Ухвала суду № 78639411, 09.10.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/831/15-к Провадження № 1-в/450/74/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

з участю представника стягувача Білик П.Б,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає до виконання, виданого на підставі вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2018 року у справі № 450/831/15-к,-

в с т а н о в и в :

14.08.2018 року представник боржника звернувся до Пустомитівського районного суду із заявою в якій просить визнати виконавчий лист № 450/831/15-к від 20.07.18 р., виданий за Вироком від 04.06.18 р. Пустомитівського районного суду Львівської області по справі № 450/831/15-к (провадження № 1-кп/450/93/18) таким, що не підлягає виконанню повністю, оскільки обов'язок боржника відсутній повністю у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням; витребувати у ОСОБА_2 виконавчий лист № 450/831/15-к від 20.07.18 р., виданий за Вироком від 04.06.18 р. Пустомитівського районного суду по справі № 450/831/15-к (провадження № 1 -кп/450/93/18); стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є законним представником ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1.), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» безпідставно одержані грошові кошти в розмірі 89926.87 грн.

Свою заяву мотивує, тим, що вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2018 року, вирішено стягнути з ТзОВ «Сандора» на користь ОСОБА_2 461 163, 42 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду. 20.07.2018 року виданий виконавчий лист, однак такий не підлягає до виконання, оскільки боржником рішення було виконане добровільно в повному обсязі, 26.06.2018 р. на рахунок ОСОБА_2, на підставі її заяви від 20.06.18 р. та довідки від 20.06.18 р. про банківські реквізити (, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.06.18 р. на загальну суму 461163.42 (чотириста шістдесят одна тисяча сто шістдесят три грн. 42 коп.) грн., з яких: 371236,55 грн. - компенсація моральної шкоди, 6917,45 грн. - військовий збір, 83009,42 грн. - податок з доходів фізичних осіб, про що був повідомлений захисник Потерпілого (Стягувана) - Білик П.Б. за допомогою електронної пошти, що підтверджується витягами з електронної пошти від 20.06.18 р. та 02.07.18 року. Однак незважаючи на це стягував отримала виконавчий лист та звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_4, яким було здійснено примусове списання з рахунку боржника, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в розмірі 99 188, 56 грн. з врахуванням виконавчого збору, в рамках виконавчого провадження.

Так ТОВ «Сандора» дізналося про примусове списання з його рахунку, відкритому в ПАТ КБ ПриватБанк» грошових коштів в розмірі 99188,56 грн., 27.07.18 р. в момент отримання відомостей по операціях за рахунком, що підтверджується Витягом з електронної пошти, копією платіжної вимоги з реєстром приватного виконавця ОСОБА_4 з відміткою банку про виконання. При цьому, документи виконавчого провадження - Постанова про відкриття виконавчого провадження від V23.07.18 р., Постанова про арешт коштів боржника від 25.07.18 р. та Постанова про закінчення виконавчого провадження (Додатки № 13-15) були отримані одночасно лише 30.07.18 р., що підтверджується трьома конвертами та трьома розпечатками зі онлайн-сервісу Укрпошти. Тобто, станом на всі вищезазначені дати з 05.07.18 р. по 30.07.18 р., до набрання Рішенням Суду законної сили, в тому числі, на день отримання ОСОБА_2 виконавчого листа (20.07.18 р.) воно було вже виконано в повному обсязі. Такими своїми діями, ОСОБА_2 порушила засади здійснення виконавчого провадження. Але. не дивлячись на це, нічого не вимагаючи додатково від ТОВ «Сандора» та не надавши на дії ТОВ «Сандора» щодо утримання податків будь-яких обгрунтованих заперечень, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 володіла всією інформацією щодо добровільного виконання рішення Суду, вона, приховуючи інформацію про сплату Відповідачем сум всіх податків, звернулася із заявою до приватного виконавця про примусове стягнення цієї суми податків під виглядом залишку заборгованості. Такі дії ОСОБА_2 є зловживанням нею своїми процесуальними правами і обов'язками на стадії виконавчого провадження, внаслідок чого вона безпідставно одержала грошові кошти в розмірі 89926,87 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 87 коп.) грн. На підставі наведеного просить заяву задоволити.

В судовому засіданні представник боржника не з'явився.

В судове засідання з'явився представник стягувача, заперечив, щодо заяви просив в задоволенні такої відмовити з підстав зазначених у відзиві на заяву.

Заслухавши пояснення представника боржника, розглянувши матеріали справи та заяви, проаналізувавши докази в їх сукупності суд приходить до наступного висновку.

