Ухвала суду № 78649487, 17.12.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.12.2018 Справа № 908/2641/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши заяву Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради (вул. Дніпровська, буд. 41А, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, ідентифікаційний код 03341345) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика « 2017» (АДРЕСА_1, 71701, ідентифікаційний код 41110860) передоплати в сумі 58000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою від 23.11.2018 № 1987 (вх. № 2837/08-07/18 від 07.12.2018) про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика « 2017» передоплати в сумі 58000,00 грн. договором № поставки № 16Т/18 від 30.08.2018. Крім того, заявник просив покласти на боржників судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 176,20 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2018, справу № 908/2641/18 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Розглянувши заяву Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно із приписами ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Вимоги Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради ґрунтуються на умовах договору поставки № 16Т/18 від 30.08.2018, далі Договір, укладеного між Комунальним підприємством «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради (скорочене найменування - КП «Павлоградводоканал»), далі Покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика « 2017», далі Постачальник.

Умовами пунктами 1.1, 1.2 Договору визначено, що Постачальник зобов’язується протягом дії Договору поставки товар: Вугілля ДГКОМ фракція 13-100-71т ДК 021:2015:09110000-3 Тверде паливо, далі Товар, згідно Специфікації. Покупець зобов’язаний прийняти Товар та сплатити за нього на умовах встановлених Договором.

Згідно із підпунктами 5.3.1 та 5.3.2 пункту 5.3 Договору Постачальник зобов’язаний:

- забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені Договором;

- забезпечити поставку Товарів, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом ІІІ Договору.

Таким чином, відповідно до умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика « 2017» зобов’язано поставити Комунальному підприємству «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради товар: Вугілля ДГКОМ фракція 13-100-71 т ДК 021:2015:09110000-3 Тверде паливо.

Комунальним підприємством «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради заявлено до стягнення 58000,00 грн. передоплати, сплаченої платіжними дорученнями № 2017 від 05.09.2018 та № 2185 від 26.09.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика « 2017» відповідно до умов п. 2.4. Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, враховуючи умови договору поставки № 16Т/18 від 30.08.2018, у Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради не виникло права грошової вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «2017».

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Комунальне підприємство «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради в підтвердження перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика « 2017» 58000,00 грн., надає копії платіжних доручень № 2017 від 05.09.2018 в сумі 38000,00 грн. та № 2185 від 26.09.2018 в сумі 20000,00 грн., в графі «Призначення платежу» яких йде посилання на рахунок № 1283/18/1 від 31.08.2018. Однак рахунок № 1283/18/1 від 31.08.2018 до заяви не додано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Приписами ч. ч. 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з боржника передоплати в сумі 58000,00 грн. на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись п. п. 1, 8 ст. 152, ч. 2 ст. 154, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

1. У видачі судового наказу Комунальному підприємству «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Павлоградської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «2017» передоплати в сумі 58000,00 грн. відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади:http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання – 17.12.2018 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.А. Азізбекян