Рішення № 78653563, 18.12.2018, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1279/18

Провадження № 2/321/542/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2018 року

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Машкіної Н.В.,

за участю секретаря - Бородіної І.В.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною даністю,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною даністю, посилаючись на наступні обставини.

Він майже 30 років проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: вул.Миру, буд. №16, з батьками. По сусідству з ними по вул. Миру, буд. № 18 проживала ОСОБА_2, яка померла в 1995 роді. Після її смерті - ОСОБА_3, син померлої, фактично прийняв спадщину, вступив в управління житловим будинком, уклав договір з Михайлівським РЕМ на постачання електроенергії на своє ім’я (договір діє до цього часу), деякий час вселяв туди квартирантів, але після виїзду ОСОБА_3 на постійне місце проживання до Запоріжжя у житловому будинку декілька років ніхто не проживав і він почав руйнуватися. В 2004 році ОСОБА_3 запропонував йому придбати в нього житловий будинок за 2500 грн, що на той час еквівалентно 500 доларів США, на що він погодився та 15 вересня 2014 року він передав ОСОБА_3К у присутності свідка ОСОБА_4 2500 гривень, що підтверджується розпискою. ОСОБА_3 передав йому ключі від будинку. На момент укладення угоди між ним та ОСОБА_3 не передав ніяких правовстановлюючих документів на житловий будинок, обіцяв, що надасть їх йому пізніше, але з 2004 року у селі більше не з’являвся, адресу свого місця проживання не залишив, а лише номер телефону, який не відповідає.

Право власності на житловий будинок №18 по вул. Миру в, с.Нововолодимирівка Михайлівського району Запорізької області, станом на 09.10.2018 року не зареєстровано.

З 2005 року і до теперішнього часу позивач проживає у житловому будинку №18 по вул. Миру в, с.Нововолодимирівка Михайлівського району Запорізької області, зробив у ньому ремонт, на що витрачав особисті кошти, за власний рахунок підвів до будинку воду, так як раніше водопровід був лише до огорожі, безперервно володіє та користується житловим будинком.

Проте, він не може від свого імені укласти договір з Михайлівським РЕМ на постачання електроенергії. В договорі до цього часу вказано прізвище «ОСОБА_3К.», таке ж прізвище вказується в платіжних документах на оплату за спожиту електроенергії будинку № 18 по вул. Миру в, с.Нововолодимирівка, Михайлівського району, Запорізької області, проте рахунки сплачує він. Через відсутність у нього правовстановлюючих документів на житловий будинок, він та члени його сім’ї не можуть зареєструватися у ньому.

24 квітня 2013 року позивач виготовив технічну документацію на вказаний житловий будинок в КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» де вказано, що за адресою Запорізька область, Михайлівський район, с. Нововолодимирівка; вул.Миру, 18, житловий будинок - А 1, а1-веранда, літня кухня - сарай Б1, гараж-ВІ, сарай - Г1, вбиральня -У1, огорожа -1, водопровід-2 , загальною вартістю 48803.00 гривень. Проте, він позбавлений можливості оформити свої права у встановленому законом порядку, тому змушений звертатися до суду з позовом про визнання за ним права власності на житловий будинок за набувальною давністю, оскільки він добросовісно заволодів ним і продовжує відкрито, безперервно володіти протягом 10-ти років.

Розгляд справи здійснено за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, з 2005 року проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. З 1990 року по 1995 рік за адресою вул. Миру, 18 в с.Нововолодимирівка Михайлівського району Запорізької області, проживала ОСОБА_2, яка померла 16.05.1995 року. З 1995 року по 2005 рік в будинку за вище вказаною адресою ніхто не проживав (довідка № 640 від 17.10.2018 року).

