Рішення № 78638423, 12.12.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2456/18

Провадження № 2/323/729/18

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

12.12.2018 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Плечищевої О.В. при секретарі Свириденко О.С. за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради Запорізької області про визнання права проживання в будинку на законних підставах та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради Запорізької області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі за первісним позовом звернулися до суду з позовом, в якому зазначають, що до 11.08.2014 року проживали у м.Донецьк, де зареєстровані до теперішнього часу. В зв’язку з проведенням антитерористичної операції та майже повним знищенням їхнього житла під час обстрілів були змушені пересилитися в м. Оріхівс Запорізької області, що підтверджено довідками, в які внесено інформацію, що вони діють безстроково.

В цьому місті проживав рідний брат позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_7, який був інвалідом Великої Вітчизняної війни першої групи, потребував постійного стороннього догляду, мешкав один, хоча мав двох дорослих дітей. Саме вони стали йому опорою та підтримкою, забезпечували догляд, піклування та лікування, незважаючи, що самі є особами похилого віку. За життя брата його діти запевняли, що вони зможуть проживати у батьківському будинку скільки буде необхідно. Проте 28.09.2016 року брат помер і після його смерті спадщину прийняла його донька – ОСОБА_6

Тривалий час позивачам говорили про те, що їм потрібно виселятися, будинок продається.

До цього позивачі зверталися до Оріхівської міської ради з метою реалізації права на житло і їм було повідомлено про те, що їхнє питання розглядається, проводиться моніторинг вільних житлових приміщень, адже свого житла вони не мають, окрім того, що знаходиться у м.Донецьку.

Враховуючи ст.8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою за людиною закріплено право на житло, позивачі прохають визнати за ними право проживання на законних підставах у будинку № 72 по вулиці Академіка Вернадського (Тімірязева) в м.Оріхів Запорізької області.

В свою чергу відповідач ОСОБА_6 подала зустрічний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якому зазначає, що в серпні місяці 2014 року відповідачі приїхали до її батька – ОСОБА_7 в м.Оріхів Запорізької області та попросили приютити їх на один – два тижні, доки вони не винайдуть собі інші придатне для їхнього проживання житло. Батько не заперечував проти їх тимчасового перебування у його будинку але запропонував якнайшвидше винайняти собі житло, оскільки він був хворою людиною та йому було незручно, щоб з ними мешкала його сестра зі своїм співмешканцем. Незважаючи на зазначені обставини, відповідачі з моменту коли заселилися до спірного будинку, навіть не намагалися підшукувати собі житло, не сплачували за комунальні послуги. В подальшому вони повідомили, що зверталися до Оріхівської міської ради із заявою про видачу їм житлового приміщення з комунальної власності або соціального житла для їх подальшого проживання, як внутрішньо переміщеним особам та отримали пропозицію тимчасово поселитися до гуртожитка, від якого відмовилися, тому, що їм були запропоновані гірші умови проживання ніж ті, що були в будинку її батька. На вимогу батька звільнити будинок, позивачі не реагували.

28.09.2016 року батько позивача – ОСОБА_7 помер. Спадщину у вигляді будинку за адресою: Запорізька область м.Оріхів вулиця Академіка Вернадського будинок 72 прийняла позивач, про що приватним нотаріусом Оріхівського нотаріального округу Запорізької області видано свідоцтво про право на спадщину за законом, тобто єдиним законним власником зазначеного будинку являється позивач – ОСОБА_6

Позивач неодноразово пропонувала відповідачам звільнити її будинок, так як в теперішній час бажає його продати, але завжди отримувала категоричну відмову. Більш того вони почали чинити перешкоди у здійсненні продажу, не пускають її і її рідного брата з покупцями до будинку, постійно демонтують вивіску про продаж будинку, вимагають позивача підшукувати їм житло, чим порушують її право власності.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідачі ніколи не були членами її сім’ї, не були членами сім’ї власника та категорично заперечує проти проживання відповідачів у її будинку, адже ніякої домовленості між ними на їхнє проживання в будинку не має і ніколи не існувало.

Оскільки іншим чином ОСОБА_6 не може захистити своє порушене право, прохає усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення відповідачів з житлового будинку.

В судове засідання позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх представник ОСОБА_1 за первісним позовом та відповідачі за зустрічним позовом не з’явилися по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи були повідомлені в установлений законом спосіб.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним ОСОБА_6, її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, до суду надали заяву про проведення судового засідання без їхньої участі, прохають відмовити в задоволенні первісного позову, наполягають на задоволенні зустрічного.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надали заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, які вони надавали в попередніх засіданнях, об’єктивно оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову та задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 28.09.2016 року помер ОСОБА_8 ( а.с.54), який являється рідним батьком ОСОБА_6 та рідним братом ОСОБА_4

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 03.04.2017 року донька померлого ОСОБА_6 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з надвірними господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Запорізька область Оріхівський район місто Оріхів вулиця Вернадського академіка будинок, 72, що належав спадкодавцеві (а.с.55), що зареєстроване в Спадковому реєстрі за № 47304757 від 03.04.2017 року ( а.с.56).

Згідно з довідками від 28.10.2014 року (а.с. 9,13), 09.02.2018 року (а.с.10, 14) виданих Оріхівським підрозділом з питань соціального захисту населення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_1 Донецьк 83004 Київського району Донецької області, актом № 452 про фактичне проживання (а.с.86) станом на 09.02.2018 року фактично мешкають за адресою: вулиця Тімірязева, будинок 72 м.Оріхів Запорізька область.

Відповідно повідомлення виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області від 30.07.2018 року (а.с.88), ОСОБА_4 була повідомлена, що міською радою проводиться моніторинг вільних житлових приміщень для виділення у тимчасове користування її родині.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11Г, ОСОБА_12 пояснили, що їм достовірно відомо про те, що ОСОБА_4 декілька раз територіальним центром пропонувалося житло для тимчасового проживання, але вона зі співмешканцем відмовилися переїжджати. Крім того зазначили, що відповідач за зустрічним позовом перешкоджала покупцям будинку оглядати будинок, зривала вивіску про його продаж, не пускали до помешкання.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

А, відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Виходячи з положень ст. ст. 16, 391, 386 Цивільного кодексу України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців, з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено.

Нормами ст. 2, 3 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що житловий будинок за адресою: Запорізька область Оріхівський район місто Оріхів вулиця Вернадського академіка ( колишня Тімірязева) будинок, 72 є особистою власністю позивача ОСОБА_6, яка володіє ним на підставі Свідоцтва про право на спадщину.

Відповідачі, залишаючись проживати в зазначеному будинку, перешкоджають позивачу в користуванні належною йому власністю в повному обсязі, а тому суд визнає вимоги зустрічного позову обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в задоволенні первісного позову необхідно відмовити.

За викладених обставин, враховуючи, що відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні власністю, не мають права на постійне проживання без будь якої правової підстави та згоди на проживання власника житлового будинку, не належать до членів сім»ї власника будинку, а тому підлягають виселенню.

Відповідно до ст..141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради Запорізької області про визнання права проживання в будинку на законних підставах – відмовити.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради Запорізької області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення- задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_6 у здійсненні права користування майном шляхом виселення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3 з житлового будинку за адресою: Запорізька область місто Оріхів вулиця Академіка Вернадського (до перейменування Тімірязева) будинок 72.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_13 солідарно на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір в розмірі 704, 80 грн. ( сімсот чотири гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Плечищева О.В.