Ухвала суду № 78622897, 29.11.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.11.2018 Справа № 554/5417/18

Справа 554/5417/18

1кс/554/11657/2018

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Сороки Ю.Г., за участю адвоката Фелоненка Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката Фелоненка Григорія Михайловича поданого в інтересах ТОВ «Захід-Інвест Груп» про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України ,-

встановив:

22.11.2018 року адвокат Фелоненко Григорій Михайлович звернувся до слідчого судді в інтересах ТОВ «Захід-Інвест Груп» з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, в якому просив скасувати арешт накладений ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2018 року № 554/5417/18, а саме на використання майна, а також на заборону на розпорядження майна, коштів належних ТОВ «Захід-Інвест Груп» ЄДРПОУ 40152056, які знаходяться у АТ «ОТП Банк» ( МФО 300528) на розрахунковому рахунку 26008455048503 ( гривня).

В обгрунтування клопотання вказував, що 12 листопада 2018 року ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави по справі №554/5417/18 накладені заборони (арешти) на використання майна, а також на заборону на розпоряджання мана, а саме коштів належних ТОВ «Захід-Інвест Груп» ЄДРПОУ 40152056 , які знаходяться у АТ «ОТП Банк»(МФО 300528) на розрахунковому рахунку 26008455048503(гривня).

Вважав, що прийняті рішення є передчасними, накладені арешти необхідно скасувати за наступних підстав: як зазначено в ухвалі слідчого судді слідчий обгрунтував необхідність накладення арешту на рахунки ТОВ «Захід-Інвест Груп» у зв'язку з тим, що 07.11.2018 року ОСОБА_3 який працює директором даного підприємства, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

Стверджується що нібито, у період часу з 05.09.2017 до 30.08.2018 ОСОБА_3 діючи умисно за попередньою змовою з в.о. директора державного підприємства - державний шовкорадгосп «Хорольський», (далі - ДП «Шовкорадгосп «Хорольський»), та іншими особами, які здійснюють будівельно-ремонтні роботи автошляхів, всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем, що виразилося у виконанні укладеного 03.07.2017 договору № 0307П про надання послуг виконання земляних робіт та чищення чагарників, яка знаходиться на землях ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» здійснено добування глинистих ґрунтів (суглинків - пухких відкладів з вмістом 30-60% дрібнодисперсних частинок діаметром менше за 0,01 мм), які є корисною копалиною для будівництва та відповідно до Постанови КМУ №1370 від 28.12.2011 належать до цегельно-черепичної сировини і знаходяться у переліку корисних копалин місцевого значення об'ємом 447966 м 3.

Враховуючи дані обставини, нібито з метою стягнення з юридичної особи стриманої неправомірної вигоди, необхідно накласти арешт на розрахункові гахунки ТОВ «Захід-Інвест Груп».

Тобто, слідчий як на правову підставу накладення арешту на майно посилається на п.4 ч.2ст.170 КПК України, - норми якої зазначають,- що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В той же час, відповідно до ч 6 ст.170 КПК України,- У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Однак, жодна обставина з перелічених в ч.б ст.170 КПК України, не відноситься до ТОВ «Захід-Інвест Груп», оскільки відповідно п.4.5 статуту даного товариства( копія додається) передбачено, що Товариство не відповідає за зобов'язаннями його Учасника, крім зобов'язань Учасника, що пов'язані з його створенням, у разі наступного схвалення їхніх дій Загальними зборами Учасників. В свою чергу ОСОБА_3 , відповідно до п.7.2 статуту є Учасником Товариства, частка статутного капіталу якого становить 25 відсотків.

Крім того грошові кошти на рахунках ТОВ «Захід-Інвест Груп», не відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки достатніх підстав вважати що вони є речовими доказами за ст.191 КК України в клопотанні слідчого не наведені.

