Рішення № 78622903, 17.12.2018, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/921/18

Номер провадження 2/540/383/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 року Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Карлівський районний ДВС ГТУЮ у Полтавській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року з Карлівського районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява, мотивована тим, що 04.08.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем вчинено виконавчий напис, яким з нього, ОСОБА_1, стягнуто на користь ПАТ «Приватбанк» грошові кошти на підставі кредитного договору б/н від 27.05.2013 року у сумі 31527,29 грн. Натомість, позивач вважає, що нотаріус не дотримався вимог актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах. У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати виконавчий напис № 10737, вчинений 04.08.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 17.08.2018 р. позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с.17) та ухвалою від цього ж числа відрито провадження і призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 18).

Сторони в судове засідання не з'явилися. У силу ст. 128 ЦПК України, їх явка не є обов'язковою.

Представник позивача - ОСОБА_3, подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 56). Відповідач втретє в засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчать роздруківки з офіційного сайту Укрпошти (а.с. 46-48,54-55), а також повідомлення заступника директора з розвитку мережі Полтавської дирекції ПАТ "Укрпошта" (а.с. 53) та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.52). За таких обставин, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у встановлений судом строк, відзив на позов зі всіма наявними у нього письмовими доказами, що підтверджують заперечення проти позову, не подав.

Про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін жодна з них не заявила, а відтак, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 04.08.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. №10737 було видано виконавчий напис, відповідно до якого, запропоновано стягнути заборгованість на підставі даного виконавчого напису на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1 несплачену в строк з 27.05.2013 по 30.06.2017 року за кредитним договором № б/н від 27.05.2013 р. суму в розмірі 29727,29 грн., витрати на вчинення виконавчого напису в розмірі 1800 грн. та зазначено, що виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 04.08.2017 р. (а.с.7).

07.11.2017 р. відповідно до постанови державного виконавця Карлівської районної ДВС ГТУЮ у Полтавській області Даниловою О.О. було відкрито виконавче провадження № 55088622 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 31527,29 грн. (а.с.8).

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Статтями 87, 88 вищевказаного Закону визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у

відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно Розділу 2 глави 16 п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р. передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, можна зробити висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у загальному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (пункт 286 Інструкції).

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Водночас, слід зазначити, що згідно статтей 257 та 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Слід зазначити, що відповідно до повідомлення голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» від 07.07.2018 р. №Е.65.0.0.0/3-365676 зазначено, що з 21.05.2018 р. ПАТ КБ «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (скорочена назва - АТ КБ «Приватбанк» (а.с.26).

Ураховуючи вищенаведене та оскільки при зверненні банку до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в розмірі повної суми заборгованості за вищевказаним кредитним договором включено період з 27.05.2013 року по 30.06.2017 року, що складає 1495 днів, тобто більше ніж три роки. Одночасно було нараховано заборгованість по пені, комісії та штрафу за указаний період, тобто вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною, а тому суд уважає що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, відповідача звільнено від сплати суми судового збору, але ним при поданні позову було сплачено 352,40 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 352,40 грн. і 352,40 грн. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Карлівський районний ДВС ГТУЮ у Полтавській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 04.08.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, за № 10737 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» грошові кошти у сумі 31527,29 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 352,40 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь держави судовий збір в сумі 352,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Голобородьківське Карлівського району Полтавської області, зареєстроване місце проживання (згідно паспортних даних): АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 виданий Карлівським РС УДМС України в Полтавській області 25.01.2014 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, місцезнаходження: АДРЕСА_2.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Карлівський районний ДВС ГТУЮ у Полтавській області, місцезнаходження: м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, 54, Полтавська область.

Суддя С. М. Косик