Рішення № 78644210, 11.12.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2018 Справа №607/13308/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Зарічної О.П.,

позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представник відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред’явив до суду позов до відповідача ОСОБА_4, третя особа – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», у якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 28770,84 гривень, з яких: 9315 гривень - сума страхового відшкодування; 7696,59 гривень – інфляційні витрати; 813 гривень – 3% річних;10246,25 гривень – неустойка (пеня); 700 гривень – витрати на експертизу. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06 листопада 2014 року близько 16 годин 05 хвилин у с. Смиківці, Тернопільського району Тернопільської області трапилась дорожньо-транспортна пригода в якій ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом ЗІЛ-МММ3554М, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив наїзд на належний йому (ОСОБА_1І.) автомобіль «Тойота Королла», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого його (ОСОБА_1І.) автомобіль отримав значні пошкодження. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2014 року відповідача ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні вказаної дорожньо-транспротної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На його (ОСОБА_1І.) звернення ТОВ «Кристал Моторс» було проведено розрахунок вартості пошкоджень завданої автомобілю шкоди на суму 17648, 85 гривень та виконано ремонт і заміну деталі – капоту автомобіля на суму 9315 гривень. ОСОБА_5 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АС №74203333 від 15 листопада 2013 року укладеного між ПАТ СК «Країна» та відповідачем ОСОБА_4, ПАТ СК «Країна» було частково виконано зобов’язання відповідача щодо відшкодування завданих збитків та оплачено суму в частині 8333,85 гривень, однак, решта витрат які були понесені на відновлення транспортного засобу, а саме 9315 гривень не були погашеними відповідачем. З цих підстав, позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати завдані ним збитки, а саме у розмірі 9315 гривень – сума страхового відшкодування, втрати від інфляції у розмірі 7696,59 гривень; 3% річних у сумі 813 гривень, неустойку за весь час прострочення зобов’язання у розмірі 10246,25 гривень та 700 гривень понесених ним витрат на експертизу.

15 грудня 2017 року від відповідача ОСОБА_4 надійшов до суду відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що відповідно до укладеного між ним (ОСОБА_4П.) та ПАТ СК «Країна» договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АС/74203333 від 15 листопада 2013 року, ПАТ «СК «Країна» взяла на себе зобов’язання в межах встановленої страхової суми 50000 гривень здійснити сплату грошових коштів по страховому випадку за шкоду заподіяну майну потерпілій від ДТП особі. Тому вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на відновлення транспортного засобу 18348, 85 гривень охоплюється межами встановленої страхової суми ліміту згідно договору страхування, а тому у повному обсязі має бути відшкодований ПАТ СК «Країна». Також вказує, що вимоги позивача про стягнення з нього неустойки, інфляційних нарахувань та 3% річних є безпідставними, оскільки вказані види відповідальності застосовуються за прострочення виконання зобов’язань, однак, з його боку жодного прострочення виконання зобов’язань не відбулося, оскільки із вимогами про відшкодування вартості відновлювальних робіт до нього не звертався ні позивач, ні ПАТ СК «Країна», при цьому, відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати несе страховик, що передбачено Законом України «Про страхування». Посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог просить відмовити у їх задоволенні.

Від третьої особи ПАТ СК «Країна» 18 грудня 2017 року надійшли до суду пояснення по справі, згідно яких вказують, що ПАТ «CK «Країна» виконала свої зобов’язання без порушення строків зазначених у Законі, а саме: представником ПAT «CK «Країна» 07 листопада 2014 року, в присутності Позивача, було оглянуто пошкоджений транспортний засіб «TOYOTA», державний реєстраційний номер В05978АМ. 21 січня 2015 року позивач надав ПАТ «СК «Країна» заяву на виплату страхового шкодування, у зв’язку із чим, 12 лютого 2015 року ПАТ «СК «Країна» було затверджено страховий акт №05/34362/3.2.29 щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 6944,88 гривень, яке розраховано наступним чином: 8333,85 гривень (вартість відновлювального ремонту з ПДВ відповідно до Звіту) - 1388,97 гривень (розмір ПДВ, згідно Звіту) = 6944,88 гривень. 12 лютого 2015 року ПАТ «СК «Країна» було сплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 6944,88 гривень, однак, 20 лютого 2015 року позивач надав ПАТ «СК «Країна» заяву, у якій вказав, що хоче отримати страхове відшкодування на рахунок СТО ТОВ «Кристал Моторс». У зв’язку із цим, 10 березня 2015 року ПАТ «СК»Країна» було сплачено страхове відшкодування на рахунок СТО ТОВ «Кристал Моторс» у розмірі 8333,85 гривень. Таким чином, ПАТ «СК»Країна» вважають, що ними виконано свої зобов’язання за Полісом у визначений законом строк.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник третьої особи – Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» у судове засідання не з’явився, попередньо направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Судом установлено:

06 листопада 2014 року близько 16 години 05 хвилин в с. Смиківці Тернопільського району ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом ЗІЛ-ММ3554М , реєстраційний номер ВО 8121 AT, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб та допустив наїзд на транспортний засіб, який знаходився припаркованим позаду нього, в результаті чого автомобіль марки «Тойота Королла» отримав механічні пошкодження.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2014 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

ОСОБА_5 полісу АС/7420333 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник ФОП ОСОБА_4 застрахував цивільну відповідальність забезпечуваного транспортного засобу марки ЗІЛ-ММ3554М, реєстраційний номер ВО8121AT у ПАТ «Страхова компанія «Країна».

