Рішення № 78649976, 17.12.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 Справа №914/1762/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1Ф.», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКС Захід», м. Львів,

про: стягнення заборгованості у розмірі 168 942,87 грн., розірвання договору оренди №1-03/01/18 від 03.01.2018р.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 – представник,

Від відповідача: ОСОБА_3 – представник.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1Ф.» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКС Захід» про стягнення заборгованості у розмірі 168 942,87 грн., розірвання договору оренди №1-03/01/18 від 03.01.2018р.

Ухвалою суду від 27.09.2018р.відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 23.10.2018р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. Ухвалою суду від 22.11.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 17.12.2018р.

17.12.2018р. відбувається розгляд справи по суті.

Позиція позивача.

У судове засідання 17.12.2018р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору оренди опалубки №0-03/01/18 від 03.01.18 не оплатив заборгованість з орендних платежів, а також пошкодив орендоване майно. На цій підставі позивач просить стягнути з відповідача 144’ 118,00 грн заборгованості, пеню в розмірі 24’ 824,87 грн. (з яких просить врахувати розмір залишку застави в сумі 58050,00грн.), а також розірвати договір оренди палубки №0-03/01/18 від 03.01.18р.

Позиція відповідача.

Відповідач у судовому засіданні 17.12.2018р. проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов (вх.№38897/18 від 17.10.18р.), що був залишений судом без розгляду як такий, що був поданий з пропущенням строку на його подання без обгрунтування поважності причин пропуску такого строку.

У запереченні на відзив (вх.№41249/18 від 29.10.2018р.) позивач заперечив проти аргументів відповідача з таких підстав:

В матеріалах справи відсутній акт повернення відповідачем майна з оренди, при цьому відповідачем частково повернуто окремі елементи опалубки, що підтверджується Накладною на переміщення №359 від 26.03.2018р., в котрій і зафіксовано пошкодження предмету оренди. Цю накладну відповідач підписав та завірив печаткою.

Щодо заперечень відповідача про неправильне оформлення факту пошкодження майна, то позивач спростовує ці заперечення дотриманням порядку визначеного п.4.1.4 договору.

Факт пошкодження опалубки підтверджується надісланими актами претензіями та актом оцінки ушкодженого майна.

Зазначив,що надсилав претензії та Акти на адресу місця знаходження відповідача.

Зазначив, що відповідач фактично не заперечує у відзиві щодо існування заборгованості по орендних платежах за договором.

У запереченні (вх.№44695/18 від 21.11.2018р.) відповідач заперечив щодо мотивів позивача, зазначивши що умовами договору не передбачено складання такого документа як «накладна на переміщення»; відповідач не підписував накладну на переміщення товару;види пошкоджень були зазначені позивачем шляхом дописування ручкою після друкованого тексту; в накладній на переміщення від 26.03.2018р. сума пошкоджень визначена 76650,00 грн, а не 95950 грн., як зазначено в Акті оцінки від 05.06.2018р. позивач всупереч вимогам п.6.4 договору не ініціював складення Акту огляду технічного стану обладнання, що б підтверджував факт пошкоджень; заперечив проти розрахунку пошкоджень на підставі Наказу позивача від 02.01.2018р, про існування якого відповідачу не було нічого відомо; акти оцінки та претензії надсилалися на юридичну, а не поштову адресу відповідача, що суперечить умовам договору; щодо зарахування суми застави, то оскільки не було встановлено факту пошкодження майна, позивач не має право самостійно зараховувати суму застави в рахунок відшкодування витрат за пошкодження обладнання; заперечив щодо наявності конструктивних поломок орендованого обладнання, а ті, що були наявні, виникли внаслідок технічної експлуатації (заливання бетоном); заперечив проти нарахованих позивачем судових витрат.

Позивач подав заперечення (вх.44955/18 від 22.11.2018р.), у якому зазначив таке:

· Накладна на переміщення є документом ведення обліку та слугує фактом підтвердження та руху товару, цей документ підписаний та засвідчений підписами і печатками двох сторін;

· Відповідач відмовлявся направити свого представника для складання акту технічного огляду опалубки, тому позивач склав його самостійно;

· Відповідач дав згоду на зарахування застави;

· Відповідач отримав претензію та всі додатки до неї за адресою: 79000, м. Львів, вул.Дорога Кривчицька, 8А;

· Відповідачем не було надано доказів повернення майна в чистому вигляді;

· Відповідачем не надано жодних пояснень щодо порушення умов р.3 договору в частині оплати.

Обставини справи.

03.01.2018р. між сторонами спору було укладено договір оренди опалубки, перелік якої визначений в акті приймання-передачі (додаток №1 до договору), що є невід’ємною частиною договору.

