Ухвала суду № 78628410, 18.12.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/18369/18

Провадження № 1-кс/643/5953/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова Скотар А.Ю., за участю секретаря Ширіної Я.В., прокурора Шокотя А.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Харкові погоджене з прокурором клопотання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017220470003086 від 18.10.2018 за ч. 2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, перебуває у цивільному шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3, спеціальність токар-фрезерувальник, офіційно не працює, засуджений 21.10.2014 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 353, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 7 років з конфіскацією майна, 31.03.2016 за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.02.2016 на підставі ст. 81 КК України звільнений від відбування покарання на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 7 днів, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає в АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин: 12.05.2017 приблизно о 03:00 ОСОБА_3, перебуваючи разом із ОСОБА_4 біля споруди малої архітектурної форми з вивіскою «Спорт Лото», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 37/128, побачили раніше незнайомого ОСОБА_5, який в стані алкогольного сп’яніння проходив повз вище вказаної споруди. Далі, діючи за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, з корисливих мотивів, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_3 вступив у злочинну змову на вчинення кримінального правопорушення з ОСОБА_4, після чого підійшли до потерпілого.

При цьому ОСОБА_4 знаходився навпроти потерпілого ОСОБА_5 та першим наніс удар кулаком правої руки в область нижньої губи потерпілого, а ОСОБА_3, знаходячись позаду праворуч, в цей час наніс потерпілому удар кулаком у ділянку потилиці, від яких потерпілий впав на землю. Далі, з метою подавити волю ОСОБА_5 до супротиву, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільно нанесли удари потерпілому, який лежав на землі на правому боці, ногами в область голови, тулуба та ніг, таким чином, застосували до ОСОБА_5В фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого.

В подальшому ОСОБА_4 відкрито викрав з лівої кишені джинсових брюк, що були одягнуті на ОСОБА_5, гроші в сумі 3000 грн, а ОСОБА_3 при цьому нагадав ОСОБА_4 щоб той не забув мобільний телефон, після чого ОСОБА_4 відкрито викрав з лівої кишені куртки, що була одягнута на ОСОБА_5 мобільний телефон останнього «Lenovo S820» вартістю, 2630,00 грн.

В результаті спільних умисних злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спричинили потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді саден на голові, обличчі та правій нозі, синець на обличчі, які, згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після того, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з викраденим майном втекли з місця вчинення кримінального правопорушення, звернувши викрадене на власну користь, чим завдали потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 5630 грн.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Слідчий, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яке є тяжким, ті факти, що останній раніше судимий, не працює, не має законних джерел заробітку, вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання; незаконно впливати на свідків чи потерпілого з якими не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як раніше судимий за скоєння корисливих злочинів.

З метою запобігання переліченим ризикам слідчий просить застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В суді прокурор підтримав клопотання.

Підозрюваний факт вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення заперечував, зазначивши, що в травні 2017 року неофіційно працював охоронцем в салоні гральних автоматів по вул. Валентинівській в м. Харкові та був очевидцем конфлікту між ОСОБА_4, якого він знає як відвідувача салону та який був з іншим, раніше незнайомим підозрюваному чоловіком, та потерпілим, якого він не знає. Тієї ж ночі особа, яка була разом зі ОСОБА_4, заходила в салон та залишила мобільний телефон в залог, за який він передав йому 100 грн. для гри на автоматах. Враховуючи, що він не повернувся в наступному за телефоном, він через кілька днів продав його ОСОБА_4

Посилаючись, що він не причетний до злочину, буде доводити свою невинуватість та не має наміру переховуватись і вчиняти нові злочини, просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.

Захисник підтримав позицію свого підзахисного та зазначив, що на теперішній час беззаперечних доказів винності ОСОБА_3 не має, матеріали кримінального провадження їх не містять, разом з тим ОСОБА_3 на теперішній час працює, хоча й неофіційно, має стабільний заробіток, мешкає у м. Харкові разом з цивільною дружиною, наміру переховуватись від слідства не має й до цього часу таких спроб не приймав. Просив обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою, де останній мешкає разом з цивільною дружиною.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне: підозра ОСОБА_3 на даному етапі розслідування обґрунтована доказами, долученими до клопотання у вигляді матеріалів кримінального провадження, насамперед показаннями потерпілого ОСОБА_5В та даними, зафіксованими в протоколі пред’явлення останньому особи для впізнання, під час якого потерпілий впізнав в підозрюваному особу, яка вчинила стосовно нього грабіж; висновком судово-медичної експертизи про тяжкість тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, висновком товарознавчої експертизи щодо вартості викраденого майна.

Як особистість ОСОБА_3 характеризується наступним чином: має зареєстроване місце проживання, разом з тим, відповідно до показань батька, не мешкає за місцем реєстрації більш ніж 10-ть років, офіційно не одружений, зі слів знаходиться у цивільному шлюбі та мешкає разом з цивільною дружиною в АДРЕСА_1, неофіційно працює на будівництві, утриманців не має. Вказані обставини не свідчать про наявність міцних соціальних зв’язків в місті реєстрації чи фактичного проживання підозрюваного. ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, знову підозрюється у вчиненні злочину проти власності, до того ж в період умовно-достроково звільнення від покарання за попереднім вироком, що свідчить про стійку антисоціальну направленість підозрюваного.

Таким чином, вказані прокурором обставини вказують на існування як ризиків вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, так і переховування від органів досудового розслідування, так як останній відбував покарання у вигляді позбавлення волі та розуміє невідворотність покарання.

Доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків, зазначених стороною обвинувачення, суд вважає необґрунтованими з погляду на суворість передбаченого покарання, яка є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а в разі доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення останньому загрожує покарання до 6 років позбавлення волі, що дозволяє зробити висновок про існування ризику переховування підозрюваного від слідства та суду.

Не є безпідставним, враховуючи підозру у вчиненні злочину під час умовно-дострокового звільнення, твердження прокурора про існування ризику вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення.

Необґрунтованість підозри у вчиненні злочину, на чому наполягає сторона захисту, не може бути сприйнята судом як підстава для відмови в задоволенні клопотання на цьому етапі провадження, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, його вірна кваліфікація є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Таким чином, з погляду на наявність двох ризиків, закріплених в ст. 177 КПК України, суд вважає, що прокурором доведена необхідність обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосування більш м’якого запобіжного заходу буде недостатнім для їх запобігання.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 177, ч.ч. 4, 5 ст. 182, п. 5 ч. 2 ст. 183, ч. 1 ст. 194 КПК України, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, класифікацію кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди, суд вважає за необхідне визначити заставу у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 70480,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-198, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) строком на 60 (шістдесят) днів, взявши ОСОБА_3 під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 17:10 години 18.12.2018.

Строк дії ухвали до 17:10 години 15.02.2019.

Зобов’язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_3 родичів останнього.

Визначити суму застави у розмірі 70480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № 37318098006674, банк отримувача Державна казначейська служба України, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 18.12.2018 у справі № 643/18369/18 (провадження № 1-кс/643/5953/18) відносно ОСОБА_3

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Харківської установи виконання покарань (№ 27).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_3 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя А.Ю. Скотар

Копію ухвали отримав «____»____2018 року о ___ годині.