Рішення № 78632577, 04.12.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16830/14-ц

Категорія 26

2/295/496/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Білінської Л.С.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.11.2007 року у розмірі 17526,47 грн., яка складається із заборгованості за кредитом – 6163,21 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом – 10052,48 грн., штрафів – 1310,78 грн., а також просив стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн. В обгрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору відповідачем було отримано кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями та в порушення умов кредитного договору зобов’язання не виконав.

Ухвалою суду від 18.02.2015 року до участі у справі залучено правонаступника відповідача – ОСОБА_2, у зв’язку зі смертю ОСОБА_3

21.07.2015 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача ОСОБА_2, як правонаступника ОСОБА_3, заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.11.2007 року у розмірі 7123,63, яка складається з наступного: 6163,21 грн. – заборгованості за кредитом, 154,01 грн. – заборгованості за відсотками, 500,00 – штрафу (фіксованої складової), 315,14 грн. – штрафу (процентна складова).

В судовому засіданні 04.12.2018 року представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні 04.12.2018 року позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 21.11.2007 року між сторонами укладено договір №б/н від 21.11.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кретит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ТП №176680, ОСОБА_3 помер у вересні 2011 року (а.с. 64).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Обов'язок повернення відповідачем боргу за кредитним договором, не відноситься до прав та обов"язків які не входять до складу спадщини( ст. 1219 ЦК України) не є таким, що нерозривно пов'язаний з особою спадкодавця, а тому відповідно до вимог чинного ЦК України з його смертю цей обов'язок не припинився і спадкується його спадкоємцями, тобто є таким, що входить до складу спадщини.

Таким чином, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.

З матеріалів спадкової справи №85/2012, заведеної до майна померлого ОСОБА_3 вбачається, що спадкоємцями останнього є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та ОСОБА_6

19.03.2012 року ОСОБА_2 звернулась до Другої Житомирської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 62).

Згідно заяви від 19.03.2012 року ОСОБА_6 відмовився від прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (а.с. 63).

12.12.2012 року ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки спадкового майна ОСОБА_3, який помер у вересні 2011 року (а.с. 116-119).

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Зі змісту розрахунку заборгованості за договором №б/н від 21.11.2007 року, наданого позивачем, станом на 30.09.2011 року заборгованість ОСОБА_3 становила 7123,53 грн., з яких – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом – 6163,21 грн., загальний залишок заборгованості за відсотками – 145,01 грн., штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., штраф (процентна складова) – 315,41 грн. (а.с. 168-172).

Дослідивши розрахунок заборгованості по штрафам, суд приходить до висновку, що нарахування штрафу є безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_3 вніс суму на погашення за наданим кредитом у розмірі 420,00 грн. та на погашення відсотків – 101,47 грн. 07.09.2011 року. Таким чином, враховуючи порядок нарахування штрафу, 120 днів з моменту прострочення не минуло, підстав для його нарахування не має та в цій частині позовна заява до задоволення не підлягає.

Оскільки позивач пред’являє вимоги лише до ОСОБА_2, як спадкоємця позичальника ОСОБА_3, останній належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість та враховуючи, що ОСОБА_2 успадкувала 2/3 частки спадкового майна, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2/3 частини.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" слід стягнути заборгованість за договором № б/н від 21.11.2007 року станом на 30.09.20011 року у розмірі 4211,48 грн., а саме: 4108,81 грн. заборгованості по тілу кредита, 102,67 грн. заборгованості за процентами.

Щодо заяви представника відповідача – ОСОБА_4 щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

У заяві від 27.07.2015 року ОСОБА_4 посилалась на те, що прострочена заборгованість за договором кредиту виникла 30.09.2011 року та саме з цього дня банк набув право на позов та захист своїх інтересів. Проте, з позовною заявою позивач звернувся лише 30.10.2014 року (а.с. 194-195).

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За правилами статей 253-254, 260 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Стаття 264 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частини 1, 3).

Як вже зазначалось, 07.09.2011 року ОСОБА_3 вніс суму на погашення за наданим кредитом у розмірі 420,00 грн. та на погашення відсотків – 101,47 грн. Такі дії відповідача можуть свідчити про визнання свого боргу перед позивачем та з урахуванням положень ст. 264 ЦК України строк позовної давності було перервано.

Позивачу про смерть відповідача ОСОБА_3 стало відомо після звернення до суду з позовом, під час розгляду справи.

За таких обставин, підстави для застосування строків позовної давності – відсутні.

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача, щодо відсутності доказів про отримання кредитної картки, оскільки в матеріалах справи міститься договір від 21.11.2007 року ( а.с9) зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 разом з укладенням депозитного договору отримав кредитну картку 4149437310053283 та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банка( а.с. 9), зі змісту виписки по особовому рахунку проводив сплату кредитних коштів на погашення заборгованості до 31.08.2011 року.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме судовий збір в сумі 144,02 грн.

Керуючись ст.ст.12,77, 81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 6, 253, 254, 256, 257, 261, 267, 526, 10, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором № б/н від 21.11.2007 року станом на 30.09.20011 року у розмірі 4211,48 грн., а саме: 4108,81 грн. заборгованості по тілу кредита, 102,67 грн. заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" суму сплаченого судового збору у розмірі 144,02 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач : Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» 49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50код ЄДРПОУ 14360570

Відповідач: ОСОБА_2 10005 м.Житомир, пров. Гранітний, 4 код. НОМЕР_1.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2018 року

Суддя Л.М. Чішман