Рішення № 78640321, 12.12.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4150/18

Провадження № 2/487/2096/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді – Бобрової І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Гладкої К.М.,

в присутності позивача – ОСОБА_1,

представника АТ «Миколаївобленерго»– ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу №490/4150/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Миколаївобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, збитків та упущеної вигоди, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь в якості відшкодування упущеної вигоди збитки у розмірі 44400,00 грн., збитки у розмірі 5790,20 грн. – за переривання електропостачання з вини ПАТ «Миколаївобленерго», а також матеріальну та моральну шкоду у розмірі 14224,84 грн.. Позовні вимоги мотивував тим, що між ним та ПАТ «Миколаївобленерго» укладений договір №44/5098 від 07.07.2008 року на поставку електроенергії. 27.03.2017 року робітники ПАТ «Миколаївобленерго» незаконно, без попередження та пояснення причин, відключили постачання електроенергії до його будинку №34, розташованого по вул. Димова у м. Миколаєві, всупереч відсутності у останнього заборгованості за електроенергію. Разом з тим позивач зазначив, що він є інвалідом першої групи та єдиним місцем роботи та заробітку є його домашня майстерня по виготовленню дитячих ліжок. Через незаконне припинення ПАТ «Миколаївобленерго» постачання електроенергії до його будинку, він не в змозі був працювати та отримувати дохід, щоб забезпечити себе необхідними для життя благами, внаслідок чого поніс тяжкі моральні страждання та двічі потрапляв до лікарні.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.05.2018 року вказана цивільна справа передана за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою суду від 25.07.2018 року зазначену позовну заяву залишено без руху у зв’язку із вказаними в ній недоліками.

13.08.2018 року позивач подав до суду позовну заяву в новій редакції, яку доповнено вимогами про стягнення з філії ПАТ «Миколаївобленерго» м. Миколаїв на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 14224,84 грн. та моральної шкоди у розмірі 640000,00 грн..

Ухвалою суду від 14.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

14.09.2018 року відповідачем надано до суду відзив, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що припинення енергопостачання позивачу відбулось правомірно, з додержанням встановленої законом процедури та оформлення усіх належних документів. Крім того вважає неправомірними вимоги щодо стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не наведено доказів щодо причинного зв’язку між припиненням електропостачання та перебуванням ОСОБА_1 у лікарні та проведення йому операцій. Разом з тим позивачем необґрунтовано розмір моральної шкоди, не зазначено її розрахунку, підстав для відшкодування. Позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди вважає,

також, неправомірними, оскільки витрати позивача на медикаменти через наявність у нього захворювань взагалі не пов’язані з припиненням електропостачання, а наявність у позивача упущеної вигоди у розмірі 44400 грн. не підтверджено документально, так як останнім не доведено які неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Ухвалою суду від 31.10.2018 року замінено первісного відповідача філію ПАТ «Миколаївобленерго» належним відповідачем АТ «Миколаївобленерго», а також закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 07.07.2008 року між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії №44/5098.

Згідно п.2.3.3 зазначеного договору, споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків №10 «Порядок розрахунків», №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Так відповідно до додатку №10 «Порядок розрахунків» розрахунковим вважається період з 26 числа місяця до того ж чила наступного місяця. Споживач до 3 числа місяця в поточному розрахунковому періоді здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 відсотків заявленого обсягу споживання електроенергії на поочний рахунок із спеціальним режимом використання.

З наданих представником відповідача пояснень, а також витягу з банковської картки підприємства за період з 01.01.2016 року по 01.08.2018 року за особовим рахунком №44/5098 споживача ОСОБА_1, залишок заборгованості на березень 2017 року складав 90,97 грн..

27.03.2017 року відповідно до акту контрольного огляду філії ПАТ «Миколаївобленерго» ОСОБА_1 відключено від електропостачання із за наявності вищезазначеної заборгованості.

Відносини з приводу постачання електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», а також нормативно-правовими актами в сфері електропостачання.

За змістом ст.ст.2-4,11 Закону України «Про електроенергетику» він є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об'єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.

При цьому порядок відключення споживачів від електропостачання за наявності заборгованості за електроенергію передбачений Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року.

Відповідно до п.35 Правил, в редакції дійсній на момент відключення, енергопостачальник має право відключити споживача у разі: порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному п.27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості.

Згідно із п.27 Правил, у разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.

У попередженні про відключення електричної енергії електропостачальник зазначає: останні покази засобу обліку, які були зняті працівниками електропостачальника, суму заборгованості за спожиту електричну енергію, період, за який ця заборгованість виникла, обсяг

спожитої електричної енергії у зазначений період (з розбивкою обсягів електричної енергії, спожитої в кожному розрахунковому періоді), тарифи (у тому числі блочні, які діяли у відповідному періоді), дату відключення електроустановок об’єкта споживача від електропостачання у разі несплати цієї заборгованості, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи і дату.

