Ухвала суду № 78643413, 04.12.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2724/17

1-кп/583/299/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі

головуючого-судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.

при секретарі АРТЕМЕНКО О.С.

з участю прокурора ЗАЯЦ Д.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

з фіксацією судового розгляду технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- вироком Охтирського міського суду Сумської області від 21.09.1993 року за ст. 206 ч. 2, ст. 229-6 ч. 1, ст. 43 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

- вироком Охтирського міського суду Сумської області від 24.05.1995 року за ст. 229-6 ч. 2, ст. 43 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

- вироком Охтирського міського суду Сумської області від 01.04.1999 року за ст. 206 ч. 2, ст. 43 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;

- вироком Охтирського міського суду Сумської області від 01.02.2001 року за ст. 229-6 ч. 2, ст. 43 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.03.2004 року за ст.395 КК України до 3 місяців арешту;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.10.2005 року за ст.185 ч. 3, ст. 75 КК України позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.05.2006 року за ст.185 ч. 3, ст. 309 ч. 2, ст. 70 ч. 1, ст. 70 ч. 4, с. 75, ст. 76 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.01.2010 року за ст.309 ч. 2, 69 КК України до 6 місяців арешту;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.09.2010 року за ст.296 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.02.2012 року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.10.2013 року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3, с. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.10.2017 року за ст.185 ч. 2, ст. 309 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки.

за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 2, ст. 185 ч.2, ст. 309 ч.2 КК України

встановив:

28.12.2017 року до провадження Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшла дана кримінальна справа.

В судовому засіданні 04.12.2018 року прокурор завив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки 09.12.2018 року закінчується строк тримання його під вартою. Вимоги прокурора мотивовані тим, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів, має не стійкі соціальні зв’язки, що свідчить про те, що обвинувачений може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих, з якими він проживає в одному населеному пункті, сприяти їм у переховуванні доказів його причетності до вчинення злочину; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторони обвинувачення та захисту, що беруть участь у розгляді справи, дійшов наступного висновку:

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Підпункти 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачають обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно ст. 176 ч. 4 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 ч. 1, 2 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом враховано, що згідно ч. 1, ч. 2 п. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Досліджуючи доводи за клопотанням, суд встановив, що прокурором відповідно до приписів ст. 177 КПК України, доведено, що обвинувачений схильний до скоєння кримінальних правопорушень, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, але не зробив висновків до виправлення, тобто, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, які не допитані у кримінальному провадженні .

При вирішенні вимог за клопотаннями судом враховано тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, суспільну небезпечність вчиненого, відомості про особу обвинуваченого, який власної родини чи непрацездатних утриманців не має, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, висновків не зробив, що вказує на схильність до кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не став, стан його здоров’я – наявність тяжких хвороб, тощо.

Враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «W проти Швеції» від 26.01.1993 року, де зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність її поведінки, беручи до уваги, що майбутню покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду.

Отже, висновок суду щодо продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою ґрунтується не лише на підставі суворості можливого судового рішення у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, а це зроблено з урахуванням підтвердження доводів за клопотанням матеріалами кримінального провадження в цілому, забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень і низки відповідних фактів в сукупності, які підтверджують існування таких ризиків, та свідчать про такий їх ступінь, який вказує на відсутність підстав не застосовувати запобіжний захід обвинуваченому або застосувати більш м’який запобіжний захід.

Суд дійшов висновку, що в силу приписів ст. 183 ч. 1 КПК України, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Крім того, щодо обвинуваченого відсутні обмеження щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначені ст. 183 КПК України.

В силу положень ч. 4 ст. 196, ст. 197 КПК України суд визнав за обов’язок визначити строк тримання під вартою обвинуваченого не більше, ніж до 24.00 год. 07.02.2019 року.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора Охтирської місцевої прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 2, ст. 185 ч.2, ст. 309 ч.2 КК України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24.00 год. 07.02.2019 року, з подальшим утриманням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали - до 24.00 год. 07.02.2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_5