Рішення № 78629198, 18.12.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12952/18

Провадження № 2а/712/420/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді - Мельник І.О.

за участю секретаря - Хоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВБДР УПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Полтавця Ярослава Миколайовича, третя особа: Комунальне підприємство «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ВБДР УПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Полтавця Я.М., третя особа: КП «ЧЕЛУАШ» ЧМР про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.10.2018 інспектором ВБДР УПП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Полтавцем Я.М. було винесено постанову серії НК № 983961 у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. У постанові вказано, що він нібито будучи посадовою особою під час проведення дорожніх робіт не забезпечив безпеки дорожнього руху, не встановив відповідні технічні засоби організації дорожнього руху відповідно СОУ - 45.2-000 18112-006 2006, чим порушив п. 1.5. ПДР України. Вважає, що вказана постанова винесена із порушенням, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а тому підлягає скасуванню. Зазначив, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, а також не вбачаються мотиви, на яких ґрунтувався відповідач, визначаючи саме його посадовою особою, що є відповідальною за проведення робіт, що свідчить про недоведеність його вини у вчиненні правопорушення. Крім того, відповідачем не визначені норми матеріального права, які, власне начебто було порушено. Зазначив, що за положеннями п. 5.1 СОУ - 45.2-000 18112-006 2006 у разі задовільних погодних умов, у світлу пору доби, при проведенні робіт на ділянці дороги протяжністю менш ніж 100 м., знак небезпеки дозволяється не застосовувати. Вважає, що в оскаржуваній постанові не описано правопорушення, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у праві.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник І.О. від 31.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачеві направити до суду відзив та зобов'язано надати суду належним чином завірені копії матеріалів, на підставі яких, було прийнято рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

10.12.2018 у визначений законодавством термін відповідачем скерований відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 05.10.2018 близько 16 год. 00 хв. він ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку в м. Черкаси шляхом патрулювання неслужбовому автомобілі та виконував службові обов'язки відповідно повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію». Було виявлено порушення безпеки дорожнього руху за адресою м. Черкаси, вул. Громова, 34/1, а саме п.4.1, п. 4.2 СОУ 45.2-00018112-006:2006 «Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг», п. 1.5 ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 140 КУпАП. Після чого було встановлено, що відповідальним за безпеку дорожнього руху під час проведення дорожніх робіт є майстер КП «ЧЕЛУАШ» ОСОБА_1 Після встановлення особи позивача, в порядку передбаченому ст. 278 КУпАП, ст. 279 КУпАП розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому, роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Розглянувши справу у відповідності до ст. 280 КУпАП на підставі ст. 258, ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст. 252 КУпАП було винесено постанову НК № 983961 за ч. 3 ст. 140 КУпАП. Зазначив, що при проведенні дорожніх робіт повинна бути наявна схема організації дорожнього руху, а технічні засоби, зазначені в розділі 5 СОУ 45.2-00018112-006:2006 «Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг», повинні бути застосовані в їх сукупності для безпеки дорожнього руху, а не лише зазначений в п. 5.1 пересувний знак-сигналізатор небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Статтею 258 КАС України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного:

Постановою інспектора ВБДР УПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Полтавця Я.М. від 05 жовтня 2018 року серії НК № 983961 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 680,00 грн.

У постанові серії НК № 983961 зазначено, що майстер з поточного ремонту доріг ОСОБА_1 05.10.2018 року о 16 год. 00 хв. в м. Черкаси вул.. Громова, 34/1 будучи посадовою особою під час проведення дорожніх робіт не забезпечив безпеки дорожнього руху, не встановив відповідні технічні засоби організації дорожнього руху відповідно СОУ - 45.2-000 18112-006 2006, чим порушив п. 1.5. ПДР України.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 5.1. Правил дорожнього руху України визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 3 ст. 140 КУпАП є порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само не усунення після закінчення робіт перешкод і не приведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: окрім іншого: - по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження.

Доказів того, що позивач є посадовою особою, яка є відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, суду не надано.

Зазначаючи у оскаржуваній постанові факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 140 КУпАП, відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП не зазначив конкретно в чому виразилося порушення, не вказав нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, а лише формально послався на те, що ОСОБА_1 порушив норми СОУ -45.2-000 18112-006 2006, зазначивши п. 1.5 ПДР України. Також в постанові не зазначено, які конкретно дорожні знаки не були встановлені позивачем.

Судом, під час дослідження матеріалів справи встановлено, що відповідач порушив норми встановленні Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, а також норми ст.283 КУпАП,

Так, при винесені постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, інспектором конкретно не зазначено склад адмінправопорушення, в графі «до постанови додаються» не зазначено фототаблиці, а також акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою про порушення нормативів.

Крім того, на фотокартках, наданих відповідачем разом з відзивом, не зазначено час фото- зйомки.

Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття. Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд при цьому зазначає, що, з урахуванням конституційних принципів законності та індивідуалізації відповідальності, обов'язковою передумовою накладення на особу адміністративного стягнення є точний виклад обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення, прямо передбаченого законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях є неприпустимим.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення знайшли своє підтвердження та є обґрунтованими, але позов підлягає частковому задоволенню, оскільки вирішення питання про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1ч.1ст.247 КУпАП, належить до компетенції органу,який приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тому, з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

На підставі ст.139 КАС України у зв'язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку що судові витрати у справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.

Керуючись ч.3 ст.40, ст.ст.222, 242, 251, 258, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 8-10, 73-78, 241-246, 250, 286КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ВБДР УПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Полтавця Ярослава Миколайовича, третя особа: Комунальне підприємство «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 983961 від 05.10.2018 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн., винесену інспектором ВБДР УПП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Полтавцем Я.М., скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Шостого Апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення або в порядку, передбаченому ст. 297 КАС України.

Головуючий І.О.Мельник