Рішення № 78635796, 13.12.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/977/17

Провадження №2/229/1116/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №б/н від 12.04.2011р. станом на 28.02.2017р, в сумі 32899,60грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 1944,83грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 25517,29грн, пеня - 3394,64грн, штраф 2042,84грн., також просять стягнути судові витрати.

Обгрунтовують вимоги таким. Між позивачем та відповідачем укладено договір №б/н від 12.04.2011р , відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 2000грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник зобов"язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах , передбачених цим Договором.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов"язань, передбачених договором більш ніж на 120дн, позичальник зобов"язаний сплатити штраф банку в розмірі 500грн + 5% від суми позову.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, чим порушив умови договору і зобов"язання не виконав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги . Пояснив, що у 2012році відповідач отримав кредитну картку універсальну зі строком дії до 01.2016р. з кредитним лімітом 2000грн. Вперше скористався грошима у жовтні 2013року. Згідно умов та правил надання банківських послуг станом на жовтень 2013року діяла процентна ставка за користування кредитом 30%річних. Останнє погашення кредитних коштів відповідач здійснює 12 січня 2014року. Оскільки строк дії кредитного договору закінчувався у січні 2016року, а з позовом до суду банк звернувся у березні 2017року , відповідно строк позовної давності позивачем не пропущено. Станом на 28.02.2017року позивач заборгував за тілом кредиту 1944,83грн. У зв’язку з несвоєчасною оплатою кредиту , відповідачеві були нарахові відсотки за подвійною ставкою, виходячи з 30% річних, тобто 60% річних, що передбачено наказом по банку від 02.04.2014року. Оскільки відповідач не з’являвся до банку, перевірити, чи проживає він в зоні АТО, не було можливим, тому йому була нарахована за прострочення виконання умов договору пеня в сумі 3394,64грн і штраф в сумі 2042,84грн, в тому числі 500грн фіксована частина + 15242,84грн, процентна складова. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не оспорює заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1944,83грн, але просить застосувати строк позовної давності, оскільки вважає, що позивач його пропустив.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Пиватбанк» та відповідачем ОСОБА_3 12 квітня 2011 року був укладений кредитний договір без номеру, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків 30,00% за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею і банком договір, по що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.5).

Згідно п. 1.1.3.2.3 умов та правил надання банківських послуг банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема в виписці по картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 умов та правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та Правил передбачено обов'язок позичальника погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах , передбачених договором.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн.+ 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а Чернопис.Д.А. зобов'язання з виконання умов договору не виконував, що призвело до виникнення заборгованості.

За представленим розрахунком заборгованості, станом на 28 лютого 2017 року, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 32 899,60грн., яка складається з : заборгованості за кредитом у розмірі 1944,83грн., заборгованості по процентам за користування кредитом -25 5127,29грн., заборгованості за пенею - 3394 грн., а також штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) - 1542,84грн. (а.с.3-4,45).

Згідно довідки ПАТ КБ «Приватбанк" ОСОБА_3 отримав кредитну картку №6762462057380336 - з терміном дії до 01.2016 року (а.с. 135а, 145).

Обставини щодо укладення кредитного договору від 12 квітня 2011року та отримання кредитної картки № 6762462057380336 відповідачем не спростовуються і визнаються повністю.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ст. 612 ЦК України).

Відповідач визнає в судовому засіданні факт прострочення сплати кредитних коштів у сумі заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1944,83грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Аналогічні позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 та від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

Оскільки строк дії картки встановлений до січня 2016 року , а з позовом про повернення кредиту в повному обсязі банк звернувся 13 березня 2017 року, то суд приходить до висновку , що позивач не пропустив строк позовної давності для стягнення суми заборгованості за тілом кредиту 1944,83грн. , а тому вимога позивачяча про стягнення з відповідача 1944,83грн підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий до закінчення строку дії кредитної картки.

Відтак, у межах строку кредитування до 31 січня 2016 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця. Починаючи з 01 лютого 2016 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом необхідно провести за період з 13 березня 2014 року по 31 січня 2016 року, що становить 689 днів у наведеному вище періоді.

Відповідно вимоги АТ КБ «Приватбанк" про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за процентами за період з 01 лютого 2016 року до 28 лютого 2017 року, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні перевірений розрахунок заборгованості по процентам і виявлено, що проценти нараховувалися за ставкою 30% річних, але подвоювалися і становили 60%, оскільки відповідач не здійснював своєчасну їх сплату.

Суд, також вважає, що процентна ставка у період з 13 березня 2014р. по 31 січня 2016р, має застосовуватися у розмірі 30%, а не 60 % як то зазначає позивач.

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У ч .4 указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Отже, для застосування підвищеної процентної ставки банк повинен письмово повідомити боржника та отримати його згоду.

Належних доказів на підтвердження факту повідомлення відповідача про збільшення процентної ставки до 60% , позивачем суду не надано.

Отже, починаючи з 22 листопада 2013року, розрахунок заборгованості по процентам за період з 13 березня 2014 року по 31 січня 2016 року підлягає коригуванню, виходячи із 30% ставки на рік згідно умов договору та в межах трирічного строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.

Заборгованість по процентам, яка підлягає стягненню з відповідача в межах строку позовної давності складає 1116,65грн, з розрахунку 1944,83% *30% /100/360*689.

Загальна сума заборгованості яка підлягає стягненню складає 3061,48грн з розрахунку 1944,83грн + 1116,65грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-рдо зазначених населених пунктів належить м.Дружківка .

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-рзупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинністьрозпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із пунктом 11 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Дружківка .

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_3 який проживає у м. Дружківка (а.с.41), пеня в сумі 3394,64 грн. нараховується, починаючи з 01.02.2014 року, і станом на 14 квітня 2014року становила 294,64грн, штраф в сумі 2042,84 грн., нарахований станом на 28.02.2017 року, і таким чином є підстави для застосування вимогст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».Тому в частині позовних вимог щодо стягнення пені, в розмірі, яка виникла після 14 квітня 2014року та штрафу в сумі 2041,84грн необхідно відмовити.

Що стосується стягнення пені в розмірі 294,64грн, яка виникла станом на 14 квітня 2014року, то суд вважає, що вона також не підлягає стягненню, оскільки на день звернення до суду з даним позовом, (13.03.2017р) закінчився строк спеціальної позовної давності в один рік , передбачений ст. 258 ЦК України.

На підставі ст.. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по судовому збору пропорційно розміру задоволених вимоги в сумі 148,80грн, з розрахунку 1600*9,3%.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,10-13,76-81,141, 263-265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", місце знаходження м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, до ОСОБА_3, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (рах.№ 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 12 квітня 2011 року в загальній сумі 3061 (три тисячі шістдесят одна) грн. 48 коп., в тому числі заборгованість станом на 28 лютого 2017 року за кредитом в сумі 1944,83 грн., заборгованість по процентам в сумі 1116,65грн., також стягнути судові витрати в сумі 148 (сто сорок вісім) грн. 80 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13грудня 2018року.

Суддя: Т. Л. Панова

повний текст рішення складено 18 грудня 2018року

Суддя: Т.Л. Панова