Рішення № 78636712, 18.12.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/11191/18

Справа № 2/243/3609/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Маслової К.С.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Слов'янська справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що в 1968 році його батько ОСОБА_3 залишив заповіт, яким заповідав йому будинок № 76 по вулиці Шевченко м. Слов’янськ Донецької області. В 1970 році батько позивача помер, а в 1976 році померла і мати. В 1983 році його брати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не погодившись із заповітом покійного батька звернулись до суду про скасування заповіту та розподілу будинку. Під час судового розгляду ОСОБА_4 відмовився від вимог, а з ОСОБА_5 вони домовилися, що йому перейде 2/5 частки вказаного домоволодіння, а позивач отримав 3/5 частки. Брат ОСОБА_5 не мав своєї родини і фактично з 1960 року проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 в його родині. В 2000 році ОСОБА_5 склав на ім’я позивача заповіт, яким заповідав йому 2/5 частки даного будинку. Також, вони з братом приватизували земельну ділянку на якій розташований даний будинок, де він отримав у власність 0,0900 га, а ОСОБА_5 – 0,0596 га. У 2007 році його брат ОСОБА_5 помер, після чого він подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті брата, про що було заведено спадкову справу № 678/2007, але свідоцтво не отримав. У 2018 році він вирішив привести документи у відповідність та отримати свідоцтво про право на спадщину. Однак, 29 вересня 2018 року державним нотаріусом Першої слов’янської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 йому було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва, оскільки відсутня ступінь родинних відносин, а саме свідоцтво про народження брата. Тому просить суд визнати за ним право власності на 2/5 частки житлового будинку № 76 під літерою А-1 загальною площею 112,0 кв.м., житловою площею 81,6 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами, гараж – літера Б, погріб – літера В, літній душ – літера Д, вбиральня – літера Т, огорожа - №1, водопровід - № 2, що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Шевченко з відповідною часткою земельної ділянки площею 0,0596 га, розташованої за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Шевченко, буд. № 76 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_5, який помер 10 квітня 2007 року.

Позивач, будучи повідомленим належним чином про дату та час судового розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Донецької області, в судове засідання не з'явився, відповідачем до суду направлено клопотання, з проханням розглянути справу без участі їх представника та вказали, що не заперечують проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 200 ЦПК України у випадку визнання позову відповідачем суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так у ході судового засідання з достовірністю було встановлено, що:

10 вересня 1968 року батьком позивача - ОСОБА_3 було складено заповіт, що засвідчений державним нотаріусом, в якому він заповідав ОСОБА_1 житловий

будинок № 76, що розташований по вулиці Шевченко м. Слов’янськ Донецької області.

12 січня 1970 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 ІІ-НО № 053929, зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту ОСОБА_2 реєстраційної служби ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 38.

Братами позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було подано позов про розділ спірного домоволодіння в порядку спадкування, та рішенням нарсуду м. Слов’янськ від 21 січня 1983 року виділено в користування ОСОБА_5 та визнано за ним право власності на 2/5 частки житлового будинку № 76, що розташований по вулиці Шевченко м. Слов’янськ Донецької області, ОСОБА_1 виділено в користування та визнано за ним право власності на 3/5 частки вказаного житлового будинку. Прийнято відмову ОСОБА_4 від позову, та провадження по справі закрито.

Відповідно Державного акту на земельну ділянку серія ЯД № 144416 виданого на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради Донецької області від 24.10.2007 року № 48-Х1Х-5 слідує, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0596 га, цільове призначення будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1414100000:01:009:0247, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Шевченко, буд. № 76.

29 липня 2000 року братом позивача - ОСОБА_5 було складено заповіт, що засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстровано в реєстрі за № 2935, в якому він заповідав ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право.

10 квітня 2007 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 1-НО № 193933, зареєстрованого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту ОСОБА_2 ОСОБА_2 міськрайонного управління юстиції Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 634.

Постановою державного нотаріуса Першої слов’янської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 від 29 вересня 2018 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку зазначеного житлового будинку та земельну ділянку, після смерті його брата - ОСОБА_5, який помер 10 квітня 2007 року, у зв’язку з відсутністю

ступеню родинних відносин, а саме свідоцтва про народження брата.

У відповідності зі ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України слідує, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з зазначеного, та оскільки судом було встановлено, що 2/5 частки житлового будинку № 76, що розташований по вулиці Шевченко м. Слов’янськ Донецької області, а також відповідна частка земельної ділянки площею 0,0596 га, що розташована за зазначеною адресою, на праві власності на день смерті належали померлому 10 квітня 2007 року ОСОБА_5, спадкоємцем за заповітом після смерті якого є ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 1216, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_5, який помер 10 квітня 2007 року на:

- 2/5 частки житлового будинку № 76 під літерою А-1 загальною площею 112,0 кв.м., житловою площею 81,6 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами, гараж – літера Б, погріб – літера В, літній душ – літера Д, вбиральня – літера Т, огорожа - №1, водопровід - № 2, що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Шевченко;

- відповідну частку земельної ділянки площею 0,0596 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1414100000:01:009:0247, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Шевченко, буд. № 76.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 грудня 2018 року.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_9