насправді ця ситуація була обумовлена інтересами ПАТ «Інститут титану». Ключовим питанням для організації було забезпечення міжнародними контрактами ТИТАНПРОЕКТУ - проектного департаменту Інституту титану, де у 2017 р. працювало більш як половина працівників організації. Був здійснений оперативний пошук фахівців з сертифікації та внутрішнього аудиту в електронних базах trud/gov/ua, work.ua, rabota.ua та інших, та в доступних тематичних ЗМІ. Пошук не дав результату. Його дружина ОСОБА_2 є фахівцем в галузі акредитації та сертифікації, бо працювала в цій галузі та суміжних з нею на приватному підприємстві «Запорожець». В умовах невідкладної та крайньої службової необхідності він запросив її до інституту в якості кваліфікованого фахівця на умовах діючого штатного розкладу. Вона погодилась, бо знала, наскільки важливі для нього питання життя інституту, її посада була абсолютно рядовою. Організаційна структура ПАТ «Інститут титану» підтверджує повну відсутність прямого підпорядкування. Таким чином, ніякого протиріччя між приватним та інтересами ПАТ «Інститут титану» немає, тому що, видаючи 31.10.2017 наказ №382-к, він діяв в інтересах ПАТ «Інститут титану». На підставі викладеного, вважає що адміністративну справу необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, пов'язаного с корупцією, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності та накласти стягнення.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, письмові пояснення, суд встановив наступне.

Відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті.

Статтею 41 Закону передбачено, що особи, зазначені у п. 1, пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що членами сім'ї є особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у. тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюб. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.07.2016, відповідно до Наказу з особового складу №62-п, ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану».

Згідно Наказу № 139-п від 19.07.2017 контракт від 18 липня 2016 року №9 укладений з генеральним директором ОСОБА_1 припинено з 19.07.2017 відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до Наказу №140-п від 19.07.2017 призначено ОСОБА_1 на посаду виконуючого обов'язки генерального директора ПАТ «Інститут титану» з 20 липня 2017 року.

Згідно Наказу № 382-к від 31.10.2017 ОСОБА_2 прийнято на посаду провідного інженера групи науково-технічного супроводу проектних робіт відділу інформаційного забезпечення та автоматизації проектних робіт на підставі заяви ОСОБА_2 від 27.10.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів.

Абзацом 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

ОСОБА_1, будучи особою на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зобов'язаний був вживати заходів, щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до пп. 1, 4 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Суд вважає, що виконуючий обов'язки генерального директора ПАТ «Інститут титану» - ОСОБА_1, будучи, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та приміткою до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП - 31.10.2017 підписав Наказ №382-к про призначення ОСОБА_2 на посаду провідного інженера групи науково-технічного супроводу проектних робіт відділу інформаційного забезпечення та автоматизації проектних робіт, яка є його дружиною, та не повідомив про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів та неповідомлення особою у встановлених випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вказане правопорушення, пов'язане з корупцією має формальний склад, тобто є таким, що не передбачає наслідків як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони.

У той же час, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення з формальним складом завжди є діяння.

Отже, відсутність шкоди суспільним або державним інтересам від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього, не можуть бути підставами для застосування положень ст. 22 КУпАП.

Крім того, факт правопорушення підтверджується наданими документами:

- Листом ПАТ «Інституту титану» від 14.09.2018 №683;

- довідкою про доходи ОСОБА_2;

- копією паспорту ОСОБА_9;

- запитом УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ від 06.09.2018 № 4668/39/107/02-2018;

- листом Запорізького МВ ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області від 01.09.2018 №4419/17.8-04-37;

- запитом УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ від 23.08.2018 №4363/39/107/02-2018;

- листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.07.2018 № 55-18/29129-05;

- запитом УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ від 14.06.2018 №2852/39/107/01-2018;

- листом ПАТ «Інститут титану» від 20.06.2018 №459;

- запитом УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ від 14.06.2018 №2853/39/107/01-2018;

- листом ПАТ «Інститут титану» від 20.06.2018 №460;

- запитом УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ від 12.06.2018 №2805/39/107/01-2018;

- копією статуту ПАТ «Інститут титану»;

- копією особової картки ОСОБА_1;

- копією наказів від 18.07.2016 №62-п, від 19.07.2016 № 439-к, від 14.02.2017 №198, від 03.03.2017 №80-к, від 19.07.2017 №140-п, від 03.08.2017 №154-п, від 19.07.2017 №285-к;

- копією особової картки ОСОБА_2.;

- копією особового листка з обліку кадрів ОСОБА_2;

- копією заяви ОСОБА_2;

- копією наказу від 31.10.2017 №382-к.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1, вчинив адміністративні правопорушення, пов'язані із корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.ч.1,2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів та неповідомлення особою у встановлених випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

За таких обставин до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статтей, за правилами ст.36 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, що є необхідним та достатнім для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_10, на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доводи щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення, пов"язаного з корупцією, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, викладені ОСОБА_1, вважаю необгрунтованими, такими, що суперечать вимогам законодавства та спростувуються вищевикладним.

Разом з цим, доводи ОСОБА_1 про закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, не заслуговують на увагу.

Так, згідно з вимогами ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Моментом виявлення адміністративного правопорушення, пов"язаного з корупцією, є день отримання компетентними органами інформації, з якої вбачається наявність в діянні особи ознак правопорушення, пов"язаного з корупцією.

Так, як свідчать матеріали справи, днем отримання уповноваженим органом останньої інформації, для встановлення наявності в діянні особи ознак правопорушення, пов"язаного з корупцією, а саме отримання інформації про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_2, є 24.09.2018, що підтверджується відбитком штампу на супроводному листі.

Таким чином, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП на день розгляду вказаного адміністративного матеріалу - не сплив.

Крім того, срок розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - зупинявся судом (постанови від 19.11.2018, від 03.12.2018).

Керуючись ст.ст. 33-36, 172-7, 221, 252, 283-284 КУпАП, пп 1, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок у доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352,40 грн. у дохід Держави.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з моменту проголошення постанови.

Суддя: І.А.Крамаренко