
Вирок
Іменем України
Справа № 2315/6911/2012
Провадження № 1-о/712/12/18
18 грудня 2018 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Бащенка С.М.,
суддів - Романенко В.А.,
Марцішевської О.М.,
при секретарі - Ляховецькій Ю.Л.,
за участю:
прокурора - Долотія В.С.,
захисника - Іванова А.Б.,
засудженого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 14.04.2004 року Смілянським міськрайсудом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням на 1 рік;
- 30.11.2004 року Смілянським міськрайсудом Черкаської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 9.12.2011 року Смілянським міськрайсудом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням на 1 рік;
про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 лютого 2013 року, -
В С Т А Н О В И В :
Засуджений звернувся до суду з заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, у якій посилається, як на нововиявлену обставину, на наявність вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2016 року, яким засуджено ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України. В обґрунтування вказаної заяви вказує, що його засуджено, зокрема за ч. 2 ст. 15 п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме за закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб. Однак, співучасника злочину ОСОБА_4 не було засуджено за вказаною статтею, а лише за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України. Тому вважає, що за результатами його заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 лютого 2013 року слід скасувати та ухвалити новий вирок, за яким його виправдати за ч. 2 ст. 15, п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України та обрати мінімальну міру покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України.
У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції засуджений та його захисник підтримали заяву з підстав, зазначених у ній.
Прокурор просив в задоволенні заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами відмовити, вирок залишити без змін.
Відповідно до ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами, зокрема, визнаються: обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст.467 КПК України за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, 01.06.2012 року близько 22 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_4, який вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2016 року, засуджений за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 289 КК України, з метою незаконного заволодіння належним ОСОБА_5 автомобілем «таксі» марки «DAEWOO NEXIA» д.н.з. НОМЕР_1, під приводом здійснення поїздки, сіли до вказаного автомобіля на привокзальній площі станції імені Т. Шевченка м. Сміла Черкаської області. Після чого, знаходячись у вказаному вище автомобілі під керуванням ОСОБА_5, та проїжджаючи по вулиці Докучаєва в с. Холоднянське Смілянського району Черкаської області, з метою незаконного заволодіння даним автомобілем марки «DAEWOO NEXIA» д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 40 445 грн. 06 коп., діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 вчинив на ОСОБА_5 напад, а саме: за допомогою заздалегідь заготовленого відрізку дроту, накинув його на шию потерпілого, почав душити, спричинивши фізичний біль, а після того, як ОСОБА_5 зупинив автомобіль і звільнив шию від удавлення, ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, вийшов з автомобіля та відчинивши двері автомобіля з боку водія, наносив потерпілому удари руками по голові, чим спричинив фізичний біль, однак з причин, що не залежали від їх волі, злочин не закінчили, так як ОСОБА_5, забравши ключі від автомобіля, втік з місця події, після чого ОСОБА_4 намагався заволодіти автомобілем, але оскільки ОСОБА_5 повернувся до свого автомобіля, останній утік в невідомому напрямку.
