Постанова № 78626184, 13.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2070/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Кононенко З.О. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранча Василь Іванович (суддя Зоркіна Ю.В., повний текст виготовлений 12.09.2018 р., м. Харків) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018р. по справі № 820/2070/18 за позовом ОСОБА_2 до В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранчі Василя Івановича третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранча Василь Іванович, третя особа ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі Василя Івановича щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка оформлена листом "Про розгляд заяви" від 21 лютого 2018 року № Г-633/0-1328/0/95-18;

- визнати неправомірним та скасувати рішення в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі Василя Івановича щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка оформлена листом від 21.02.2018 року № Г-633/0-1328/0/95-18;

- визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі Василя Івановича по прийняттю відповідного наказу для зміни (оновлення оприлюднення інформації) помилкового кадастрового номера земельної ділянки НОМЕР_2 на вірний (достовірний) кадастровий номер НОМЕР_1 в документі "Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у 1 кварталі 2018 року на території Харківської області" затвердженого наказом першого заступника начальника Головного управління держгеокадастру у Харківській області від 20.12.2017 року № 258;

- зобов'язати начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області повторно розглянути, в установленому ст. 118 ЗК України порядку, клопотання ОСОБА_2 від 16 січня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, та прийняти рішення за результатами розгляду вказаного клопотання відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи гр. ОСОБА_3 (с. Шляхове, Коломацький район, вул. Чабана, 17).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі Василя Івановича (місцезнаходження - 61145, Харківська область, місто Харків, вул. Космічна 21, поверх 8-9; код ЄДРПОУ 39792822) з приводу невирішення по суті письмового клопотання ОСОБА_2 від 26.01.2018 р. стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Зобов'язано в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчу Василя Івановича (місцезнаходження - 61145, Харківська область, місто Харків, вул. Космічна 21, поверх 8-9; код ЄДРПОУ 39792822) розглянути повторно та вирішити по суті письмове клопотання ОСОБА_2 від 26.01.2018 р. стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області з урахуванням даного рішення суду.

Визнано неправомірною бездіяльність в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі Василя Івановича (місцезнаходження - 61145, Харківська область, місто Харків, вул. Космічна 21, поверх 8-9; код ЄДРПОУ 39792822) по прийняттю відповідного наказу для зміни (оновлення оприлюднення інформації) помилкового кадастрового номера земельної ділянки НОМЕР_2 на вірний (достовірний) кадастровий номер НОМЕР_1 в документі "Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у 1 кварталі 2018 року на території Харківської області" затвердженого наказом першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.12.2017 року № 258".

В іншій частині вимог адміністративний позов залишено без задоволення.

Відповідач, В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранча Василь Іванович, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 р. у справі №820/2070/18 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та в цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті і наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 26.01.2018 року позивач письмово звернувся до відповідача по справі з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Відповідь на це клопотання була оформлена листом від 21.02.2018 року № Г-633/0-1328/0/95-18.

Зі змісту відповіді вбачається, що відповідач утримується від прийняття відповідного рішення, з посиланням на те, що вказана земельна ділянка не віднесена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані громадянам у 1 кварталі 2018 року, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.12.2017 року № 258.

Пізніше за результатами розгляду запиту на публічну інформацію, який був поданий позивачем 14.03.2018 року, відповідач 19.03.2018 року надав відповідь ПІ-500/0-39/0/63-18, у якій зазначено, що за результатами розгляду звернення позивача встановлено невідповідність кадастрового номеру планово-картографічним матеріалам; згідно графічних матеріалів до "Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам" запитувана позивачем земельна ділянка (вірний кадастровий номер НОМЕР_1) знаходиться в єдиному масиві з земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

23.03.2018 року позивачем подано повторне клопотання про розгляд заяви від 26.01.2018 року стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Листом від 19.04.2018 року №Г-425/0/14-676/0/21-18 позивачеві повідомлено, що заява знаходиться на розгляді у Головному управлінні та в терміни, встановлені чинним законодавством, буде надана відповідь.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.02.2018 року № 461-СГ дозвіл на розроблення технічної документації стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 було надано третій особі.

