Ухвала суду № 78653143, 19.12.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

19.12.2018 Провадження № 1-кс/331/5626/2018

ЄУН 331/6772/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Антоненко М.В., при секретарі Андрієнко С.О., розглянувши клопотання слідчого СВ Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018080020002656, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, по кримінальному провадженню № 12018080020002656, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання зазначено, що 16.12.2018, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, із застосуванням предмета схожого на ніж, заволоділи майном ОСОБА_4, спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 5000 грн.

16.12.2018 о 17.55 годині, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, у якого під час особистого обшуку було виявлено та вилучено:

1. барсетку чоловічу чорного кольору;

2. металевий ключ;

3.упаковку вафлі «Артек»;

4. чохол для окулярів та окуляри;

5. мобільний телефон «Fly», моноблок;

6.мобільний телефон «Nomi», сенсорний;

7. викрутку;

8.ніж складний з чорною ручкою з позначенням «GANZO»;

9. 2 іконки пластикові;

10. пластикову карточку «Альянс»;

11.зіп пакет з виробами з білого кольору (хрестик, сережка, обручка )

12.гаманець чорного кольору в якому знаходилися грошові кошти в сумі 46 грн., купюрами 20 грн. – 1 шт.; 10 грн. – 2 шт.; 1 грн. – 2 шт.; 2 грн. – 2 шт.;

13. 2 зв’язки ключів;

14. монети (копійки) різним номіналом, в сумі 3 грн. 10 коп.,

15. корм для котів «Kat»

16.банківську картку «ПУМБ VISA» № 4283-0899-0036-3998;

17. аркуш паперу з надписом «5586»;

Оскільки зазначені об’єкти можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, на теперішній час вони зберігається стороною кримінального провадження у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, згідно із ч.2 ст.100 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.100 КПК України, майно, яке було об’єктом злочину або іншого суспільно небезпечного діяння, повертається законним володільцям, а у разі не встановлення їх - передаються у дохід держави в установленому КМУ порядку.

Згідно ст.171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч.7 ст.237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученими.

Вилучені під час особистого обшуку в ході затримання ОСОБА_3 речі мають істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018080000002656, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування 16.12.2018, оскільки можуть бути предметом злочину або зберігати на собі сліди скоєного злочину, тому з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також об’єктивного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування та встановлення усіх обставин скоєного злочину, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.

На підставі вищевикладеного просить суд накласти арешт на майно, вилучене під час особистого обшуку в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:

1. барсетку чоловічу чорного кольору;

2. металевий ключ;

3.упаковку вафлі «Артек»;

4. чохол для окулярів та окуляри;

5. мобільний телефон «Fly» моноблок;

6.мобільний телефон «Nomi» сенсорний;

7. викрутку;

8.ніж складний з чорною ручкою з позначенням «GANZO»;

9. 2 іконки пластикові;

10. пластикову карточку «Альянс»;

11.зіп пакет з виробами з білого кольору (хрестик, сережка, обручка )

12.гаманець чорного кольору в якому знаходилися грошові кошти в сумі 46 грн., купюрами 20 грн. – 1 шт.; 10 грн. – 2 шт.; 1 грн. – 2 шт.; 2 грн. – 2 шт.;

13. 2 зв’язки ключів;

14. монети (копійки) різним номіналом, в сумі 3 грн. 10 коп.,

15. корм для котів «Kat»

16.банківську картку «ПУМБ VISA» № 4283-0899-0036-3998;

17. аркуш паперу з надписом «5586»;

З матеріалів справи вбачається, що слідчий та прокурор належним чином повідомлялися про розгляд клопотання, про що свідчать матеріали справи.

Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про статус суддів»: суддя, при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_1 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності слідчого та прокурора не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, прийшов до наступного.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а також те, що незастосування арешту майна, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 21, 93, 98-100, 131, 132, 167, 170-174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12018080020002656, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час особистого обшуку в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:

1. барсетку чоловічу чорного кольору;

2. металевий ключ;

3.упаковку вафлі «Артек»;

4. чохол для окулярів та окуляри;

5. мобільний телефон «Fly» моноблок;

6.мобільний телефон «Nomi» сенсорний;

7. викрутку;

8.ніж складний з чорною ручкою з позначенням «GANZO»;

9. 2 іконки пластикові;

10. пластикову карточку «Альянс»;

11.зіп пакет з виробами з білого кольору (хрестик, сережка, обручка )

12.гаманець чорного кольору в якому знаходилися грошові кошти в сумі 46 грн., купюрами 20 грн. – 1 шт.; 10 грн. – 2 шт.; 1 грн. – 2 шт.; 2 грн. – 2 шт.;

13. 2 зв’язки ключів;

14. монети (копійки) різним номіналом, в сумі 3 грн. 10 коп.,

15. корм для котів «Kat»

16.банківську картку «ПУМБ VISA» № 4283-0899-0036-3998;

17. аркуш паперу з надписом «5586»;

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти діб з дня її винесення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Слідчий суддя: М.В. Антоненко