Рішення № 78628133, 17.12.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/5703/18

Провадження № 2/644/2066/18

17.12.2018

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

10 грудня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попової В.О.,

за участю секретаря - Дашкової К.С.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька,

в с т а н о в и в :

02.08.2018 року ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, подала до суду вищевказану позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 кошти на утримання його батька - ОСОБА_1 в розмірі 5 000 грн, починаючи з дня подачі позову до суду та до дня смерті останнього.

В обґрунтування вимог, зазначено, що позивач ОСОБА_1 є батьком відповідача -ОСОБА_2 Позивач є інвалідом І групи, не працює, отримує пенсію за віком в розмірі 1 452 грн., інших доходів не має. Потребує постійного лікування. У зв'язку з чим його матеріальне становище є вкрай скрутним та нужденним. Його син, ОСОБА_2, маючи таку можливість, йому матеріальну допомогу добровільно не надає. Крім того, в 2011 році відповідач взяв у нього під розписку велику суму грошових коштів, однак до теперішнього часу їх не повернув, хоча наразі, коли він потребує постійного лікування, ці кошти могли би покращити його майновий стан.

Згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.08.2018 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_3 надала через канцелярію суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять позов задовольнити. Не заперечують проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про день, час та місце судового засідання належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, яке співпадає з адресою місця мешкання, вказаною в позовній заяв.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п.п. 1.2., 1.3. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України № 1077 від 22.11.2012 р., реєстрація місця проживання або місця перебування особи - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

В матеріалах справи наявна відповідь на запит з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області, з якої вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, (а.с.17).

За таких обставин та враховуючи те, що судом з достатньою мірою вжито всіх заходів для того, щоб ОСОБА_2 мав можливість надати свої аргументи під час публічного слухання цієї справи у суді, і оскільки він неодноразово викликався до суду шляхом направлення йому судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, яке відповідно до діючого законодавства є офіційним для листування, проте до суду не з'явився, суд приходить до висновку, що по справі наявні всі дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком відповідача ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 7396 (а.с. 5).

Згідно довідки № 4186 від 30.05.2018 року, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з грудня 2017 року по травень 2018 року в розмірі 1 452 грн. (а.с. 6).

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 467529 серії 12 ААА, ОСОБА_1 встановлена група інвалідності перша А з 21.03.2017 року безстроково. В висновку зазначено, що він непрацездатний та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 7).

Відповідно до листа командира військової частини А0501 від 26.07.2018 року № 4/1799, ОСОБА_2 був звільнений з військової служби в запас 18.06.2018 року, що свідчить про те, що відповідач є здоровою та працездатною особою (а.с. 2).

Згідно ч. 1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до п.21 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», який встановлює, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст.202 СК України), не є абсолютним. У зв'язку з чим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлений позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них у відповідності до ст.204 СК України.

Підстав, що позивач ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків відносно відповідача, судом не встановлено.

Обов'язок відповідача утримувати свого непрацездатного батька передбачає наявність двох умов: непрацездатність позивача та наявності в нього потреби у матеріальної допомозі (його доходи є нижчими за мінімумом, встановленим Законом) і не залежить від майнового стану відповідача.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм

утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги у випадку отримання матір'ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17, в якій вирішувалось питання про наявність підстав для утримання непрацездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні,з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

На момент подачі позову прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 1435 грн., а на момент розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення прожитковий мінімум для непрацездатних складав 1497 грн.

Отже, розмір пенсії позивача є меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму для цієї категорії осіб.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач є непрацездатною особою, яка потребує матеріальної допомоги.

Відтак, та обставина, що позивач отримує дохід нижче від прожиткового мінімуму встановленого законодавством, вказує на те, що позов підставний, а тому підлягає частковому задоволенню.

При цьому, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з новим позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на своє лікування, надавши відповідні докази розміру таких витрат, оскільки зазначені обставини позивачем не доведено на підставі належних та достатніх доказів, що є його процесуальним обов'язком відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України

Згідно з ч.1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів.

Таким чином, відповідно ст.141 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд покладає на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2) аліменти на утримання батька, у твердій грошовій сумі в розмірі 400 (чотириста) гривень щомісячно безстроково, починаючи з 02.08.2018 року.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Рішення суду в межах суми стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.О. Попова

Повний текст рішення складено 17.12.2018 року.

Суддя В.О. Попова