Рішення № 78649302, 17.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4545/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 45595,80 грн

у присутності представників:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 2131 від 29.10.2018;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 118/81 від 11.06.2018.

СУТЬ СПОРУ:

09.10.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про стягнення плати за користування вагонами у сумі 45595,80 грн, нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання умов договору № 02076/Пр3-2018, укладеного між сторонами 16.02.2018 та Правил користування вагонами.

Ухвалою від 16.10.2018 суд прийняв справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з повідомленням (викликом) сторін та призначив її розгляд у засіданні на 08.11.2018.

У зв'язку з перебуванням судді Воронько В.Д. у відпустці в призначену дату судового засідання, розгляд справи у судовому засіданні було перенесено з 08.11.2018 на 27.11.2018, про що постановлено відповідну ухвалу від 19.10.2018.

На підставі ст. 216 ГПК України у судових засіданнях оголошувались перерви: з 27.11.2018 до 11.12.2018 та з 11.12.2018 до 17.12.2018.

27.11.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив та не визнав своєї вини у затримці вагонів на підходах до ст. Рядова, зазначивши про те, що він був готовий прийняти на свої колії спірні вагони. Окрім того, на думку відповідача, позивач не підтвердив належними доказами факт належності вагонів ПАТ "Укрзалізниця". Тож, посилаючись на п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідач не вбачає підстав для нарахування позивачем плати за користування вагонами в розмірі 100%, а відтак у задоволенні позову просить суд відмовити повністю. Разом з тим, відповідач у своєму відзиві виклав клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, без жодного на те обґрунтування.

Не погодившись з доводами відповідача, 10.12.2018 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що на момент підписання відомостей ф.ГУ-46 у відповідача не було жодних претензій до затримки вагонів на коліях станції Рядова та, до того ж, ним частково сплачено плату за користування вагонами в розмірі 50%. Окрім того позивач спростовує твердження відповідача щодо недоведеності факту приналежності вагонів ПАТ "Укрзалізниця" графою 20 залізничних накладних, у яких зазначено, що власником вагонів є філія "Панютинський вагоноремонтний завод ("ПВРЗ") ПАТ "Укрзалізниця".

13.12.2018 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких підтримав свою позицію, викладену раніше.

Слід зазначити, що на час розгляду справи по суті за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань найменування позивача змінено з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця", у зв’язку з чим належним найменуванням позивача у цій справі наразі є Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач, перевізник) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір про надання послуг № 02076/Пр3-2018, за умовами п. 1.1 якого предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов’язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.

За час перебування вагона перевізника з нумерацією, що починається на "5" в користуванні замовника під вантажними операціями або в інших випадках нараховується плата за користування вагоном в порядку визначеному правилами користування вагонами для вагонів парку залізниць та за ставками встановленими Збірником тарифів (п. 3.4 договору).

Як слідує з матеріалів справи, в квітні 2018 року на станцію призначення Рядова Придніпровської залізниці на адресу ПрАТ "Північний ГЗК" за накладними №№ 40650681, 47823570, 47794748, 47776539, 47789136, 47807227, 47789136, 47743075, 40691131, 47820774, 47841242, 47813431, 47804463, 47835558, 47886494, 47886510, 47886528, 40645314, 47776539, 47794748, 47807227, 47980073, 47986062, 47928494, 47823778, 47841010, 47835558, 47929591, 47929476, 47857719, 47784681, 49172349, 40743055, 40760381, 40691131 прибували порожні вагони власності філії СВРЗ ПАТ "Укрзалізниця" під навантаження. В графі 20 накладних вказано найменування вантажу вагони залізничні, які перевозяться на своїх осях, не перейменовані в алфавіті.

Відповідно до витягу з довідки ГІОЦ УЗ 1610У "Зміна картотечних даних СОСВАГ УЗ - 1610У", власником спірних вагонів є філія "Панютинський вагоноремонтний завод ("ПВРЗ") ПАТ "Укрзалізниця".

Згідно абз. 1 ст. 42 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.

Залізниця своєчасно повідомила відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача.

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем своєчасно не були забрані вагони на свою під'їзну колію, в результаті чого станцією призначення Рядова складено акти загальної форми ГУ-23 №№ 1276 від 12.04.2018; 1283, 1284, 1289, 1291, 1292 від 13.04.2018; № 1299, 1300, 1301, 1310 від 14.04.2018; № 1314 від 15.04.2018, № 1336, 1337, 1340, 1341, 1342, 1346, 1347 від 16.04.2018, які підписані вантажовласником без заперечення.

