Вирок № 78623465, 10.12.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5515/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ореховської К.Е.

при секретарі - Шкіндер І.М.

з участю прокурора - Бучинського В.Л.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника -Поліщука Д.В.

потерпілої - ОСОБА_3

представник потерпілої - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження за №12017180010006818 від 12 жовтня про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рівне, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, за ч 2 ст.286 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

12.10.2017, приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем «CHEVROLET Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Костромська зі сторони вул. Київська в напрямку вул. Гайдамацька в м. Рівне, в порушення вимог п.10.1, п.11.4, п.34.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - Правила дорожнього руху), перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, поблизу будинку №41-Б по вул. Костромська в м.Рівне перетнув лінію горизонтальної розмітки 1.3 та виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, яка рухалась в зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота з розривом селезінки, ускладненої внутрішньочеревною кровотечею; закритого перелому поперечного відростку тілі хребця С7 справа, перелому 1-го та 2-го ребер справа, перелому тіла грудини, ускладнених правобічним пневматорексом, забою правої легені; переломів лонної, сідничної кісток справа, перелому здухвинної кістки зліва з пошкодженням крижово- здухвинного зчленування; відкритого уламкового переломо-вивиху кісток лівого передпліччя у верхній третині, закритого багатоуламкового перелому обох кісток правого передпліччя в середній третині зі зміщенням, переломо- вивиху 1 пальця лівої кисті; забійно рваних ран ділянки обох гомілково- ступневих суглобів, множинних забоїв та осаднень м'яких тканин тіла, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Порушення ОСОБА_1 п.10.1, п.11.4, п.34.1 Правил дорожнього руху, які передбачають, що перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги, лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється, перебувають у прямому безпосередньому причинному зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно- небезпечними наслідками, що настали.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, визнав повністю, наддавши щирі пояснення суду показав, що 12.10.2017, він керуючи автомобілем «CHEVROLET Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Костромська зі сторони вул. Київська в напрямку вул. Гайдамацька в м. Рівне, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, поблизу будинку №41-Б по вул. Костромська в м.Рівне перетнув лінію горизонтальної розмітки та виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Megane», під керуванням водія ОСОБА_3, яка рухалась в зустрічному напрямку. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 підтвердила покази обвинуваченого. Зазначила, що обвинувачений частково відшкодував їй шкоду, щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду та свого представника.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з"ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз"яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, кваліфіковані вірно, а саме за ст. 286 ч.2 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_1, обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України.

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд керується ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, вчинене з необережності, дані про особу обвинуваченого, не судимий, за місцем проживання зарекомендував себе посередньо та притягався до адміністративної відповідальності, згідно довідок КЗ «РОЦПЗН» за №514 від 01.03.2018 року, вбачається, що ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра, має на утриманні дитину інваліда, частково відшкодував потерпілі й моральну шкоду .

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, правдиві послідовні покази надані в судовому засіданні, які сприяли встановленню істини по справі.

Згідно ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлені.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, можливе без ізоляції його від суспільства, проте із здійсненням контролю за поведінкою обвинуваченого з боку органів з питань пробації, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України, з застосуванням положень ст. 75 КК України, тобто без реального відбування покарання та покладення обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України,- кошти в сумі 6076,20 гривні, які витрачені на проведення експертизи, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, -

Ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років ;

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки на період іспитового строку: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 6076,20 гривні.

Речові докази: автомобіль марки Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути потерпілій ОСОБА_3.

Речові докази: автомобіль марки CHEVROLET Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1.

Речові докази: CD-R диск із записом з камери відео спостереження, який зафіксував ДТП залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.

Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду К.Е. Ореховська