Серед обов’язків наймача (п.2.2 договору) сторони передбачили, зокрема, обов’язок повернути опалубку наймодавцеві (позивачу) до 03.06.2018р. за адресою: м. Львів, вул.Шевченка, 317, в справному стані та повній комплектації. В момент повернення складається акт приймання-передачі (повернення).

Порядок сплати орендних платежів сторони погодили у р.3 договору. Зокрема, за користування майном наймач сплачує наймодавцеві орендну плату відповідно до рахунку. Орендна плата починає нараховуватися з дня підписання акту приймання-передачі та нараховується до дня повернення наймачем комплекту опалубки та підписання сторонами Акту приймання-передачі (повернення) включно. Факт надання послуг підтверджується щомісячно сторонами шляхом підписання актів наданих послуг. Загальна сума оренди становить: вартість оренди за один календарний день помножену на фактичну кількість днів оренди вартість вказана в актах приймання-передачі (п.3.1-3.3 договору).

Пунктом 4.1.7 договору визначено, що сторонами можу бути передбачена застава, розмір якої визначений у відповідному акті приймання-передачі. У випадку пошкодження чи знищення окремих елементів опалубки з вини наймача, застава враховується в рахунок відшкодування, про що складається акт оцінки ушкодженого майна, який погоджується та підписується уповноваженими особами сторін у договорі. Наймодавець надсилає відповідним чином два примірники актів оцінки ушкодженого майна наймачу, а останній в свою чергу протягом 7 календарних днів завіряє та повертає один примірник наймодавцеві або наводить аргументовані причини відмови від підписання такого акту. У разі відсутності причин відмови наймач вважається таким, що погодився з актом оцінки ушкодженого майна.

24.01.2018р. сторони підписали Акт №1 приймання-передачі комплекта опалубки на загальну суму 1’ 820’ 727,30 грн, вартість оренди опалубки за один день – 4069,070 грн, розмір застави – 120’ 000,00 грн.

02.02.2018р. сторони підписали Акт №2 приймання-передачі комплекта опалубки на загальну суму 488’347,50 грн, вартість оренди опалубки за один день – 861,80 грн, розмір застави – 25’000,00 грн.

07.02.2018р. сторони підписали Акт №3 приймання-передачі комплекта опалубки на загальну суму 161’650,00 грн, вартість оренди опалубки за один день – 861,80 грн, розмір застави – 9’ 000,00 грн.

У матеріалах справи містяться акти надання послуг:

№108 від 22.02.2018р. на суму 122’ 072,08 грн.;

№181 від 28.02.2018р. на суму 6’ 668,64 грн.;

№192 від 28.02.2018р. на суму 23’ 240,52 грн.;

№414 від 21.03.2018р. на суму 24’ 441,48 грн;

№247 від 24.03.2018р. на суму 122’ 072,08 грн.;

№415 від 22.04.2018р. на суму 2’ 638,68 грн;

У матеріалах справи містяться Акти-претензії:

№341 від 21.03.2018р. на суму 900 грн;

№342 від 22.03.2018р. на 1’ 000,00 грн.;

№343 від 23.03.2018р. на суму 17’ 400,00 грн.

№369 від 26.03.2018р. на суму 76’ 650,00 грн.

Позивачем подано Акт оцінки ушкодженого майна вих.№1-05/06 від 05.06.2018р. на суму 95’ 950,00 грн., який був надісланий на адресу позивача: вул.Дорога Кривчицька, 8А, 79000, м. Львів, та поштове відправлення було повернуто з відділення поштового зв’язку із зазначенням причин повернення: за закінченням терміну зберігання (а.с.34, 35, 36).

04.07.2018р. позивачем надіслано відповідачу претензію про сплату заборгованості на загальну суму 256’ 644,99 грн (144’ 18,00 грн борг, 16’ 576,99 грн. пеня, 95’ 950,00 грн. штрафні санкції).

Позивачем виставлялися відповідачу такі рахунки:

№12 від 10.01.2018р. на суму 120’ 000,00 грн, призначення «застава»;

№131 від 06.02.2018р на суму 9’ 089,40 грн. призначення «за послуги оренди»;

№132 від 06.02.2018р. на суму 9’ 000,00 грн. призначення «застава».

У матеріалах справи міститься накладна на переміщення №359 від 26.03.2018р. з переліком елементів опалубки, відправник «ДКС Захід», отримувач «Шевченка, склад», підписана за засвідчена печатками двох сторін спору.

Станом на дату прийняття рішення майно відповідачем повернуто позивачу, що визнається сторонами, проте з пошкодженнями, як стверджує позивач.

Позиція суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами спору виникли господарські зобов’язання на підставі укладеного договору оренди рухомого майна.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідач неналежно виконував свої обов’язки перед позивачем в частині сплати орендної плати, що і стало підставою для стягнення з ТзОВ «ДКС Захід» 144’ 118,00 грн заборгованості та пені в розмірі 24’ 824,87 грн (з яких просить врахувати розмір залишку застави в сумі 58050,00грн.).

