Рішення № 78636750, 17.12.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/9116/18

2/243/3093/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Гусинського М.О.,

при секретарі Мірошниченко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі № 12 суду м. Слов’янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

21.09.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, пояснюючи свої вимоги наступним: на підставі свідоцтва на право власності на житло від 04.08.1994р. його батьку - ОСОБА_3, бабусі - ОСОБА_4, брату – ОСОБА_5 та йому, належала квартира АДРЕСА_1 загальною площею 55,5 м2, житловою площею 40,7 м2 у рівних частках, тобто по 1/4 частці кожному.

28.06.1997р. померла його бабуся ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-НО №223517 від 04.07.1997р., а 05.03.1999р. помер батько ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-НО №678292 від 15.10.2002 р. Після їх смерті позивач успадкував 2/4 частки вищевказаної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.05.2004p., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8107339 від 19.08.2005р.

21.01.2008р. помер брат позивача - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ФС №569336 від 23.01.2008р. Він помер у Російській Федерації, спадкоємців не мав, спадщину після його смерті ніхто не прийняв.

Таким чином, на сьогодні позиває є власником 3/4 часток квартири, 1/4 частка квартири зареєстрована за його померлим братом. Після смерті брата фактично лише він проживає у квартирі та утримую її у належному стані.. З ним укладені договори на постачання комунальних послу, за власні кошти зробив ремонт у квартирі, сплачує комунальні послуги, про що свідчать відповідні квитанції.

Про добросовісність заволодіння, відкритість, безперервність володіння майном свідчить акт про фактичне проживання №133 від 07.05.2018р., тому просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1), право власності за давністю на 1/4 частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 55,5 м2, житловою площею 40,7 м2.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з’явились, але надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, наполягали на задоволені позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради, до суду не з’явився, але від міського голови до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, просив винести рішення на розсуд суду.

Розглядаючи справу суд виходив з наступного:

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав й обов’язків від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва на право власності на житло від 04.08.1994р. ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_1, належала квартира АДРЕСА_1 загальною площею 55,5 м2, житловою площею 40,7 м2 у рівних частках, тобто по 1/4 частці кожному (а.с.10).

ОСОБА_4 померла 28.06.1997р., що підтверджується свідоцтвом про смерть І-НО №223517 від 04.07.1997р.(а.с.12).

ОСОБА_3 помер 05.03.1999р., що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-НО №678292 від 15.10.2002 р. (а.с. 11).

ОСОБА_5 помер 21.01.2008р., що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ФС №569336 від 23.01.2008р. (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.2004p., Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8107339 від 19.08.2005р. ОСОБА_1 успадкував 2/4 частки вищевказаної квартири, (а.с.13-14).

До складу спадщини входять усі права й обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Статтею 1297 ЦК встановлено обов’язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов’язку у виді втрати права на спадщину.

Стаття 1299 ЦК України, яка передбачала обов’язкову реєстрацію спадкоємцем права на спадщину на момент виникнення у спадкоємця права власності на нерухоме майно, виключена.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності зі ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Законність володіння, користування й розпорядження квартирою №25 у будинку №18 по вул. Лозановича у м. Слов'янську ніким ніколи не оспорювалася.

Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно. Право власності за набувальною давністю на це майно набувається за рішенням суду.

На підставі п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ііем майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває класності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухомі речі підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація на нерухомість є публічною і здійснюється відповідним органом.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав то внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Беручи до уваги наведене, без державної реєстрації прав на нерухоме майно його право власності не визнається.

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є власником 3/4 часток квартири АДРЕСА_3, більше 10-ти років відкрито користується усією квартирою, власник іншої ? частки цієї квартири ОСОБА_5 помер 21.01.2008 року.

Таким чином, у суду є всі обґрунтування для задоволення позову у повному обсягу, так, як визнання відповідачем позову і його задоволення судом не суперечить діючому законодавству та не порушує прав інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності за набувальною давністю – задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на ? частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 55,5 м2, житловою площею 40,7 м2, яка раніше належала ОСОБА_5, який помер 21.01.2008р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов’янського міськрайонного суду М.О.Гусинський