Рішення № 78651719, 27.11.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16149/17

Провадження № 2/234/438/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.

при секретарі - Пагуліч Д.Г.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору таким, що укладений із заміною боржника, припинення зобов'язання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4, ОСОБА_5 27.10.2017р звернулися до суду з дійсним позовом, вказуючи, що 27 грудня 2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», відповідачем-1 у справі, та ОСОБА_2, відповідачем-2 у справі, було укладено кредитний договір №КТНЗОК07430128, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 22 000 доларів США з розрахунку 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.12.2026 року. Зазначають, що даний кредит був наданий для придбання квартири і в цей же день 27.12.2006р між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №КТНЗОК07430128, згідно до умов якого, останній надав в іпотеку належне йому майно, а саме: квартиру загальною площею 65,30м?, житловою площею 38,60м?, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Свої вимоги мотивують тим, що фактично з першого платежу за кредит сплачували вони (ОСОБА_4 та ОСОБА_5), які є чоловіком і дружиною і в цій іпотечній квартирі проживали разом, були прописані разом з їх неповнолітньою донькою Меріко, й на теперішній час сплатили кредит в сумі 24 320 доларів США. Зазначають що у них з відповідачем-2 ОСОБА_2, який був їх кумом та хрестив їх доньку Меріко, була домовленість про те, що відповідач-2 переоформить кредит та квартиру на них (ОСОБА_4 і ОСОБА_5), а вони оформлять договір купівлі-продажу, згідно до якого право власності на квартиру перейде до них. Однак, відповідач-2 домовленості не дотримався, кредит та квартиру на них не переоформив, а Банк відмовляється проводити переоформлення кредиту на зазначених вище умовах, оскільки вони (ОСОБА_4 і ОСОБА_5) не є стороною в Договорі. Крім того зазначили, що внаслідок зміни курсу долару, починаючи з 2010 року вони не могли щомісяця сплачувати 260 доларів США, а сплачували по мірі надходження грошей. В 2016 році їх з донькою виселили з іпотечної квартири за вищевказаною адресою на підставі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14.03.2014р, у зв'язку з чим, вони направили на адресу Банку заяву щодо здійснення ними платежів за зазначеним вище кредитним договором та про намір здійснювати оплату по кредитному договору і надалі, і просили перевести обов'язки по кредитному договору №КТНЗСК07430128 від 27.12.2006р та договору іпотеки №КТНЗСК07430128 від 27.12.2006р. Вважають що між ними та відповідачем ОСОБА_2 було фактично досягнуто згоди щодо заміни позичальника у кредитному договорі №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006р, оскільки ними виконувались обов'язки позичальника за згаданим кредитним договором (проводились платежі), проти цього ніхто не заперечував, тобто відбулась фактична заміна позичальника. Окрім того вважають, що є достатні підстави для визнання договору купівлі-продажу квартири за адресою: бул.Краматорський, 10/73, м.Краматорськ Донецької області, між ними та відповідачем-2 таким, що укладений.

Враховуючи вищезазначене, позивачі просять суд: 1) визнати кредитний договір №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006р таким, що укладений із заміною боржника із ОСОБА_2 на позивачів (ОСОБА_4 і ОСОБА_5); 2) визнати договір іпотеки №КТНЗСК07430128 від 27.12.2006р таким, що укладений із заміною Іпотекодавця із ОСОБА_2 на ОСОБА_4 та ОСОБА_5; 3) визнати договір купівлі-продажу за зазначеною вище адресою, між ними та ОСОБА_2 таким, що укладений; 4) визнати за ними в рівних частках право власності на квартиру, розташовану за вищевказаною адресою; 5) припинити зобов'язання відповідача-2, як позичальника за зазначеним кредитним договором та Іпотекодавця за договором іпотеки.

Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_5, наполягала на їх задоволенні та в судовому засіданні надала пояснення, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача-1 ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову та в судовому засіданні пояснила, що дійсно 27.12.2006р між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №КТНЗОК07430128 по програмі "Житло в кредит", який оформлюється для придбання квартири в кредит, де сама квартира є заставним майном для забезпечення виконання кредитного зобов'язання. У забезпечення виконання кредитних зобов'язань було підписано договір іпотеки від 27.12.2006р. Зазначає, що в зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі чого заочним рішенням Краматорського міського суду від 16.05.2013р (справа №234/3018/13-ц) було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру. Також вказує, що 14.03.2014р рішенням Краматорського міського суду (справа №234/16282/13-ц) було виселено з іпотечної квартири ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх неповнолітню дочку ОСОБА_4 Меріко. Дії державного виконавця по виселенню позивачів з іпотечної квартири - позивачі оскаржували, але судами обох інстанцій їх скарга була відхилена. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 30.11.2016р (справа №234/16990/15-ц) з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість по кредитному договору №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006р в розмірі 446215,21грн. Вказує, що таким чином на теперішній час банк скористався своїми правами кредитора та іпотекодержателя та стягнув заборгованість з ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, звернув стягнення на іпотечну квартиру та виселив з квартири позивачів по справі. Крім того, представник відповідача-1 вважає, що всі позовні вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки у відповідності із ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Однак, Банк, як кредитор, не надавав та не надає своєї згоди на заміну боржника в зобов'язанні по вказаному вище кредитному договору. Просить відмовити в позові ОСОБА_4, ОСОБА_5 в повному обсязі.

