Ухвала суду № 78625964, 18.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

18 грудня 2018 р.Справа № 2040/5693/18 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Мельнікової Л.В.,

суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018р. по справі № 2040/5693/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання дії протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

Встановила:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018р. задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. про визнання дії протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

22.11.2018р. означене судове рішення оскаржено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волковим О.Ю. в апеляційному порядку. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за її принесення.

В обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає, що оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков О.Ю. не має можливості сплатити судовий збір на момент подання апеляційної скарги, у зв'язку із обмеженим фінансуванням, то, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просить відстрочити відповідачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Статтею 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи &?й; &?е;.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Частиною 1 ст. 133 КАС України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VII) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначене узгоджується з вимогами частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI, якими визначено чіткі умови, за яких можливо відстрочити чи розстрочити, зменшити розмір судового збору чи звільнити від його сплати.

З наведених положень убачається, що можливість відстрочення сплати судового збору передбачена лише для фізичних осіб.

В той же час заявником апеляційної скарги є суб'єкт владних повноважень, фінансове становище якого не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відстрочення скаржнику законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 26 січня 2018 року по справі № 242/4385/17.

Відповідно до частини 6 ст. 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018р. по справі № 2040/5693/18, та відмовляє у його задоволенні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 133, ч. 3 ст. 243, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018р. по справі № 2040/5693/18, - відмовити.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис) М.І. Гуцал А.П. Бенедик