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості суд зазначає таке.

Позивач зазначає, що станом на 05.09.2018р. відповідач заборгував йому 169’ 369, 71 грн., що підтверджується підписаними актами №108, 181, 192, 247, 414, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, суд звертає увагу позивача на те, що підписаними двома сторонами є такі акти: №108 від 22.02.2018р. на суму 122’ 072,08 грн, №181 від 28.02.2018р. на суму 6’ 668,64 грн. та №192 від 28.02.2018р. на суму 23’ 240,52 грн. Разом на суму 151’ 981,24 грн. Решта актів, а саме №414 від 21.03.2018р., №247 від 24.03.2018р. та №415 від 22.04.2018р. є непідписані стороною ТзОВ «ДКС Захід», печатка теж відсутня.

Суд звертає увагу позивача на п.3.2 договору та обов’язок наймодавця (позивача) складати і надсилати наймачу Акт наданих послуг, що підтверджує факт наданих послуг. Позивачем не було надано доказів надсилання Актів №414 від 21.03.2018р., №247 від 24.03.2018р. та №415 від 22.04.2018р., тому у відповідача відсутній обов’язок оплачувати такі послуги за цими актами, оскільки позивачем не дотримано порядку фіксування факту надання послуг та порядку надсилання актів наймачу. Одночасно у відповідача виник обов’язок сплатити орендну плату позивачу на підставі Актів №108 від 22.02.2018р. на суму 122’ 072,08 грн, №181 від 28.02.2018р. на суму 6’ 668,64 грн. та №192 від 28.02.2018р. на суму 23’ 240,52 грн. на суму 151’981,24 грн.

Щодо врахування застави у суму заборгованості, суд враховує заперечення відповідача, однак звертає увагу сторін спору на п.4.1.7 договору, в якому детально визначено сторонами цільове призначення застави – застава враховується в рахунок відшкодування у випадку пошкодження чи знищення окремих елементів опалубки переданої в оренду з вини наймача, про що складається акт оцінки ушкодженого майна, який погоджується та підписується уповноваженими особами сторін у договорі. Відповідачем сплачено позивачу заставу на загальну суму 154’ 000,00 грн. Проте, позивач неправомірно просить зарахувати сплачену відповідачем заставу в рахунок погашення орендних платежів, оскільки це суперечить її цільовому призначенню.

Щодо пошкодження майна відповідачем та належного фіксування сторонами цього факту.

У матеріалах справи містяться Акти-претензії:

· №341 від 21.03.2018р. на суму 900 грн;

· №342 від 22.03.2018р. на 1’ 000,00 грн.;

· №343 від 23.03.2018р. на суму 17’ 400,00 грн.

· №369 від 26.03.2018р. на суму 76’ 650,00 грн.,

а також Акт оцінки ушкодженого майна на суму 95’ 950,00 грн., які, на думку позивача підтверджують факти пошкоджень орендованої опалубки відповідачем. Відповідач у відзиві зазначає, що факти пошкоджень не були належним чином зафіксовані сторонами, оскільки договором (п.6.4) прямо передбачено, що при поверненні майна з оренди сторони здійснюють огляд технічного стану, результат огляду відображається в Акті огляду технічного стану, проте позивач не ініціював складання такого акту огляд, що б підтверджував пошкодження обладнання. Надсилання Актів-претензій позивачем відповідачу не було передбачено умовами підписаного договору, крім того, таке надсилання здійснювалося на юридичну адресу відповідача: вул.Дорога Кривчицька, 8А, м. Львів, 79000, тоді як у договорі прямо зазначено іншу адресу, поштову: 79071, м. Львів, а/с 4232.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо надсилання актів-претензій на юридичну адресу орендаря, оскільки у договорі визначено 2 адреси відповідача: юридичну і поштову. Позивач скористався своїм правом та надсилав кореспонденцію на офіційну юридичну адресу відповідача, що є правомірним.

Щодо складення сторонами актів-претензій та фіксування факту пошкодження орендованого майна, то варто звернути увагу на умови договору оренди, а саме п.п.6.2-6.7 договору. Зокрема, як слушно зауважив відповідач, при поверненні майна з оренди сторони здійснюють огляд технічного стану обладнання та, в разі виявлення слідів поломок, пошкоджень, забруднень такі заносяться до акту огляду технічного стану та робиться запис стосовно вини наймача у виявлених недоліках обладнання.

Крім того, за наслідками підписання акту огляду технічного стану обладнання уповноважені представники сторін підписують акт приймання-передачі (повернення) обладнання., при цьому у випадку наявності пошкоджень, робиться запис в акті приймання-передачі (повернення) про повернення обладнання в неналежному стані з вини наймача (п.6.5 договору).

Додатково, у випадку встановлення фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за договором обладнання чи його деталей, наймач відшкодовує вартість обладнання та його деталей на основі додатково виставленого рахунка наймодавцем на у відповідності з цінами, вказаними у Акті приймання-передачі на нове обладнання.

Позивачем не подано доказів складення двома сторонами актів огляду технічного стану обладнання при його поверненні з оренди, як і не подано доказів складення Актів приймання-передачі (повернення) майна з оренди, де б був запис про пошкодження орендованого майна з вини наймача, не подано також всупереч вимогам п.6.7 договору і додатково виставленого рахунка відповідачу на відшкодування вартості пошкодженого майна.

Аргумент позивача про те, що відповідач неодноразово повідомлявся про необхідність оформлення актів оцінки ушкодженого майна (заперечення на відзив вх.№41249/18 від 29.10.2018р.) не доведений позивачем жодними доказами (відсутні листи, повідомлення, надіслані на адресу відповідача), тому судом не береться до уваги. Відтак, складені позивачем акти-претензії №341 від 21.03.2018р. на суму 900 грн; №342 від 22.03.2018р. на 1’ 000,00 грн.; №343 від 23.03.2018р. на суму 17’ 400,00 грн., №369 від 26.03.2018р. на суму 76’ 650,00 грн., а також Акт оцінки ушкодженого майна на суму 95’ 950,00 грн. не беруться судом до уваги як доказ пошкоджень орендованого майна, оскільки складені позивачем в односторонньо з порушенням порядку складення, визначеному договором. Твердження про фіксування пошкодження зафіксоване написом ручкою у накладній на переміщення після печаток і підписів сторін під заголовком «Ремонт», на загальну суму 76’ 650,00 грн. не береться судом до уваги, оскільки цей напис зроблений односторонньо позивачем без погодження з відповідачем і підтвердженням цьому є відсутність підпису і печатки уповноваженої особи ТзОВ «ДКС Захід».

Також позивач стверджує про те, що договором передбачено надсилання претензій (зокрема, п.4.1.4.).

Так, п.4.1.4 договору передбачено, що у випадку неповернення вчасно окремих елементів опалубки або пошкодження окремих елементів опалубки, наймач зобов’язаний на протязі 5 календарних днів з дати зазначеної у п.2.2 договору оплатити штрафні санкцій наймодавцеві згідно п.4.1.2 договору. У цьому випадку наймодавець надсилає наймачу акт-претензію про сплату штрафних санкцій. У випадку відмови від підписання наймачем акту-претензії, наймодавець має право відшкодувати таку вартість за рахунок застави наймача в безакцептному порядку.

Суд звертає увагу позивача на те, що складення акту-претензії стосується безпосередньо сплати штрафних санкцій за пошкодження опалубки, проте, сам порядок фіксування (встановлення) факту пошкодження майна сторони визначили у п.п.6.4-6.7 договору. Тому ці твердження позивача щодо дотримання порядку фіксування пошкоджень та надсилання Актів-претензій відповідачу до уваги не береться.

Щодо суми пені, нарахованої позивачем в розмірі 24’ 824,87 грн., то як убачається з поданого розрахунку, позивач нараховує пеню по неоплачених відповідачем актах №414 від 21.03.2018р., №247 від 24.03.2018р., №415 від 22.04.2018р. Однак, суд відмовляє у стягнення з відповідача сум пені, оскільки акти не підписані відповідачем, та не надіслані позивачем для їх підписання відповідачу.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди то, як зазначив позивач у судовому засіданні, підставою для розірвання договору є недотримання відповідачем своїх обов’язків щодо вчасної і повної сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов укладеного договору оренди.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, які встановлені ст. 651 ЦК України. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Таким чином, не виконавши своїх зобов'язань, відповідач істотно порушив умови договору оренди, оскільки таке порушення призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме, отримання грошових коштів за користування відповідачем рухомим майном (опалубкою), що підтверджується умовами договору оренди.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем істотних умов договору оренди та позбавлення позивача таким порушенням того, на що він розраховував при його укладенні, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо розірвання договору оренди №1-03/01/18 від 03.01.2018р. про оренду опалубки.

Судові витрати в силу вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКС Захід» (79000, м. Львів, вул.Дорога Кривчицька, 8А; код ЄДРПОУ 40606700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1Ф.» (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 33; код ЄДРПОУ 39006413) 151’ 981,24 грн. заборгованості та 2’ 279,71 грн. судового збору.

3. Розірвати договір №1-03/01/18 від 03.01.2018р. про оренду опалубки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1Ф.» (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 33; код ЄДРПОУ 39006413) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКС Захід» (79000, м. Львів, вул.Дорога Кривчицька, 8А; код ЄДРПОУ 40606700).

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

7. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2018р.

Суддя Козак І.Б.