Рішення № 78634800, 18.12.2018, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/1075/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади села Михайлівці в особі Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Територіальної громади села Михайлівці в особі Михайловецької сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позов мотивувала тим, що 23 жовтня 2003 року померла ОСОБА_3, яка постійно проживала та була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті залишилось спадкове майно – земельна частка (пай), що перебувала в колективній власності КСП «Темп» с.Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області, розміром 3,27 в умовних кадастрових гектарах (сертифікат серії ВН № 0106388). Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 був чоловік померлої ОСОБА_4, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав. Інші спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спадщини не прийняли та на неї не претендують.

07 грудня 2009 року помер ОСОБА_4, який постійно проживав та був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1. До складу спадкового майна після його смерті входила успадкована ним земельна частка (пай), що належала ОСОБА_3 Позивач являється єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, спадщину прийняв вчасно звернувшись до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Інші спадкоємці за законом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спадщини не прийняли та на неї не претендують. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом в нотаріальній конторі позивач не в змозі, оскільки правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) було втрачено, тому вона змушена звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який прийняв спадщину, не оформивши спадкових прав, після смерті ОСОБА_3.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20.11.2018 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

Позивач в підготовче засідання не з’явилася, в позовній заяві просила справу розглянути у її відсутності (а.с. 29).

Відповідач копію ухвали від 20.11.2018 та доданих до неї матеріалів отримав 28.11.2018, однак відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с. 37, 62).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2003 року в с. Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області померла ОСОБА_3 (а.с. 7).

ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Темп» Михайловецької сільської ради, розміром 3,27 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0106388. Вартість земельної частки (паю) становить 94037 грн 55 коп. Державний акт на земельну ділянку не видавався (а.с. 12-14).

Відповідно до п.п. 5-6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

При цьому, суд виходить з того, що норми п.п. 5-6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Копією свідоцтва про одруження (а.с. 8 зворот), довідкою Михайловецької сільської ради № 610 від 06.08.2018 (а.с.10) стверджується, що спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 був її чоловік ОСОБА_4, який на час смерті спадкодавця був зареєстрований та проживав з нею за однією адресою. Інші спадкоємці за законом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спадщини не прийняли, оскільки не проживали із спадкодавцем за однією адресою, а з Витягів зі Спадкового реєстру № 53732062 та № 53732049 від 19.10.2018 слідує, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_7 не заводилася, тобто спадкові права ніким не оформлялися, заповіти за життя нею також не вчинялися (а.с. 19-20).

Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 єдиний спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_7, який прийняв спадщину в порядку передбаченому ч.3 ст. 1269 ЦК України, однак у встановленому законом порядку її не оформляв.

07 грудня 2009 року в с. Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області помер ОСОБА_4 (а.с. 7 зворот).

При житті, 26 серпня 2008 року ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося заповів позивачу ОСОБА_2 (а.с. 8).

ОСОБА_4 належало прийняте у спадщину після смерті ОСОБА_7 право на земельну частку (пай), яке він за життя не оформив.

Свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 (а.с. 7 зворот), заповітом (а.с. 8), довідкою Михайловецької сільської ради № 611 від 06.08.2018 (а.с. 11) стверджується, що позивач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка має право на спадкування. Спадкоємцями за законом є дочки спадкодавця ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини 07.12.2009), спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З копії спадкової справи № 72/2010, заведеної щодо майна померлого 07 грудня 2009 року ОСОБА_4 слідує, що позивач 06.05.2010 подала нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини. Спадкоємці за законом спадщини не прийняли та на неї не претендують. Позивач отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні ОСОБА_4 земельні ділянки (а.с. 39-61).

Отже, суд вважає доведеним, що позивач єдиний спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка прийняла спадщину в порядку передбаченому ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Разом з тим, 06.10.2018 державним нотаріусом позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою правовстановлюючих документів на неї (а.с. 9, 16).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач позов визнав повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай), після смерті ОСОБА_4 який прийняв спадщину, не оформивши спадкових прав, після смерті ОСОБА_3

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 940 грн (а.с. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв’язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1264, 1268, 1269 (в редакції станом на 07.12.2009), п.п. 5-6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 3,27 в умовних кадастрових гектарах (сертифікат серії ВН № 0106388), що перебувала в колективній власності КСП «Темп» Михайловецької сільської ради, знаходиться на території Територіальної громади села Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер 07 грудня 2009 року та прийняв спадщину не оформивши спадкових прав після смерті ОСОБА_3, яка померла 24 жовтня 2003 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрована адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: Територіальна громада села Михайлівці в особі Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04327005, місцезнаходження: Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Михайлівці, вул. Центральна, 37.

Рішення складено 18.12.2018.

Суддя: