Рішення № 78621667, 19.11.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/705/18

Провадження № 2/419/233/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вони з відповідачем мають спільну дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач виплачував на користь позивача аліменти на утримання дочки до досягнення нею повноліття. На даний час ОСОБА_3 навчається на першому курсі Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка на денній формі навчання, термін навчання - до липня 2021 року. Навчання дочки потребує значних витрат, а саме: витрати на проїзд, придбання необхідних канцелярських виробів, наукової літератури, одягу.

Позивач зазначає, що має невелику заробітну плату, оскільки працює в Дмитрівському обласному психоневрологічному інтернаті на посаді санітарки, має труднощі щодо одноособового забезпечення дитини.

Відповідач є працездатною особою, має змогу надавати матеріальну допомогу, оскільки працює в Дмитрівському обласному психоневрологічному інтернаті двірником, має постійну заробітну плату, однак добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки не надає.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23.03.2018 року, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення дитиною 23 років.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, заперечень проти вирішення справи при заочному розгляді не надала (а.с.31).

Відповідач - ОСОБА_2 відзиву на позов не надав, у жодне судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце судових засідань шляхом надсилання повісток про виклик до суду засобами поштового зв'язку (а.с.21, 30) та шляхом опублікування оголошень про виклик до суду на офіційному сайті Новоайдарського районного суду Луганської області офіційного веб-порталу Судової влади України (https://na.lg.court.gov.ua/sud1218/inshe/adv/592040/; а.с. 18-19, 22-23, 24-25), заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с. 7).

Відповідач виплачував на користь позивача аліменти на утримання дочки до досягнення нею повноліття, що підтверджується довідкою №1578/16.21-41 від 13.03.2018 року (а.с.10) та копією виконавчого листа №011237, виданого 14.09.2001 року Новоайдарським районним судом (а.с.11).

Згідно довідки №77, виданої 12.10.2017 року Луганським держаним університетом внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (а.с.12), ОСОБА_3, 2000 року народження, наказом ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка від 21.08.2017 року №69 о/с з 21.08.2017 року зарахована курсантом 1-го курсу на денну форму навчання з постановою на всі види забезпечення до Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. Термін закінчення навчального закладу у липні 2021 року.

Згідно довідки про доходи №9 від 15.03.2018 року (а.с.9) ОСОБА_1 працює у Дмитрівському обласному психоневрологічному інтернаті та займає посаду молодшої медичної сестри (санітарка - палатна), загальна сума доходу за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року становить 23017,73 грн.

Позивач вказує на те, що відповідач є працездатною особою, має змогу надавати матеріальну допомогу, оскільки працює в Дмитрівському обласному психоневрологічному інтернаті двірником, має постійну заробітну плату, однак добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки не надає.

Відомості про матеріальне становище відповідача, наявності у нього інших дітей, непрацездатних членів сім`ї у суду відсутні.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Позивач на підтвердження позовних вимог посилається на ті обставини, що ОСОБА_3 є дочкою відповідача, навчається у Луганському держаному університеті внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка і потребує матеріальної допомоги, при цьому, як належний доказ, на підтвердження позовних вимог, надає довідку №77, видану 12.10.2017 року Луганським держаним університетом внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (а.с.12).

Згідно ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу (заробітку) або в твердій грошовій сумі.

Відповідно до 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 20 Постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

Щодо вимоги стягнути аліменти починаючи з 23.03.2018 року суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, стягнення аліментів слід починати не з 23.03.2018 року, а з дня подання позову до суду, тобто з 28.03.2018 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що сплату судового збору необхідно покласти на відповідача у розмірі, встановленому законом.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 181, 182, 184, 199, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 141, 258, 263-265, 280-284, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідн. НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користьОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідн. НОМЕР_3, аліменти на утримання повнолітньої дочки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 28.03.2018 року та до закінчення навчання в учбовому закладі, але не більше як до досягнення 23 років, без урахування часу канікул.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідн. НОМЕР_2, судовий збір на користь держави у розмірі, встановленому п. 1.1.2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", тобто 704,80 грн, на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий О. М. Іванова