Ухвала суду № 78638811, 18.12.2018, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/1797/18

Провадження № 1-кп/440/156/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя - Кос І.Б.,

за участю секретаря судових засідань - Гутої О.С.,

з участю прокурора - Нижник Л.М.

з участю обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Савчука В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Буську клопотання прокурора Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Нижник Л.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Красне Буського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, непрацюючого, неодруженого,

в с т а н о в и в :

прокурор Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Нижник Л.М. звернулась до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2.

Клопотання мотивує тим, що Буським районним судом Львівської області розглядається кримінальне провадження про обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Підставою подання заявленого клопотання є невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ст. 177 КПК України, а саме те, що, будучи належним чином повідомленим про час і місце судових засідань, достовірно знаючи про обов'язок прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк, заздалегідь повідомити про це, ОСОБА_2 тричі без поважних причин не з'явився в судове засідання за викликом суду, а саме 04.09.2018 року, 27.09.2018 року, 20.11.2018 року. Відтак, 20.11.2018 року Буським районним судом Львівської області постановлено ухвалу про привід обвинуваченого ОСОБА_2, яку виконати не представилося можливим у зв'язку із тим, що згідно рапорту начальника СРПП №3 Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області останній по місцю свого проживання відсутній. Разом із тим, Буський районний сектор пробації філії Державних установ «Центр пробації» у Львівській області 03.12.2018 року звернувся до Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області з поданням про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових заходів стосовно ОСОБА_2, оскільки згідно проведених початкових розшукових заходів встановлено, що останній по місцю свого проживання відсутній, а його місцезнаходження залишається невідомим.

Відтак, з урахуванням наведеного, а саме: систематичного нез'явлення обвинуваченого до суду, проведення щодо нього розшукових заходів, прокурор вважає, що тим самим ОСОБА_2 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого і свідка, оскільки останні не надали своїх показів в суді, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти даним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. А тому прокурор просить подане клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Нижник Л.М. заявлене клопотання підтримала повністю з наведених вище мотивів, а також покликалась на те, що обвинувачений раніше судимий, покарання за скоєні кримінальні правопорушення не відбув, а застосовані щодо нього приводи та розщукові заходи вказують на доцільність застосування саме такого виду запобіжного заходу як тримання його під вартою. Просила суд клопотання задовольнити повністю.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Савчук В.Л. проти задоволення клопотання прокурора заперечили та просили суд не застосовувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обмежившись більш м'яким заходом. При цьому покликались на те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 являється злочином середньої тяжкості, у якому обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся, співпрацював зі слідством. Крім того, обвинувачений має постійне місце проживання та проблеми зі здоров'ям. Просили суд застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши інші матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Так, Буським районним судом Львівської області розглядається кримінальне провадження про обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке є злочином середньої тяжкості.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пункт 2 частини 2 статті 183 КПК України передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 раніше судимий двічі. Зокрема, вироком Буського районного суду Львівської області від 14.03.2016 року його було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., які, зі слів самого ж обвинуваченого, вказаний штраф ним сплачено не було.

Крім того, вироком Буського районного суду Львівської області від 21.05.2018 року ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на один рік, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік. Відтак, судимість є не погашеною.

Окрім того, як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_2 в судові засідання повторно не з'явився, у зв'язку із чим ухвалою Буського районного суду Львівської області від 20.11.2018 року щодо ОСОБА_2 було застосовано привід, який виконано не було через відсутність обвинуваченого по місцю свого проживання.

Як пояснив у судовому засіданні сам обвинувачений про те, що він тривалий час перебував у Закарпатській області, однак про це суду не повідомив.

Із подання Буського районного сектору пробації філії Державних установ «Центр пробації» у Львівській області від 03.12.2018 року вбачається, що орган з питань пробації звернувся до Буського ВП Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області з поданням про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових заходів стосовно ОСОБА_2, оскільки згідно проведених початкових розшукових заходів встановлено, що останній по місцю свого проживання відсутній та місце знаходження його невідоме.

Натомість, лише 18.12.2018 року ОСОБА_2 після проведення вказаних розшукових заходів вдалось доставити до суду для вирішення питання щодо застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норми ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В силу ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aог; 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Згідно з правовою позицією, наведеною у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року, питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що подане клопотання підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_2 є раніше судимою особою, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, а прокурором доведено, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_2 переховувався від суду, оскільки систематично не з'являвся в судові засідання та не повідомляв про причини своєї неявки, у зв'язку із чим до нього було застосовано привід та розшукові заходи. Відтак, суд вважає, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, не маючи офіційних джерел доходів, постійного місця праці, що в свою чергу вказує на відсутність його стійких соціальних зв'язків, а відтак існують обгрунтовані ризики можливого подальшого переховування обвинуваченого від суду.

Наведене у своїй сукупності, на думку суду, виключає можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, про що просить сторона захисту, чи інший більш м'який запобіжний захід, оскільки такі, не в змозі запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Разом із тим, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості становить від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищенаведене, особу обвинуваченого, його майновий стан, який не має постійного місця роботи та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що застава у межах п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8810,00 грн. зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 194, 196, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Красне Буського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання в ЛСІ УДПтСУ у Львівській області.

Строк дії ухвали становить шістдесят діб з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто до 15 лютого 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у межах п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8810,00 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.

Роз'яснити ОСОБА_2, що застава може бути внесена у визначеному судом розмірі у будь-який момент з часу винесення ухвали, за наступними реквізитами одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області, розрахунковий рахунок 37315022000757, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із місця свого проживання без дозволу суду, в провадженні якого перебуватиме справа;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування із потерпілим чи свідком;

- здати на зберігання відповідному державному органу паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання покладених обов'язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Львівської Нижник Л.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Кос І. Б.