Зрештою, після подання спірних вагонів на під'їзну колію вантажоодержувача ПрАТ "Північний ГЗК" під навантаження, завантажені вагони були виставлені на колії станції Рядова, про що свідчать складені працівниками станції пам'ятки ф.ГУ-45 про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45 №№ 581, 577, 585, 533, 537, 538, 539, 540, 542, 530, 549, 546, 548, 567, 570, 572, 569, 574, 564, 587, 584. Пам'ятки підписані представником вантажоодержувача ПрАТ "Північний ГЗК" без заперечень.

Станцією призначення Рядова на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів та на вищевказаних актів загальної форми була нарахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 №№ 17049090, 16049089, 17049088, 13049080, 15049086, 15049085, 15049084, 15049083, 14049082, 14049081 у загальній сумі 45595,80 грн (з ПДВ), на підставі п.п. 2, 3, 4, 12 р. 6 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 із застосуванням ставок плати за користування вантажними вагонами залізниць, зазначених в таблиці 1 розділу 5 Тарифного керівництва № 1 та затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356.

Відомості плати за користування вагонами №№ 17049090, 16049089, 17049088, 13049080, 15049086, 15049085, 15049084, 15049083, 14049082, 14049081 на загальну суму 45595,80 грн (з ПДВ) складені на станції Рядова Придніпровської залізниці. Підписуючи ці відомості, відповідач не погодився з сумою нарахованої плати за користування вагонами у розмірі 100%, посилаючись на порушення в такому разі п. 3.4 договору та п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами. З огляду на що відповідач частково оплатив нараховану плату за користування вагонами у розмірі 50%.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Положеннями 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Вантажем за змістом ст. 6 Статуту залізниць України є матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

За приписами ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділі 1 Тарифного керівництва № 1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила), чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Згідно з п.п. 6, 8 роз. III Правил, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (п.п. 9, 10 роз. III Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 роз. II Правил).

Згідно з п. 12 роз. III вказаних Правил, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

При цьому, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Положеннями п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Матеріалами справи підтверджується, що станцією Рядова Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти загальної форми ГУ-23, що перераховані вище, на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостям ф.ГУ-46 №№: 17049090, 16049089, 17049088, 13049080, 15049086, 15049085, 150Д9084, 15049083, 14049082, 14049081 - на загальну суму 45595,80 грн, що підлягає стягненню з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що плата за користування вагонами нарахована з вини відповідача на підставі актів ф.ГУ-23, складених станцією Рядова відповідно до встановлених законодавством вимог, за затримку забирання вагонів з колій станції призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Слід зазначити, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності своєї вини у несвоєчасному забиранні вагонів з колій станції призначення та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування. Письмові зауваження представника відповідача, викладені ним при підписанні відомостей плати за користування вагонами, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

При цьому, надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами та містять підписи відповідних осіб. До того ж, факт затримки вагонів на коліях станції Рядова не заперечується відповідачем, оскільки ним фактично сплачено залізниці плату за користування вагонами у розмірі 50%.

Доводи відповідача щодо безпідставності нарахування плати за користування вагонами у розмірі 100% замість 50% не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та чинним законодавством з огляду на наступне.

Відповідно до п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами (ст.ст. 119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях не загального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Отже, виходячи зі змісту цього пункту Правил, 50% плати за користування вагонами нараховується лише тим підприємствам, вагони яких орендуються ними чи є власністю цих підприємств, які не відносяться до парку Укрзалізниці.

Пунктом 3.4 договору сторонами погоджено, що за час перебування вагона перевізника з нумерацією, що починається на "5" в користуванні замовника під вантажними операціями або інших випадках нараховується плата за користування вагоном в порядку, визначеному правилами користування вагонами для вагонів парку залізниць та за ставками встановленими Збірником тарифів.

Дослідження матеріалів справи показало, що спірні вагони є власністю позивача, а саме філії "Панютинський вагоноремонтний завод ("ПВРЗ") ПАТ "Укрзалізниця", про що також зазначено у графі 20 залізничних накладних, тож плата за користування вагонами за умовами договору сплачується у розмірі 100% як для вагонів парку залізниць.

З огляду на викладене судом встановлено, що відповідач невірно трактував положення п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами, у зв'язку з чим останній дійшов хибного висновку щодо можливості плати за користування вагонами саме у розмірі 50%.

Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення п. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за користування вагонами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район; ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5а; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) 45595,80 грн плати за користування вагонами та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн, про що видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.12.2018.

Суддя ОСОБА_3