Він же, 01 червня 2012 року близько 22 год. 40 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою умисного вбивства ОСОБА_5 для незаконного заволодіння належним йому автомобілем «таксі» марки «DAEWOO NEXIA» д.н.з. НОМЕР_1, під приводом здійснення поїздки, сів до вказаного автомобіля на привокзальній площі станції ім. Т. Шевченка в м. Сміла. Після чого, знаходячись у вказаному автомобілі, під керуванням ОСОБА_5 та проїжджаючи по вулиці Докучаєва в с. Холонянське Смілянського району, діючи з корисливих спонукань, реалізуючи умисел на вчинення умисного вбивства, за допомогою заздалегідь заготовленого відрізку дроту, накинув його на шию потерпілого, почав душити, спричинивши фізичний біль, а після того, як ОСОБА_5 зупинив автомобіль і звільнив шию від удавлення, ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, вийшов з автомобіля та відчинивши двері автомобіля з боку водія, наносив потерпілому удари руками по голові, чим спричинив фізичний біль, однак з причин, що не залежали від його волі, злочин не закінчив, так як ОСОБА_5, забравши ключі від автомобіля, втік з місця події.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що в 2012 році ввечері він був на станції ім. Т.Г.Шевченка в м. Сміла, до нього підійшов ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 яких він раніше не знав, можливо раніше десь бачив, та сказав, що потрібно їхати в с.Ковалиху. Він сів за кермо, ОСОБА_4 поруч на пасажирське сидіння, а ОСОБА_3 позаду, за місцем водія. Обидва хлопці перебували в стані алкогольного сп'яніння. Дорогою з ним розмовляв лише ОСОБА_4 на загальні теми. ОСОБА_3, сидів абсолютно тихо, між собою вони ніяким чином не спілкувались. Коли проїжджали по с.Холоднянському, ОСОБА_3, несподівано зробив спробу накинути йому на шию петлю, яку він встиг перехопити рукою, та різко загальмував, зупинивши автомобіль. Після цього ОСОБА_3 вибіг з автомобіля, відкрив водійські двері, та декілька раз ударив його по голові. ОСОБА_4 його не бив, лише тримав за куртку. Потім ОСОБА_3 почав тікати, та він побіг за ним, забравши із собою ключі від автомобіля. Не наздогнавши ОСОБА_3, повернувся до машини, де побачив, що ОСОБА_4 сидів на водійському сидінні. Він почав на нього кричати, на що останній перескочив на пасажирське сидіння, звідки втік у поле. Він сів в автомобіль, трохи від'їхав від місця події, розвернувся, зупинився та телефоном повідомив диспетчера про скоєний на нього напад. При огляді працівниками міліції автомобіля, всередині, між сидіннями виявили дріт, який ОСОБА_3 намагався закинути йому на шию.
Судом досліджено:
вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2016 року відносно ОСОБА_4;
обвинувальний акт від 14.04.2016 року (про зміну обвинувачення);
вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.02.2013 року;
ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26.06.2013 року;
ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.08.2013 року.
Вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 лютого 2013 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 289 КК України до 7 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України до 11 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частково не відбуте покарання, згідно вироку Смілянського міськрайонного суду від 09 грудня 2011 року у вигляді 1 року позбавлення волі та остаточно визначено до відбуття 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 26 червня 2013 року вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 лютого 2013 року змінено та виключено з мотивувальної частини вироку слова "будь-якою метою" щодо кваліфікації за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України, в решті вирок залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2013 року касаційну скаргу засудженого залишено без руху, а ухвалою від 18 жовтня 2013 року касаційну скаргу повернуто засудженому.
Однак при ухваленні Смілянським міськрайонним судом Черкаської області вироку від 25 лютого 2013 року щодо засудженого ОСОБА_3 за вчинення злочинів за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (з ОСОБА_4), суду не могло бути відомо, що прокурор змінить обвинувачення згідно обвинувального акту про зміну обвинувачення ОСОБА_4 від 14 квітня 2016 року, та виключить, із обвинувачення ОСОБА_4 ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Як наслідок, вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2016 року ОСОБА_4 засуджено лише за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України відповідно, що на думку колегії суддів, виключає у діях ОСОБА_3 таку кваліфікуючу ознаку, як замах на вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, а саме ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо того, що вказане є підставою для виправдання засудженого за ч. 2 ст.15, п.п.6, 12 ст. 115 КК України, оскільки покази ОСОБА_3 щодо невизнання своєї вини у вчиненні замаху на умисне вбивство, спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, не відповідають об'єктивним обставинам та спростовуються доказам по справі, зібраним на досудовому слідстві, дослідженими в ході даного судового розгляду, також його вина встановлена вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 лютого 2013 року, переглянутого апеляційним судом Черкаської області.
Таким чином, дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 289 КК України, як незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та за ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 459-467 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
Заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 лютого 2013 року - задовольнити частково.
Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 лютого 2013 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України до 7 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - до 11 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частково не відбуте покарання, згідно вироку Смілянського міськрайонного суду від 09 грудня 2011 року у вигляді 1 року позбавлення волі та остаточно визначено до відбуття 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю - скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 289 КК України та ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання:
-за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 289 КК України у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його особистою власністю;
-за ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у вигляді 10 (десяти ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити до відбуття покарання ОСОБА_3 у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання згідно вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 грудня 2011 року у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно визначити ОСОБА_3 до відбуття 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 78629458, Соснівський районний суд м. Черкас було прийнято 18.12.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2315/6911/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: