Ухвала суду № 78649854, 19.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.12.2018

Справа № 910/14400/18

За позовом Приватного акціонерного товариства “Бориспільський комбінат будівельних матеріалів” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеценергомонтаж Київ”

про стягнення 68952,92 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

СУТЬ СПОРУ:

У межах справи №910/14400/18, провадження по якій було відкрито Господарським судом міста Києва за позовом про стягнення суми боргу та санкцій за поставлений товар та надані послуги, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань їх оплатити, та по якій 13.12.2018 судом було винесено рішення по суті спору, 17.12.2018 від Відповідача надійшов Відзив.

Відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою при відкритті провадження у справі судом було встановлено Відповідачу 15ти денний строк для подання відзиву, як це передбачено ст. 165 ГПК України.

Вказану ухвалу Відповідачем відповідно до зворотного поштового повідомлення було отримано 13.11.2018, тому згідно вимог суду та ст. 165 ГПК України Відповідач повинен був подати відзив по 28.11.2018 включно.

Твердження Відповідача, що ухвалу ним було отримано вперше лише 21.11.2018, судом визнається необґрунтованим, оскільки спростовано наявним у справі зворотнім поштовим повідомленням з відміткою (під особистий підпис) про отримання ухвали 13.11.2018, тому ця причина (пізнє отримання ухвали), як обґрунтування Відповідачем поважності причин пропуску строку на подання відзиву, судом відхиляється.

Щодо інших наведених у відзиві причин, то питання відсутності на підприємстві штатного юриста та необхідності додаткового часу на його пошук – є суб’єктивною причиною пропуску Відповідачем строку на подання відзиву, яка повністю залежала від волі та дій Відповідача, та своєчасності реагування ним питання, що виникають при господарській діяльності, тому судом, як обґрунтована об’єктивна причина пропуску строку – відхиляється.

Щодо тверджень Відповідача, що підготовку відзиву було ускладнено не отриманням копії позову з додатками, у зв’язку з чим Відповідач був вимушений знайомитися з матеріалами справи та робити з них фотокопії (відмітка про ознайомлення від 06.12.2018), то суд, дослідивши доводи Відповідача та наявні у справі докази, дійшов висновку, що з доводами Відповідача не погоджується з огляду на наступне.

З залучених до позову доказів та з інформації, яка міститься у відкритій базі пошуку поштових відправлень Укрпошти (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) вбачається, що копію позову з додатками Позивачем було направлено на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача, проте Відповідачем не було отримано кореспонденцію за адресою його місцезнаходження – Укрпошті не вдалося вручити Відповідачу копію позову з додатками, у зв’язку з чим було зроблено відповідну відмітку про неможливість вручення та повернуто конверт відправнику.

При цьому, Відповідачем не наведено перед судом обґрунтованих об’єктивних причин неотримання ним копії позову з додатками за адресою його місцезнаходження.

Позивач був позбавлений можливості направити копію позову з додатками на іншу адресу, між вказана Відповідачем у ЄДР адреса його офіційного місцезнаходження, оскільки іншої адреси для листування Відповідач ані суду, ані Позивачу не повідомляв; у матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Суд зауважує, що саме Відповідач, як особа, яка надала до ЄДР відомості щодо своєї офіційної адреси місцезнаходження і повинна забезпечити можливість отримувати кореспонденцією за цією адресою, так як інша адреса листування, у тому числі у ЄДР, відсутня.

Перебування директора у відрядженнях та відсутність на підприємстві іншого працівника, який міг би отримати пошту, як об’єктивні причини неотримання копії позову з додаткам – судом відхиляються, оскільки ці причини є суто суб’єктивними причинами, які повністю залежали від волі та дій Відповідача, та своєчасності реагування ним питання, що виникають при господарській діяльності, зокрема, питання забезпечення отримання кореспонденції підприємством.

З огляду на наведене, судом встановлено, що Позивачем належним чином виконано свої зобов’язання з направлення Відповідачу копії позову з додатками, а Відповідач натомість проявив процесуальну бездіяльність не забезпечивши можливість отримання кореспонденції, яка була йому надіслана Позивачем, за адресою свого офіційного місцезнаходження.

Відтак, посилання Відповідача, що підготовку відзиву йому було ускладнено в силу об’єктивних причин – судом відхиляються.

Відтак, встановлений судом строк для подання відзиву, Відповідачем було пропущено з причин, які суд не визнає обґрунтованими, тому в клопотанні Відповідача, викладеному у відзиві, про поновлення строку на подання відзиву суд відмовляє.

Одночасно, суд зауважує, що відзив надійшов від Відповідача тоді, коли після розгляду спору по суті судом вже було винесено рішення по справі.

Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Згідно з ч. 2 указаної статті, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ст. 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки ГПК України щодо відзиву іншого не встановлено, то поданий Відповідачем відзив залишається без розгляду.

Також, 17.12.2018 від Відповідача надійшов зустрічний позов.

Відповідно до ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Як було встановлено і описано вище судом, цей строк тривав по 28.11.2018 включно.

Причини пропуску строку на подання зустрічного позову Відповідачем наведені аналогічні тим, що були наведені вище щодо відзиву, які розглянуті судом, визнані необґрунтованими та відхилені щодо відзиву, тому і щодо зустрічного позову ці ж підставі судом відхиляються та у клопотанні про поновлення строку на подання зустрічного позову суд відмовляє.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті («…відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву…»), ухвалою суду повертається заявнику.

Враховуючи наведене, поданий Відповідачем зустрічний позов повертається заявнику.

Окремо суд зауважує, що повернення зустрічного позову не перешкоджає окремому зверненню Відповідача до суду з цим позовом на загальних підставах.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 165, 180, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відзив на позов залишити без розгляду.

Зустрічну позовну заяву повернути заявнику.

Повернення зустрічного позову не перешкоджає окремому зверненню до суду з цим позовом на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Р.Б. Сташків