Відповідач-2 ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги, не заперечував проти їх задоволення та пояснив, що, дійсно, з позивачами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 була домовленість про те, що він оформлює на себе кредит, оскільки позивачам кредит не давали, а після оформлення кредиту, віддає документи на квартиру та всі кредитні і іпотечні договори для того, щоб останні сплачували за цей кредит. Крім того, вказав, що вони домовлялись стосовно того, що після виплати позивачами кредиту, він переоформить квартиру. Однак, оскільки позивачі перестали сплачувати кредит, то він не має можливості переоформити квартиру на них, у зв'язку із наявністю несплачених боргів по кредитному договору. За таких обставин, не заперечує, та просить позовні вимоги задовольнити, а саме: визнати кредитний договір №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006р укладений із заміною боржника із ОСОБА_2 на ОСОБА_4 і ОСОБА_5; визнати договір іпотеки №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006р таким, що укладений із заміною Іпотекодавця із ОСОБА_2 на ОСОБА_4 і ОСОБА_5; визнати договір купівлі-продажу квартири за адресою: бул.Краматорський, 10/73, м.Краматорськ Донецької області, між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ним (ОСОБА_2Г.) укладеним; визнати за позивачами в рівних частках право власності на вищевказану квартиру; припинити його (ОСОБА_2Г.) зобов'язання як позичальника за кредитним договором №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006р та Іпотекодавця за договором іпотеки №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006р, укладеними між ним та ПАТ КБ «Приватбанк».

Заслухавши пояснення представника позивачів, відповідача ОСОБА_2, та представника відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк», вивчивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 27.12.2006 року між Краматорською філією ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №КТНЗОК07430128, згідно якого ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 22 000 доларів США на придбання житлової нерухомості, з розрахунку 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.12.2026 року.

Згідно копії Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 27.12.2006р нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Фареник О.О. (зареєстрований в реєстрі №2-9468), ОСОБА_2 придбав квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Того ж дня, 27.12.2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, з метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за вказаним Кредитним договором, було укладено Договір іпотеки №КТНЗОК07430128, відповідно до якого ОСОБА_2 надав в іпотеку належне йому майно, а саме: вищевказану квартиру, яка належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16.05.2013р (справа №234/3018/13-ц), у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру №73 в будинку №10 по бул.Краматорському в м.Краматорську Донецької області.

З копії рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14.03.2014р (справа №234/16282/13-ц, провадження №2/234/733/14) убачається, що на підставі позову ПАТ КБ «Приватбанк», з квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці, виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх неповнолітню дочку ОСОБА_4 Меріко.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 31.03.2016 року вказане рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14.03.2014 року, залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 30.11.2016р (справа №234/16990/15-ц, провадження №22-ц/775/1950/2016)) з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість по Кредитному договору №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006р в розмірі 446215,21грн.

Також, судом встановлено, що у відповідності до вимог ст.ст.641, 642 ЦК України позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у своїй заяві від 25.08.2017 року здійснили Банку пропозицію щодо заміни Позичальника у Кредитному договорі, сам Позичальник ОСОБА_2 погодився та підтримав цю пропозицію. Однак, ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав своєї згоди на заміну боржника в зобов'язанні по вказаному вище Кредитному договору.

Застосовуючи норми матеріального права суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Отже, зобов'язання є правовідношенням між конкретно визначеними особами - сторонами зобов'язання.

Чинне цивільне законодавство передбачає можливість заміни сторін у зобов'язанні, однак установлює певні обмеження свободи розсуду учасників відповідних правовідносин з метою запобігання порушенню балансу інтересів цих осіб.

Зокрема, згідно з ст.520 ЦК боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Норма ст.520 ЦК має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов'язання внаслідок заміни особи боржника.

Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора. Вступаючи в договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов'язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).

Отже, для заміни боржника в зобов'язанні необхідна воля кредитора щодо відсутності заперечень проти покладення обов'язку первісного боржника на іншу особу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність згоди Кредитора - ПАТ КБ «ПриватБанк» на заміну Боржника - ОСОБА_2 у зобов'язанні за Кредитним договором №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006 року та Договором іпотеки №КТНЗОК07430128 від 27.12.2006 року, суд вважає необхідним відмовити позивачам в задоволенні їх позовних вимог: про визнання кредитного договору №KTH3GK07430128 від 27.12.2006 року таким, що укладений із заміною боржника із ОСОБА_2 на ОСОБА_4 та ОСОБА_5; визнання договору іпотеки №KTH3GK07430128 від 27.12.2006 року таким, що укладений із заміною Іпотекодавця із ОСОБА_2 на ОСОБА_4 та ОСОБА_5; припинення зобов'язання ОСОБА_2, як позичальника за кредитним договором №KTH3GK07430128 від 27.12.2006 року та Іпотекодавця за договором іпотеки №KTH3GK07430128 від 27.12.2006 року.

З огляду на вказане, а також враховуючи наявність рішень суду, що набрали законної сили, якими вже звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру №73 в будинку №10 по бул.Краматорському в м.Краматорську та виселено позивачів разом з їх дитиною з вказаної квартири, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивачів про визнання укладеним договору купівлі-продажу вказаної квартири між позивачами та відповідачем - 2 ОСОБА_2, а також про визнання за позивачами в рівних частках права власності на квартиру.

Керуючись ст.ст.10, 12,13, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у повному обсязі в задоволенні їх позовних вимог до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про: 1) визнання кредитного договору №KTH3GK07430128 від 27.12.2006 року таким, що укладений із заміною боржника із ОСОБА_2 на ОСОБА_4 та ОСОБА_5; 2) визнання договору іпотеки №KTH3GK07430128 від 27.12.2006 року таким, що укладений із заміною Іпотекодавця із ОСОБА_2 на ОСОБА_4 та ОСОБА_5; 3) визнання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 таким, що укладений; 4) визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; 5) припинення зобов'язання ОСОБА_2, як позичальника за кредитним договором №KTH3GK07430128 від 27.12.2006 року та Іпотекодавця за договором іпотеки №KTH3GK07430128 від 27.12.2006 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 27.11.2018 року.

Суддя: А. М. Лутай