Крім того, п-п.6.1.3. п.6 Договору про постачання електричної енергії №44/5098 від 07.07.2008 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та філією ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» міста Миколаєва, передбачено, що енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням останнього не пізніше ніж за три робочи дні серед іншого у разі несплати споживачем вартості електроенергії у терміни, встановлені додатком №10 «Порядок розрахунків», рахунків за перевіщення договірних велечин споживання електроенергії та потужності та інших рахунків, виставлених відповідно до умов договору, або недотримання погодженого графіка погашення заборгованості.

Під час судового розгляду судом було встановлено, що Попередження про припинення електропостачання №44/5098/899026744/2017 від 06.03.2017 року було вручене, як стверджував в судовому засіданні представник відповідача, дружині ОСОБА_1.

Але зазначені обставини, не можуть вказвати на належне повідомлення позивача у відповідності до вимог п.27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року, оскільки, такими передбачене направлення Попередження поштою або вручення його особисто під підпис споживачу.

В даному випадку, на Попередженні від 06.03.2017 року взагалі не зазначено особу, яка його отримала. Крім того, як встановлено з оглянутого свідоцтва про розірвання шлюбу, ОСОБА_1 є розлученим ще з 2011 року, а тому посилання представника відповідача на вручення Попередження його дружині не сприймаються судом, як належний спосіб повідомлення споживача про необхідність сплати боргу та відключення від енергопостачання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Порядок припинення постачання електричної енергії, відновлення постачання та відповідальність як споживача, так і енергопостачальника, передбачені Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.

За пунктами 43-44, 46 Правил енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.

Відповідно до п.13 ст.24 Закону України «Про електроенергетику» енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).

Аналогічні положення щодо відповідальності електропостачальника за тимчасове припинення постачання електричної енергії споживачеві, викладно і у п.4.1.2., укладеного між сторонами договору №44/5098 про постачання електричної енергії від 07.07.2008 року.

Оскільки відповідач припустився порушення умов Договору про користування електричною енергією та вищенаведених вимог Закону України «Про електроенергетику», та допустив порушення порядку припинення електропостачання до приміщення позивача, суд, вважає за необхідне, задовольнити позов в частині стягнення на користь позивача двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Зокрема судом встановлено, що енергопостачання позивачу було припинено у період з 27.03.2017 року по 10.04.2018 року, а тому до стягнення підлягає сума:

4 дні березня 2017 року (100 кВт/31х4х1,9160 (тариф) х 2(двократна вартість)=49,44 грн..

квітень 2017 року (186,13 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=372,26 грн..

травень 2017 року (184,59 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=369,18 грн..

червень 2017 року (188,228 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=376,46 грн..

липень 2017 року (187,899 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=375,78 грн..

серпень 2017 року (186,864 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=373,73 грн..

вересень 2017 року (187,68 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=375,36 грн..

жовтень 2017 року (192,269 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=384,54 грн..

листопад 2017 року (191,539 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=383,08 грн..

грудень 2017 року (216,912 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=433,82 грн..

січень 2018 року (208,188 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=416,38 грн..

лютий 2018 року (210,864 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=421,73 грн..

березень 2018 року (211,826 грн. (вартість 100 кВт) х 2(двократна вартість)=423,65 грн..

10 днів квітня 2018 року (100 кВт/30х10х 2,16396 (тариф) х 2(двократна вартість)=144,26 грн., у загальному розмірі 4899,68 грн..

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Постановою Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встанолено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правовідносини з приводу постачання електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику», які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов’язання з постачання електричної енергії.

Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору в розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Аналогічна позиція викладена в Постанові ВСУ від 09.11.2016 року у справі № 6-1575цс16.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року за №6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої булинеправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Отже, оскільки під час судового розгляду достовірних доказів того, що діями відповідача по відключенню від енергопостачання, позивачу було завдано матеріальної шкоди не встановлено, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування 44400,00 грн. в якості упущеної вигоди, судом встановлене наступне.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Отже, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов’язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі не припинення енергопостачання відповідачем.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених позовних вимог, суд обмежений в праві надавати оцінку з приводу розрахунку можливого доходу позивача за період з березня 2017 року по квітень 2018 року.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на те, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, на підставі яких суд міг би визначитися з середньомісячним об’ємом виконуваних ОСОБА_1 робіт та їх вартістю, суд не вбачає підстав для задоволення позовних в частині стягнення з відповідача 44400,00 грн. упущеної вигоди.

Керуючись ст.ст. 89,141,206,258,263-265,279,354, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Миколаївобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, збитків та упущеної вигоди - задовольнити частково.

Стягнути з АТ «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_1 вартість недовідпущенної електричної енергії у сумі 4899,68 грн. (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 68 коп.).

У задоволені позовну ОСОБА_1 до АТ «Миколаївобленерго» в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди та упущеної вигоди – відмовити.

Стягнути з АТ «Миколаївобленерго» на користь держави 704,80 коп. судового збору.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 54046, м. Миколаїв, вул. Димова, 34.

Відповідач: АТ «Миколаївобленерго», місце знаходження: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ЄДРПОУ 23399393.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя І.В.Боброва