Рішення № 78644017, 18.12.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/639/18

Провадження №2/603/333/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

при секретарі : Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, яке залишилось після смерті ОСОБА_3. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.02.2018 року померла мати позивача – ОСОБА_3 Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входять земельні ділянки площею 0,57 га та 0,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №046366. Після смерті спадкодавця ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 в шестимісячний строк фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час її смерті. Також, позивач являється спадкоємцем за законом першої черги, проте при зверненні до нотаріальної контори їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки втрачений оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку, а саме державний акт на право приватної власності на землю.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, хоча повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи.У позовній заяві ОСОБА_1 просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного:

ОСОБА_3 померла 07.02.2018 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №235587, виданим 07.02.2018 року ОСОБА_2 сільською радою Монастириського району Тернопільської області, актовий запис №01.

Як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №046366, спадкодавцю ОСОБА_3 за життя на праві приватної власності належали земельні ділянки площею 0,57 га та 0,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Належність вищевказаних земельних ділянок спадкодавцю ОСОБА_3 підтверджується інформацією про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №470/111-18 від 16.08.2018 року, виданою відділом Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області та довідкою №359 від 09.07.2018 року, виданою ОСОБА_2 сільською радою Монастириського району Тернопільської області.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-ИД №395433 від 15.03.1985 року та довідкою №359 від 09.07.2018 року, виданою ОСОБА_2 сільською радою Монастириського району Тернопільської області.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00020505673 від 06.07.2018 року, позивач ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу змінила прізвище з «Герасимів» на «Уманець», а згодом з «Уманець» на «Кліта», що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00020525407 від 10.07.2018 року.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Факт спільного проживання позивача ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час її смерті, підтверджується довідкою №289 виданою 02.08.2018 року Красіївською сільською радою.

Після смерті спадкодавця, позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте, як вбачається із відповіді державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори №541/01-16 від 17.08.2018 року, у зв’язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку, а саме, державного акту на право приватної власності на землю, позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

На день розгляду справи державний акт на право приватної власності на землю серії ТР №046366 втрачений, про що позивачем подано оголошення в районну редакцію газети «Вісті Придністров’я» №34 від 17.08.2018 року.

Інших спадкоємців, які претендували б на спадкове майно, немає.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

П. 3.1 ОСОБА_5 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз’яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином, оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, яке залишилось після смерті ОСОБА_3, яка померла 07 лютого 2018 року, а саме на:

- земельну ділянку площею 0.57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №046366;

- земельну ділянку площею 0.15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №046366.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_6