Відповідно до вказаного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 50000 гривень, за шкоду заподіяну життю і здоров’ю – 100000 гривень, розмір франшизи – нуль гривень.

ОСОБА_5 виконаних робіт КМ-К-В001222 від 29 травня 2015 року виданого ТОВ «Кристал Моторс», вартість проведених робіт та деталей і матеріалів, які були використані у процесі виконання робіт з ремонту автомобіля «Тойота Королла», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 8333,85 гривень.

Як вказує позивач та не заперечується учасниками справи, на його звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, ПАТ «СК «Країна» на рахунок ТОВ «Кристал Моторс» було перераховано 8333,85 гривень, що стверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення 22466 від 10 березня 2015 року.

Однак, позивач стверджує, що крім вартості ремонтних робіт автомобіля «Тойота Королла» у сумі 8333,85 гривень, які були виплачені ПАТ «СК «Країна», для повного проведення відновлювальних робіт він також змушений був купляти за свої кошти капот двигуна вартістю 9315 гривень, на підтвердження чого надав суду копію рахунку №ТР076519С виданого 22 квітня 2015 року ТОВ «Ексіт Автомотів», копію квитанції №0.0.377908323.1 виданої 23 квітня 2015 року Відділенням №16 Тернопільської філії ПАТ «ПриватБанк про сплату ОСОБА_1 авансового платежу за автозапчастини у розмірі 9315 гривень, а також копію податкової накладної №ТРО049166S від 12 травня 2015 року.

Вказана сума грошових коштів не була виплачена ПАТ «СК «Країна», а тому позивач вважає, що вказану суму грошових коштів у розмірі 9315 гривень за придбання ним капота двигуна повинен відшкодувати відповідач ОСОБА_4, який є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди.

Крім цього, квитанцією до прибуткового касового ордера №926/14 від 18 грудня 2014 року стверджується, що позивач ОСОБА_1 сплатив 700 гривень за експертне дослідження транспортного засобу «Тойота Королла», реєстраційний номер НОМЕР_2.

У зв’язку із несплатою протягом тривалого часу понесених позивачем витрат за придбання капота до автомобіля у розмірі 9315 гривень, просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 інфляційні витрати у розмірі 7696, 59 гривень, 3% річних у сумі 813 гривень; 10246, 25 гривень неустойки та 700 гривень витрат на експертизу, оскільки вказана сума грошових коштів не була виплачена йому страховиком відповідача ПАТ «СК «Країна».

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

ОСОБА_5 ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено поняття «страхування» - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

ОСОБА_5 статті 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією).

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності)

Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

ОСОБА_5 ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності

здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної

життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів

страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

ОСОБА_5 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Судом установлено, що відповідно до страхового полісу АС/№7420333 страховиком відповідача ОСОБА_4 із страховим лімітом 50 000 гривень на момент вчинення ДТП була третя особа – ПАТ «СК «Країна».

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 11954 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 755/18006/15-ц.

Таким чином, всі претензії щодо невиплати страхового відшкодування в повному обсязі повинні бути пред'явлені саме до страховика ПАТ «СК «Країна», оскільки розмір заявлених позивачем витрат з урахуванням уже виплаченої ПАТ «СК «Країна» суми 8333,85 гривень не перевищує межі страхового відшкодування передбаченої у полісі АС/7420333 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за яким відповідач ОСОБА_4 застрахував цивільну відповідальність забезпечуваного транспортного засобу марки ЗІЛ-ММ3554М, реєстраційний номер ВО8121AT у ПАТ «Страхова компанія «Країна».

Відтак, заявлені до відповідача ОСОБА_4 вимоги про відшкодування 9315 гривень - суми страхового відшкодування; 7696,59 гривень – інфляційних витрат; 813 гривень – 3% річних;10246,25 гривень – неустойки (пеня) та 700 гривень – витрати на експертизу є необґрунтованими.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» про стягнення грошових коштів слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141 , 259, 263, 265, 268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» про стягнення грошових коштів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного тексту рішення суду – 14 грудня 2018 року.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Відповідач: ОСОБА_4, зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4.

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», адреса місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, 7, м. Київ, код ЄДРПОУ 20842474.

Головуючий суддяОСОБА_6