Накладення арешту на рахунок ТОВ «Захід-Інвест Груп» призвело до того, що підприємство не може здійснювати законну підприємницьку діяльність, фактично робота повністю паралізована через неможливість розрахуватися з контрагентами та здійснювати платежі, що призвело до зупинення підприємницької діяльності та суперечить вимогам ч.4 ст.173 КПК України.

Заявник в судовому засідання клопотання підтримав просив задовольнити з підстав викладених в клопотання.

Слідчий в судовому засіданні був відсутній, будучи належним чином повідомленим про день час та місце слухання справи, про причину неявки суд не повідомив. Його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 16 КПК України одним з принципів кримінального провадження є недоторканість права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання , дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку заявника та його захисника , дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно зі статтею 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із положеннями ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що слідчим СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017170330000352 від 22.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 240 КК України.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2018 року по справі №554/5417/18 накладено арешт, заборону на використання майна, а також заборону на розпорядження майном, а саме кошти належні ТОВ «Захід-Інвест Груп»(ЄДРПОУ 40152056), які знаходяться у АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), що розміщується за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 43 на розрахунковому рахунку 26008455048503(гривня).

07.11.2018 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру

у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_3, було призначено наказом ТОВ «Захід-Інвест Груп» від 05.09.2017 року № 9-к на посаду директора товариства.

Відповідно до п.4.5 статуту ТОВ «Захід-Інвест Груп» передбачено, що товариство не відповідає за зобов'язання його учасника, крім зобов'язань учасника, що пов'язані з його створенням, у разі наступного схвалення їхніх дій загальними зборами учасників. В свою чергу ОСОБА_3 , відповідно до п.7.2 статут є учасником товариства, частка статутного капіталу якого становить 25 відсотків.

Разом з тим, з наданих в обґрунтування клопотання документів, вбачається, що відносно вказаного товариства відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування відносно нього не здійснюється.

Отже, необхідність накладення арешту на грошові кошти цього товариства з метою забезпечення збереження речових доказів є хибними.

Крім того, прокурором не зазначено та не надано жодного доказу, що грошові кошти, які обліковуються на рахунках товариства є речовими доказами у розумінні положень ст. 98 КПК України.

Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Отже арешт ухвалою слідчого судді на грошові кошти ТОВ «Захід-Інвест Груп» накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно юридичної особи, крім цього слід зауважити, що при розгляді клопотання про арешт вказаного майна слідчі та прокурор були відсутні, володілець майна також був відсутній, будучи належним чином повідомленими, що не дало змоги суду оцінити та дослідити доводи викладені в клопотанні про зняття арешту майна.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Слідчий та прокурор не довели та не зазначили конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність ТОВ «Захід-Інвест Груп».

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що товариство є реально існуючим товариством, котре здійснює господарську діяльність, несе зобов'язання за укладеними господарськими договорами.

Прокурором не доведено, яка сума грошових коштів обліковується на рахунках товариства, на котрі накладено арешт; чи з вказаних рахунків не здійснюється виплата заробітної плати працівникам, сплата податків та загальнообов'язкових платежів до бюджету; якою є сума грошових коштів, на котрі накладено арешт з метою збереження речових доказів; яким ознаками речових доказів відповідають грошові кошти.

Враховуючи те, що накладення арешту на майно перешкоджає законному праву власника користуватися та розпоряджатися своїм майном, зважаючи на доводи заявника суддя приходить до висновку, що подане клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, оскільки існують всі передбачені Законом підстави для скасування арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 174 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу клопотання адвоката Фелоненка Григорія Михайловича поданого в інтересах ТОВ «Захід-Інвест Груп» про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2018 року № 554/5417/18, а саме на використання майна, а також на заборону на розпорядження майна, коштів належних ТОВ «Захід-Інвест Груп» ЄДРПОУ 40152056, які знаходяться у АТ «ОТП Банк» ( МФО 300528) на розрахунковому рахунку 26008455048503

( гривня).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 30.11.2018.

Слідчий суддя В.М.Бугрій