Постанова № 78642878, 20.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3653/18

Номер справи місцевого суду: 495/2212/17

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (третя особа - Білгород-Дністровський відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області) про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту, на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Боярського О.О. 12 вересня 2017 року у м. Білгород-Дністровському Одеської області, -

встановила:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (третя особа - Білгород-Дністровський відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області )про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту,посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Горлівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції 13 січня 2004 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якої, зокрема, увійшла квартира АДРЕСА_1 та інше рухоме майно.

ОСОБА_3, на підставі заповіту від 09 липня 2002 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3887 та посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу, є спадкоємцем усього майна померлого, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось.

У визначеному законом порядку, позивач звернулась до Першої Горлівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та оформлення належним чином права на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4

12 липня 2004 р. позивачем було частково оформлено право на спадщину, а саме - отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на автомобіль марки Фольцфаген Транспортер.

Отже, позивач у відповідності до ст. 1269 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4

Оскільки строків для переоформлення документів на ім'я спадкоємців законодавством України не передбачено, а спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, позивачем до теперішнього часу не отримано свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, що належало спадкодавцю, а саме, на квартиру АДРЕСА_1.

Спадкова справа була відкрита на території м. Горлівка, де відбувається антитерористична операція і органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (зона АТО), а тому позивач не мала можливості оформити своє право на спадщину на вказану квартиру.

Крім того, 14 лютого 2017 року, при вчиненні відповідної нотаріальної дії, нотаріусом було виявлено наявність внесеного до ЄДРЗВОНМ обтяження, а саме накладеного арешту на все майно ОСОБА_4 Тому, нотаріусом було рекомендовано позивачу звернувся до суду з питанням зняття арешту з майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: власником квартири АДРЕСА_1 а у м. Білгород-Дністровський, Одеська область значиться ОСОБА_2 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області №495/8030/16-ц від 07 грудня 2016 року; постановами ВДВС Б-Дністровського МРУЮ Одеської області ВП № 46798825 від 16 березня 2015 року та Білгород-Дністровського міськрайонного Відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області (який є правонаступником ВДВС Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області) ВП № 51895296 від 11 серпня 2016 року було накладено арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_2.

Таким чином, арешт накладено у тому числі й на квартиру АДРЕСА_1 а у м. Білгород-Дністровський, Одеська область (а.с. 3-7).

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_4, який помер 11.01.2004 року. Знято арешт та заборону на відчуження з квартири АДРЕСА_1, накладені: постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 46798825, виданий 16 березня 2015 року, видавник: ВДВС Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області, ст. д/в ОСОБА_5, підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 20170820 від 20 березня 2015; постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 51895296, виданий 11 серпня 2016 року, видавник: головний державний виконавець Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 31591894 від 27 вересня 2016 р. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі, на дату ухвалення рішення (а.с. 84-87).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить рішення суду скасувати, та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права ( а.с. 132-134).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Горлівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції 13 січня 2004 р.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, до складу якої, зокрема, увійшла квартира АДРЕСА_1 та інше рухоме майно.

ОСОБА_3 на підставі Заповіту від 09.07.2002р., зареєстрованого у реєстрі за № 3887 та посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу є спадкоємцем усього майна померлого, де б воно не було і з чого б воно не складалось.

У визначеному законом порядку, позивач звернулась до Першої Горлівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та оформлення належним чином права на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4

12липня 2004р. позивачем було частково оформлено право на спадщину, а саме отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на автомобіль марки Фольцфаген Транспортер.

Отже, позивач у відповідності до ст. 1269 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4

Оскільки строків для переоформлення документів на ім'я спадкоємців законодавством України не передбачено а спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, позивачем до теперішнього часу не отримано свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, що належало спадкодавцю, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

Спадкова справа була відкрита на території м. Горлівка, де відбувається антитерористична операція і органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (зона АТО), а тому позивач не мала можливості оформити своє право на спадщину на вказану квартиру.

Крім того, 14 лютого 2017 р., при вчиненні відповідної нотаріальної дії нотаріусом було виявлено наявність внесеного до ЄДРЗВОНМ обтяження а саме накладеного арешту на все майно ОСОБА_4 Тому нотаріусом було рекомендовано звернувся до суду з питанням зняття арешту з майна та видано позивачу копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. У зв'язку з цим, 15 березня 2017р. позивач змушена була звернутись до Білгород-Дністровського міськрайонного суду із позовною заявою про зняття арешту з усього майна боржника (ОСОБА_4.) на підставі якої станом на теперішній час у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області відкрито провадження по цивільній справі № 495/1793/17.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:

- власником квартири АДРЕСА_1 а у м. Білгород-Дністровський, Одеська область, значиться ОСОБА_2 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонно суду Одеської області №495/8030/16-ц від 07 грудня 2016 року;

- постановами ВДВС Б-Дністровського МРУЮ Одеської області ВП № 46798825 від 16 березня 2015 та Білгород-Дністровського міськрайонного Відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області (який є правонаступником ВДВС Б-Дністровського МРУЮ Одеської області) ВП № 51895296 від 11 серпня 2016р. було накладено арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_2.

Таким чином, арешт накладено у тому числі й на квартиру АДРЕСА_1 а у м. Білгород-Дністровський, Одеська область.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2017 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області №495/8030/16-ц від 07 грудня 2016 року, яким за відповідачем визнано право власності на спірну квартиру, було скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Відповідно до 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту».

Постановою пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення,

дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (надалі - Постанова Пленуму) в абзаці 24 пункту 24 зазначено: «Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору».

Пунктом 6 Постанови Пленуму наказано: «Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначених у статті 7 Закону про виконавче провадження, мають право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого згідно із вимогами ЦПК, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина четверта статті 82 Закону про виконавче провадження)».

Відповідно до вимог статей 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_3 було вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо прийняття спадщини та реєстрації свого права власності на спадкове майно, однак станом на теперішній час, право власності на квартиру зареєстровано за гр. ОСОБА_2, хоча рішенням апеляційного суду скасовано рішення, на підставі якого ОСОБА_2 набула право власності на спірну квартиру, що перешкоджає позивачу у реалізації її спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну квартиру.

З огляду на викладене, суд прийшов до вірного висновку, що права позивача, як спадкоємця за заповітом майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, підлягали захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги ОСОБА_2, що оскаржуваним рішенням суду фактично встановлено нового власника спірної квартири, оскільки, як вже вказувалось вище, рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2017 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області №495/8030/16-ц від 07 грудня 2016 року, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на спірну квартиру, було скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено. Даних щодо скасування у встановленому законом порядку рішення апеляційного суду Одеської області від 05 липня 2017 року апелянтом не надано, у зв'язку із чим власником квартири АДРЕСА_1 а у м. Білгород-Дністровському Одеської області є, станом на сьогоднішній день, ОСОБА_3

Безпідставним є також посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що судом при постановленні оскаржуваного судового рішення не було заслухано думку Білгород-Дністровський відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, оскільки апелянт не є законним представником вказаної третьої особи у справі, і не може ставити питання про нібито порушення прав та інтересів останньої.

Не може бути прийнятий до уваги, як необґрунтований, довід апеляційної скарги ОСОБА_2, що оскаржуваним рішенням суду не встановлено, яка саме сума судових витрат має бути стягнута на користь позивача, оскільки дане питання вирішено судом першої інстанції шляхом постановлення додаткового рішення від 12 грудня 2017 року, яке також оскаржене у апеляційному порядку ОСОБА_2

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складений 12 грудня 2018 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе