Ухвала суду № 78649559, 19.12.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.12.2018 Справа № 908/2720/18

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко Михайло Володимирович, розглянувши заяву Приватного підприємства «СК Прем'єр» від 14.12.2018 р. за вих. б/н про видачу судового наказу

Стягувач: Приватне підприємство «СК Прем'єр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, буд. 9, кв. 9, код ЄДРПОУ 22135321)

Боржник: Фізична особа-підприємець Біляк Роман Романович (69002, АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості за договором поставки б/н від 03.01.2018 р. в сумі 6000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В господарський суд Запорізької області від Приватного підприємства «СК Прем'єр» надійшла заява від 14.12.2018 р. за вих. б/н про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Біляк Романа Романовича заборгованості за договором поставки б/н від 03.01.2018 р. в сумі 6000,00 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2018р. вказану заяву передано для розгляду судді Мірошниченко М.В.

Розглянувши заяву Приватного підприємства «СК Прем'єр» від 14.12.2018 р. за вих. б/н про видачу судового наказу, суд не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного:

Відповідно до ст.ст. 147-149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що сторонами 03.01.2018р. укладено договір поставки, за умовами якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначеному у цьому Договорі, поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору вартість товару обумовлюється з кожним Покупцем окремо. Загальна сума даного Договору складається з сум, вказаних в накладних на кожну партію товару. Накладна є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 5.6 Договору узгоджено, що Тара Кета - є возвратною. Прийом тари проводиться за кількістю та якістю Продавцем в момент передачі наступної партії товару Покупцю. Прийом-передача тари проводиться з оформленням відповідної накладної. При неповерненні тари, Покупець сплачує Продавцю її заставну вартість за обліковою ціною Постачальника. Оплата за тару проводиться не пізніше терміну оплати, що і за товар.

Підставою для звернення із заявою до суду зазначено порушення боржником зобов'язань за договором поставки без номеру від 03.01.2018р. в частині сплати та повернення вартості трьох тар Комбі Кега на загальну суму 6000,00 грн. В заяві заявник вказав, що, як вбачається із накладної № ЮС.-019182 від 21.09.2018р., борг ФОП Біляк Р.Р. по тарі Комбі Кега становить три кеги на загальну суму 6000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявник на підтвердження факту наявності обов'язку боржника сплатити вартість неповернутої Комбі Кега за договором поставки б/н від 03.01.2018р. додав до заяви накладну № ЮС.-019182 від 21.09.2018р.

Між тим, відповідно до зазначеної видаткової накладної покупцю поставлено товар: Яблуко 50л(Х) вартістю 725,00 грн., залогова (зворотна) тара - Комби Кега Тара 1 шт. Також, ця видаткова накладна містить посилання на те, що борг по товару складає 725,00 грн., борг контрагента (з врахуванням поточної накладної) - Комбі Кега ТАРА - 6. В розділі "накладная на возвратную тару" (мовою оригіналу) перелічено найменування зворотної тари, її вартість та зазначено, що оплачено 725,00 грн. При цьому, цей розділ містить закреслення, не зрозуміло по відношенню до якої частини накладної. Крім того, у видатковій накладній № ЮС.-019182 від 21.09.2018р. не зазначено якою особою вчинено підпис в графі "Получил" (мовою оригіналу), самим ФОП Біляк Р.Р., чи іншою особою. При цьому, до заяви додано прибуткову накладну № ЮС.-002421 від 23.10.2018 р., яка свідчить про повернення Комбі Кега ТАРА у кількості 1 шт. вартістю 2000,00 грн.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт виникнення заборгованості, настання строку виконання боржником зобов'язання, перевірити його розмір.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що надана заявником видаткова накладна № ЮС.-019182 від 21.09.2018р. не підтверджує факт наявності заборгованості за неповернення зворотної тари у розмірі 6000,00 грн. Саме лише зазначення у вказаній накладній про поверненню тар-кег в даному випадку є недостатнім та повинно бути підтверджено належними доказами. Із доданих до заяви заявником документів неможливо встановити, якою саме особою отримано товар, чи були повноваження на його отримання, а також виявити факт наявності у боржника заборгованості за повернення зворотної тари-кеги вартістю 6000,00 грн., саме за видатковою накладною № ЮС.-019182 від 21.09.2018р.

Наданий до матеріалів заяви двосторонній акт звірки взаєморозрахунків з 31.05.2018 р. по 14.11.2018 р., судом до уваги не приймається, оскільки він складений по договору купівлі-продажу від 03.01.2017 р., а правовідносини, про які йдеться у дійсній заяві, склалися на підставі договору поставки від 03.01.2018 р.

Стосовно акту звірки взаєморозрахунків по договору поставки б/н від 03.01.2018 р., слід зазначити, що він по-перше, не містить підпис Біляк Р.Р., а по-друге, є лише зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами. Крім того, згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з ФОП Біляк Р.Р. суми 6000,00 грн. заборгованості на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що заявлена ним до стягнення з сума витрат на правничу допомогу повинна бути обґрунтованою та співрозмірною заявленим вимогам.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству «СК Прем'єр» (69063, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, буд. 9, кв. 9, код ЄДРПОУ 22135321) у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Біляк Романа Романовича (69002, АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1) заборгованості за договором поставки б/н від 03.01.2018 р. в сумі 6000,00 грн.

Копію даної ухвали направити заявнику та боржнику.

Додаток до копії ухвали на адресу заявника: копія заяви стягувача про видачу судового наказу із доданими до неї документами, наданої для направлення боржнику в порядку, передбаченому ст. 156 ГПК України (на 17 аркушах).

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу підписано 19.12.2018р.

Суддя М.В. Мірошниченко