Рішення № 78644558, 13.12.2018, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 766/2113/18

Провадження № 2/661/1408/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі :

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

при секретарі Антоновій В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" до ОСОБА_1 про відшкодування вартості навчання за підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути на його користь з відповідача відшкодування вартості навчання в аспірантурі в сумі 14957,10 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 зараховано до аспірантури ДВНЗ "ХДАУ" на бюджетну форму навчання з 01 грудня 2015 року. ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" заснований на державній формі власності, за основними напрямами діяльності здійснює, в тому числі, підготовку а державним замовленням. Рішенням вченої ради Університету від 29.08.2017 року, ОСОБА_1 достроково відраховано з аспірантури університету у зв'язку з невиконанням індивідуального плану без поважних причин з 01.10.2017 року. Наказом від 04.10.2017 року №36/2 достроково відраховано з аспірантури у зв'язку із невиконанням індивідуального плану без поважних причин. З метою досудового врегулювання спору, університетом до відповідача надіслано листи-претензії про добровільне погашення заборгованості, які повернуті у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Таким чином, державою сплачено за наукове консультування за 21 місяць навчання та відповідачем не відшкодовано після відрахування з аспірантури ДВНЗ "ХДАУ" 14957,10 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов в строк зазначений в ухвалі суду не надав, з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст.280-289 ЦПК України, зі згоди позивача, суд, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наказу №42/2 від 30.11.2015 року по особовому складу аспірантів та докторантів університету вбачається, що комісією зараховано в аспірантуру Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" осіб, які успішно склали конкурсні іспити у 2015 році та підписали угоди. Термін навчання з 01.12.2015 року без відриву від виробництва на бюджетній основі: ОСОБА_1 по спеціальності 06.01.02 - "Сільськогосподарські меліорації".

Відповідно до заяви від 28.08.2017 року ОСОБА_1 просить відрахувати його з аспірантури спеціальність 06.01.02 - Сільськогосподарська меліорація за власним бажанням (зміна місця проживання).

Відповідно до наказу №36/2 від 04.10.2017 року про відрахування аспірантів вбачається, що ОСОБА_1, аспіранта 2 року на бюджетній формі навчання, достроково відраховано з аспірантури з 01.10.2017 року у зв'язку з невиконанням індивідуального плану без поважних причин.

Відповідно до витягу із протоколу №1 вченої ради Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" від 29.08.2016 року про відрахування аспірантів вбачається, що ОСОБА_1 достроково відраховано з аспірантури та доручено юрисконсульту ОСОБА_2 розпочати претензійну роботу по відшкодуванню вартості навчання з ОСОБА_1 сума стягнення за навчання 14957,10 грн. кількість місяців навчання - 21.

Відповідно до довідки про відшкодування коштів для аспірантів, які були відраховані на підставі невиконання індивідуального плану навчання вбачається, що ОСОБА_1, період навчання 01.12.2015 рік по 01.09.2017 року, форма навчання - заочна, наукове консультування 50 год. на 1 рік на спіранта - 87,5 год., кількість навчальних місяців 21, сума відшкодування вартості навчання 14957,10 грн.

07.12.2017 року за вихідним №65-05/486 та 30.10.2017 року за вихідним № 74-05/22 ректором університету на адресу проживання ОСОБА_1 була направлено лист - претензію про сплату заборгованості за навчання в сумі 14957,10 грн.

Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України)

Частина 1 ст.22 ЦК України вказує, що особа, якій завдано у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк відповідно до умов договору. При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором законом.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.(ст..629 ЦК України)

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.

У відповідності зі ч.2 ст.52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 56 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року регламентує: випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо - кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на робочу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Згідно із п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р, N 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, згідно із угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

Відповідно до п.8, 14 вказаного Порядку випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років. У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Судом встановлено, що відповідач проходив навчання у закладі позивача за державним замовленням на підставі наказу та угоди, згідно якої після закінчення навчання студент зобов`язаний відпрацювати за місцем його направлення не менше трьох років. Відповідач не закінчив навчання, чим порушив положення про аспірантуру. Сума витрат на навчання підтверджується розрахунком позивача, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають повному задоволенню та є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на навчання в аспірантурі в розмірі 14957,10 грн.

При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір, тому з відповідача згідно ст. 141 ЦПК України належить стягнути на користь позивача суму судового збору, що складає 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,22,526-530, 629-611, 901 ЦК України, ст.ст. 2-3,10-13,81-82,141,258-259, 263-265, 280-282, 352-355 ЦПК України, Законом України «Про вищу освіту», Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996 р «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" до ОСОБА_1 про відшкодування вартості навчання за підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного вищого навчального закладу "Херсонський державний аграрний університет" вартість навчання за державним замовленням в розмірі 14957,10 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1 762 грн., а всього 16719,10 грн.

Заочне рішення може бути переглянути судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. В. Матвєєва