Постанова № 78626274, 18.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1001/16Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представників позивача: Біленко Н.О., Тур Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016, суддя Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.08.18 по справі № 816/1001/16

за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2016 Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3, відповідач) та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у розмірі 541 081,37 грн.

10.08.2016 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у розмірі 541 081 (п'ятсот сорок одна тисяча вісімдесят одна) гривня 37 коп. на р/р 33110341700008, одержувач: УК у м.Кременчуці /м.Кременчук/ 11010500, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник вказує, станом на 22.08.2016 року сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складає 719 704,89 грн. Згідно податкової декларації за липень 2016 року ( на момент правовідносин у серпні місяці 2016 року) відємне значення ПДВ склало 703 339 грн. Вказана сума підтверджена ФОП ОСОБА_3 на запит Кременчуцької ОДПІ. Стягуючи податковий борг в сумі 542081, 37 грн. суд першої інстанції залишив поза увагою, що податковий борг У ФОП ОСОБА_3 фактично відсутній, оскільки повністю перекривається від"ємним значенням.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зокрема зазначає, що податковий борг у ФОП ОСОБА_3 підтверджено відомостями з інтегрованої картки платника податків, що є належним та допустимим даказом у справі. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

18.12.2018 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання Головного управлння ДФС у Полтавській області про заміну сторони по справі № 816/1001/16 задоволено. Проведено заміну позивача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області по справі № 816/1001/16 за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу на належного позивача - Головне управління ДФС у Полтавській області.

Відповідач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що постанова суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

6 листопада 2018 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду позивача Кременчуцьку об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області замінено на правонаступника Державну фіскальну службу у Полтавській області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

За даними Кременчуцької ОДПІ відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 541081,37 грн.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, виникла внаслідок проведення працівниками Кременчуцької ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_3, щодо повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 та дотримання вимог законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014, про що складено акт №387/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 від 16.03.2015.

На підставі вказаного акта перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0027841701/2161 від 02.04.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у загальному розмірі 543237,56 грн.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, платник оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 у справі №816/4498/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2015, у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки на час розгляду справи податковий борг у добровільному порядку не сплачений, доказів оскарження податкової вимоги до суду не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПУ України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою

Згідно з п. 56.1, 56.2, 56.3 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до вимог п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

При цьому податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги, через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

На виконання вищезазначених положень 07.04.2016 р. Кременчуцькою ОДПІ сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 655-17/137, яка вручена 19.04.2016.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов'язань такі податкові зобов'язання вважаються узгодженими.

відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, податок, що не був сплачений у визначений строк, вважається несплаченим своєчасно.

Крім того, Відповідно до п.1. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з п.1 розділу наказу № 422, Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Отже, наявність податкового боргу у ФОП ОСОБА_3 підтверджується відомостями облікової картки платника податків.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи відповідача ФОП ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що у неї відсутній податковий борг оскільки останній повністю перекривається від"ємним значенням, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає, що відповідно до п.1 розділу II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України операційного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881, далі - наказ №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника, це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (наказ №422).

Згідно з п.1 розділу II наказу №422 містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наявність податкового боргу у ФОП ОСОБА_3 підтверджено відомостями з інтегрованої картки платника податків.

Крім того, згідно зі ст.67 Конституції України та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Пунктом 36.1 ст.36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з митної справи, а згідно з п.36.3 ст.36 ПК України податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України визначено поняття податкового боргу, відповідно до якого податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що податок чи збір, що не був сплаченим у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено постанову у повній відповідності з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та податкового законодавства.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 по справі № 816/1001/16 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.І. СіренкоСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 18.12.2018.