Позивач, не погодившись з рішенням, діями та бездіяльністю відповідача по справі, звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості заявлених позивачем вимог по справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст.118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Колегія суддів зауважує, що В.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранча Василь Іванович, реалізуючи владну управлінську функцію у спірних правовідносинах, не забезпечив прийняття ані рішення про надання дозволу, ані рішення про відмову у наданні дозволу.

Так, надавши відповідь листом, в порядку Закону України «Про звернення громадян», відповідач по справі фактично утримався від прийняття остаточного рішення по суті письмового звернення заявника, поданого з дотриманням вимог ч.6 ст.118 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по справі не було прийнято рішення по суті письмового звернення позивача ані у формі наказу, ані у формі розпорядження, а лише було надано письмову відповідь про розгляд заяви.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в постанові від 23.01.2018 р. року по справі №К/9901/1944/18 щодо застосування ст. ст. 118, 123 ЗК України, Верховний суд вказав, що відповідне рішення за заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність викладається у формі розпорядження.

Тобто, надання відповідачем по справі відповіді у формі листа від 21.02.2018 року №Г-633/0-1328/0/95-18 на клопотання позивача є за своєю суттю бездіяльністю, яка виразилася у неналежній реалізації управлінської функції у спосіб прийняття наказу чи розпорядження.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі Василя Івановича з приводу не вирішення по суті письмового клопотання ОСОБА_2 від 26.01.2018 року стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Слід зауважити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про вихід за межі позовних вимог та задоволення позову в частині зобов'язання в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчу Василя Івановича розглянути повторно та вирішити по суті письмове клопотання ОСОБА_2 від 26.01.2018 року стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області з урахуванням рішення суду першої інстанції.

Щодо вимог позивача про визнання неправомірною бездіяльність в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області Саранчі Василя Івановича по прийняттю відповідного наказу для зміни (оновлення оприлюднення інформації) помилкового кадастрового номера земельної ділянки НОМЕР_2 на вірний (достовірний) кадастровий номер НОМЕР_1 в документі "Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у 1 кварталі 2018 року на території Харківської області" затвердженого наказом першого заступника начальника Головного управління держгеокадастру у Харківській області від 20.12.2017 року №258, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Колегія суддів зауважує, що з урахуванням приписів ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», п.1,4 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у І кварталі 2018 року, є за своєю суттю публічною інформацією, ведення якої віднесено до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Згідно до п.6 ч. 1 ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації в т.ч. зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Як вбачається з Наказу першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранчі В.І. від 20.12.2017 р. за №258 «Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у І кварталі 2018 року» у переліку земельних ділянок п.9 по Лемківському району зазначена земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2.

Так, за результатами розгляду запиту про публічну інформацію, поданого позивачем 14.03.2018 року, відповідачем було зазначено, що за результатами розгляду звернення позивача, встановлено невідповідність кадастрового номеру планово-картографічним матеріалам, що згідно графічних матеріалів до "Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам" запитувана позивачем земельна ділянка (вірний кадастровий номер НОМЕР_1) знаходиться в єдиному масиві з земельними ділянками з кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Разом з тим, жодних дій, з урахуванням приписів п.6 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", щодо оновлення оприлюдненої інформації відповідачем не було вчинено, а отже у спірних правовідносинах має місце бездіяльність владного суб'єкта в частині належної реалізації управлінської функції щодо інформування населення про земельні ділянки, які можуть бути передані у власність.

Отже, вимоги позову в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність рішення суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321,325, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Саранча Василь Іванович залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 по справі № 820/2070/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді З.О. Кононенко В.В. Зеленський Повний текст постанови виготовлено 18.12.2018 року.