Ухвала суду № 78632174, 19.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20580/18

Провадження № 2-з/761/366/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору укладеного під впливом помилки та обману,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору укладеного під впливом помилки та обману.

Представником позивача, до відкриття провадження у справі, було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони відповідачеві будь-яким способом відчужувати квартиру АДРЕСА_1. Заява мотивована тим, що позивач звернулась до суду до відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним договору укладеного під впливом помилки та обману. Предметом позову є квартира АДРЕСА_1. Враховуючи, що Договір на користь відповідача позивач уклала під впливом обману та помилки, який би не укладала знаючи правову природу та правові наслідки договору дарування та якби відповідач не замовчував істотні умови укладеного договору. У зв'язку з тим, що вищевказана квартира за підписаним позивачем договором передана у власність Відповідача, він наразі здійснює активні дії щодо відчуження квартири. У травні 2018 року в мережі Інтернет з'явилась інформація про продаж квартири (інформація із сайту «Асоціація фахівців з нерухомості України» від 22 травня 2018 року). Намір відповідача здійснити продаж квартири свідчить про бажання зробити розгляд даного спору та у разі прийняття рішення на користь позивача неможливим. Суду необхідно застосувати вищевказані заходи забезпечення позову з огляду на таке: квартира є єдиним житлом позивача; у позивача немає рідних та близьких, які б про неї піклувалися; позивач не може сама пересуватись та є інвалідом І групи з дитинства; позивач навіть і не думала дарувати квартиру чужій людині в якій планувала сама проживати усе життя; позивач після укладення договору продовжувала проживати в квартирі та проживає н сьогоднішній час де в зареєстрована; передача квартири фактично не відбулась, що підтверджує реальні наміри позивача на укладання договору довічного утримання, а не договору дарування.

Ухвалою суду від 19 вересня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна, серед іншого, містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із поданої заяви про забезпечення позову, заявником не вказано пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову.

Крім того, заявником не надано доказів щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням зазначеного, вважаю, що подану заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору укладеного під впливом помилки та обману- повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 19 вересня 2018 року.

Суддя: