Рішення № 78644169, 05.11.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2018 Справа №607/4445/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

прокурора Трояна Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, -

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії Українизвернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 305 405 грн. 37 коп.. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідно до Статуту, Національна академія Національної гвардії України є державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації, підпорядкованим Головному управлінню Національної гвардії України (ГУНГУ), а тому пред'явлення даної позовної заяви про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі курсанта ОСОБА_1 є виключно захистом інтересів держави, оскільки саме з державного бюджету були здійснені витрати на його утримання під час навчання. Так, громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив навчання та військову службу у Національній академії Національної гвардії України (далі - Академія) у період з 01.09.2014 року по 16.01.2018 року на посаді курсанта. Відповідно до розділу III, діючого на той час «Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з відповідачем 21.08.2014 року. Надалі, 16.01.2018 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і відповідачем був достроково розірваний, відповідач був виключений із списків особового складу Академії наказом начальника Академії від 16.01.2018 року №10 с\ч. Академією відповідно до вимог «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» та «Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» були розраховані фактичні витрати, пов’язані з утриманням відповідача в Академії з дня його зарахування до Академії по день виключення зі списків особового складу, загальна сума яких склала 305 405, 37 грн. Пунктом 7 «Порядку відшкодування витрат...», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964, визначено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Прокурор військової прокуратури Тернопільського гарнізону ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з мотивів, викладених в позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Представник Національної академії Національної гвардії України, Міністерства внутрішніх справ України судове засідання не з’явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.

Відповідно до витягу з наказу від 05.08.2014 №124 про зарахування на навчання курсантів 1-го курсу Національної академії, зараховано та призначено з 05 серпня 2014 року курсантом першого курсу денної форми навчання за напрямками підготовки із числа військовослужбовців, згідно з додатком молодшого сержанта ОСОБА_1.

21 серпня 2014 року між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії НГУ генерал-майора ОСОБА_3 та молодшим сержантом ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) в Національній академії Національної гвардії України.

Згідно умов вказаного контракту, ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання окрім іншого, продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п’яти років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

05.12.2017 року ОСОБА_1 подав рапорт, в якому просив відрахувати його з навчання, дострокове припинення (розірвання) контракту про військову службу (навчання) курсантів у зв’язку з відмовою від проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу та звільнити його з військової служби за п. «и» (у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Водночас, повідомив, що з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. №964 «Про відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» ознайомлений та згідний.

Відповідно до витягу з наказу від 16.01.2018 року №10 с/ч вбачається, ОСОБА_1 відраховано з навчання, припинено (розірвано) контракт про навчання та виключити зі списків особового складу курсантів академії та всіх видів забезпечення та вирішено провести утримання фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету у розмірі 305 405 грн. 37 копійок.

Статтею 25 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ передбачено порядок підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Так, зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.

З громадянами України – курсантами вищого військового навчального закладу (яким виповнилося 18 років), військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання).

Приписами ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлено, що закінчення проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», курсанти та слухачі в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

На підставі зазначених норм Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 був затверджений «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» (далі - «Порядку відшкодування затрат...»), який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання), у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб «офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до пунктів 3, 4 вказаного Порядку відшкодування витрат здійснюється вищим навчальним закладом у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

У подальшому, на виконання зазначених норм Порядку відшкодування витрат, виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений «Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» (далі - «Порядок розрахунку витрат...»).

Навчальним закладом, відповідно до вимог вищенаведених «Порядку відшкодування витрат...» та «Порядку розрахунку витрат...» були розраховані фактичні витрати, пов’язані з утриманням ОСОБА_1 в Академії з дня його зарахування до Академії по день виключення зі списків особового складу, загальна сума яких склала 305 405, 37 грн.

Пунктом 7 «Порядку відшкодування витрат...», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964, визначено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Оскільки ОСОБА_1 відраховано з навчального закладу за його особистим рапортом, тому суд вважає, що він має відшкодувати позивачу фактичні витрати, пов’язані з його утриманням у навчальному закладі.

Згідно зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 01 вересня 2014 по 16 січня 2018 року відповідач повинен відшкодувати витрати, пов’язані з його утриманням у сумі 305 405, 37 грн., з яких витрати на грошове забезпечення військовослужбовців становить 251 572, 91; предмети, матеріали, обладнання та інвентар – 9 472, 08; медикаменти та перев’язувальні матеріали – 4 313, 59; продукти харчування – 26 871, 09; оплата теплопостачання – 7 002, 39; оплата водопостачання та водовідведення – 1 821, 06; оплата електроенергії – 4 338, 33; оплата послуг (крім комунальних) – 13, 92. Вказані дані також підтверджуються і розрахунком фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ-212 «Грошове забезпечення військовослужбовців», які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 01 вересня 2014 по 16 січня 2018 року, розрахунком фактичних видатків державного бюджету №2 від 16.01.2018, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 у зв’язку з відрахуванням з Національної академії НГ України наказ ННА від 16.01.2018 №10 с/ч за ст. 26 ч. 6 п. и – невиконання умов контракту по КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, в тому числі м’який інвентар та обмундирування», списком медикаментів витрачених по медичній частині для медичного забезпечення курсанта ОСОБА_1 з 01 вересня 2014 р. по 16 січня 2018 р., розрахунком фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 у зв’язку з відрахуванням з Національної академії Національної гвардії України з 21.08.2014 року., розрахунком фактичних видатків державного бюджету за період навчання ОСОБА_1 з 01.08.2014 р. по 16.01.2018 р.

Належних і допустимих доказів, які б спростовували факт витрачання позивачем коштів у зазначеному розмірі на утримання ОСОБА_1 у навчальному закладі протягом зазначеного періоду або невідповідності розміру цих витрат вимогам діючих нормативних актів, відповідач не надав.

Станом на час розгляду справи ОСОБА_1 самостійно не відшкодовано витрати пов’язані з його утримання у Національній академії НГ України та не надано суду доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що витрати, пов’язані з утриманням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі у сумі 305 405,37 грн. відповідачем не відшкодовано, те, що заборгованість у вказаному розмірі підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог. Тому, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути фактичні витрати, пов’язані з навчанням в сумі 305 405,37 грн.

В силу вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 4 581, 08 грн. сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 623 ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України №964 від 12.07.2006 року, Порядком розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 48312, ІПН НОМЕР_1) на користь Національної академії Національної гвардії України (61001, м.Харків, пл. Захисників України, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 08610502) 305 405 (триста п’ять тисяч чотириста п’ять) грн. 37 коп. витрат, пов’язаних із утриманням у вищому навчальному закладі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 48312, ІПН НОМЕР_1) в користь Військової прокуратури об’єднаних сил 4 581 (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят одну) грн. 08 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне судове рішення виготовлене 15 листопада 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_4