Згідно технічного паспорту на садибний житловий будинок, виданого 24.04.2013 року КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» вказано, що за адресою Запорізька область, Михайлівський район, с. Нововолодимирівка, вул. Миру, буд. № 18, розташований: житловий будинок - А 1, а1-веранда, літня кухня - сарай Б1, гараж-ВІ, сарай - Г1, вбиральня - У1, огорожа -1, водопровід-2. Інвентаризаційна вартість житлового будинкустаном на 09.10.2018 року становить 48 803,00 грн (довідка № 976, видана КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» від 09.10.2018 року). Право власності на житловий будинок станом на 09.10.2018 року не зареєстровано (довідка КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаідійне бюро» № 978 від 09.10.2018 року).

Згідно довідки Михайлівської селищної ради № 2281 від 17.10.2018 року , земельна ділянка площею 0.25 га, розташована за адресою Запорізька область, Михайлівський район, с.Нововолодимирівка, вул. Миру, буд.№18 , призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд —не приватизована.

З розписки від 15 вересня 2004 року вбачається, що ОСОБА_3 продав свій будинок № 18 по вул. Миру в с.Нововолодимирівка Михайлівського району Запорізької області за 2500 грн. ОСОБА_1 в присутності свідка ОСОБА_4 ОСОБА_3 отримав кошти в сумі 2500 грн.

Згідно Акту-довідки, виданої 09.10.2018 року, встановлено, що депутатом Михайлівської селищної ради Михайлівського району ОСОБА_5 було проведено обстеження житлово-комунальних умов проживання ОСОБА_1 за адресою: с.Нововолодимирівка по вул.Миру, 18, Михайлівського району Запорізької області, де він проживає з 2005 року по теперішній час, але зареєстрований за іншою адресою.

Також, позивачем надані копії квитанцій Михайлівського РЕМ про оплату за спожиту електроенергію з 31.07.2017 року по 31.08.2017 рік, де платником спожитої електроенергії вказано ОСОБА_3 При цьому, розрахункова книжка видана КП ”Михайлівський комунгосп» ОСОБА_1

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що згідно розписки від 15.09.2004 року, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2500 грн. за продаж житлового будинку та з цього часту ОСОБА_1 разом зі сім’єю проживає в вказаному житловому будинку, розташованому за адресою: с. Нововолодимирівка, вул. Миру, 18, Михайлівського району, Запорізької області.

Зазначений факт підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які проживають по сусідству з ОСОБА_1

Суд не має сумнівів в достовірності та правдивості показань зазначених свідків. Даних про їх зацікавленість в результаті розгляду справи в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10-ти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, відсутність інших осіб, які претендують на це майно, відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Як зазначено в пунктах 9,13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 « Про судову практику у справах про захист права власності на інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права.

Відповідно до ч.2 ст. 344 Цивільного кодексу України, особа яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Відповідно до ч.4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс України набирає чинності з 0 січня 2004. Згідно пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України, тобто, відлік строків, про які йдеться в частині першій статті 344 цього Кодексу, зокрема, 10-річного, може починатися не раніше, ніж з 01 січня 2001, отже, позовні вимоги про визнання права власності на нерухомий об'єкт за набувальною давністю можуть бути предметом розгляду саме з цієї дати.

Враховуючи, що ОСОБА_1 дійсно добросовісно заволодів і продовжує відкрито, безперервно володіти протягом 10-ти років житловим будинком розташованим за адресою: с. Нововолодимирівка, вул. Миру, 18, Михайлівського району, Запорізької області, утримував його, сплачував всі комунальні послуги, що підтверджується наданими доказами, а саме: вищезазначеними письмовими доказами, показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суд приходить до висновку, що він є добросовісним набувачем.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Керуючись ст.ст.2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради, Михайлівського району, Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною даністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: житловий будинок № 18 з надвірними будовами та спорудами , а саме: житловий будинок - А 1, веранда-а 1, літня кухня- сарай Б1, гараж- В1, сарай - Г1; вбиральня -У1, огорожа-1, водопровід-2 , загальною вартістю 48803.00 гривні, по вул. Миру у селі Нововолодимирівка, Михайлівського району Запорізької області..

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_8