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2018 року, ОСОБА_5 визнано винним за ч. 2 по ст.286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 4 (чотири) років позбавлення волі з позбавлення права керування всіма видами транспорту строком на 3 (три) роки. Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р. ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання за цим вироком. Стягнуто з ОСОБА_5 в користь держави 1379 грн. 46 коп. коштів витрачений під час досудового розслідування на проведення експертиз. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ОСОБА_2 461163 (чотириста шістдесят одну тисячу сто шістдесят три) грн. 42 коп. компенсацію за спричинену моральну шкоду. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «АХА Страхування» на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ОСОБА_2 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 58 коп. компенсацію за спричинену моральну шкоду та 9291 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто одну) грн. 51 коп. коштів витрачених на лікування. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На виконання вищевказаного вироку Пустомитівським районним судом Львівської області 20.07.2018 року виконавчий лист про стягнення з ТзОВ «Сандора» на користь ОСОБА_2 461163 (чотириста шістдесят одну тисячу сто шістдесят три) грн. 42 коп. компенсацію за спричинену моральну шкоду.

Судом встановлено, що ТзОВ «Сандора» в добровільному порядку виплачено ОСОБА_2 371 236,55 грн. моральної шкоди, що стверджується платіжним доручення № 1694079161 від 26.06.2018 року.

Таким чином, різниця між виплаченою 26.06.2018 року сумою Божником на виконання вироку у справі № 450/831/15-к від 04.06.2018 року і розміром визначеним у вказаному судовому рішенні становить 89 926,87 грн. (461 163,42 грн. - 371 236,55 грн. = 89 926,87 грн.).

Судом встановлено що ОСОБА_2 23.07.2018 року пред'явила до примусового виконавчий лист із заявою про стягнення різниці між оплаченою сумою та сумою зазначеною у виконавчому документі, яка становить 89 926,87 грн.

Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження № 56838975 від 27.07.2018 року, відповідно до платіжного доручення № 846 від 27.07.2018 року борг за виконавчим документом у розмірі 89 926,87 грн. перераховано на користь стягувача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

Судом встановлено, що 31.07.2018 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області повернувся оригінал виконавчого листа з відміткою про його повне фактичне виконання з постановою приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 27.07.2018 року.

Судом встановлено, що моральну шкоду стягнуто із ТзОВ «Сандора» в силу приписів ст. ст. 1172, 1187, 1188 ЦК України, згідно яких шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; ґ) виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України. (пп. 164.2.14 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пп. 164.2.14 (а) п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

Аналіз вищезазначених положень чітко вказує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди завданої життю та здоров'ю. Словосполучення «а також шкоди життю та здоров'ю» є окремою підставою для не включення в оподатковуваний дохід таких сум в межах пп. 164.2.14 (а) п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, та включає майнову і немайнову шкоду завдану життю та здоров'ю.

Тобто, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума з немайнової (моральної) шкоди, котра стягнута за рішенням суду і спрямовуються на відшкодування шкоди, завданої платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди, котра не пов'язана із заподіянням такої життю та здоров'ю, а зумовлена у т.ч.: душевними стражданнями, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; душевними стражданнями, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженням честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, оскільки за описаними обставинами правовою підставою виникнення права на відшкодування немайнової (моральної) шкоди є непоправна немайнова шкода котра полягає у фізичному болю та стражданнях, яких малолітня фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, ушкодженням здоров'я, тому в силу конструкції пп. 164.2.14 (а) п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не повинна включатись сума відшкодування немайнової (моральної) шкоди, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди завданої платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди здоров'ю способом відшкодування якої є стягнення компенсації у вигляді моральної шкоди.

ТзОВ «Сандора», яке зобов'язане сплатити 461 163 (чотириста шістдесят одну тисячу сто шістдесят три) грн. 42 коп. компенсації за спричинену моральну шкоду, виступаючи податковим агентом перерахувало суму компенсації лише з умовою утримання і оплати в державний бюджет суми податку та доходи фізичних осіб та військового збору.

Згідно податкової консультації від 23.08.2018 року № 3716/к/99-99-15-01-14/ УПК, сума відшкодування немайнової (моральної) шкоди, яка виплачується на підставі рішення суду на користь платника податків внаслідок ушкодження здоров`я, не включається до його загального місячного (річного) оподаткованого доходу, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Тому враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 258-261, 432 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає до виконання, виданого на підставі вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.06.2018 року у справі № 450/831/15-к, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається в Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Повний текст ухвали складений 12.10.2018 року.

СуддяД. А. Кукса