Вирок № 78621657, 14.12.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3120/17

1-КП/415/140/18

ВИРОК

Іменем України

14.12.18 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12017130240000993 від 15 травня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Тошківка Первомайського району Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, не заміжньої, судимої 25 березня 2014 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 19 серпня 2014 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі, 24 вересня 2014 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі, 24 березня 2017 року звільненої з місць позбавлення волі, відповідно до Ухвали Комінтернівського районного суду міста Харкова від 16 березня 2017 року (ст.81 КК України), умовно достроково на невідбутий термін 2 місяця 16 днів, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Скрябіної С.М.,

захисника Стародубцевої Л.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1

встановив:

12 травня 2017 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_2, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - мобільний телефон марки «ТЕХЕТ», модель «ТМ-510R», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/524е від 30 травня 2017 року, 585 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму

19 вересня 2017 року, приблизно о 21 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_4, на АДРЕСА_3 та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала - мобільний телефон марки «Nokia», модель «301», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1130-231е від 28 вересня 2017 року, 541 гривня 67 копійок, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України, а саме, - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнала повністю, від надання пояснень - відмовилась, і, відповідаючи на питання, зазначила, що час та місце скоєння нею інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, крадіжки майна потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зокрема, мобільних телефонів марки «ТЕХЕТ» і «Nokia», відповідно, під час сумісного вживання алкогольних напоїв - за місцем мешкання спільного знайомого на АДРЕСА_2, та за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_4, на АДРЕСА_3 скориставшись відсутністю уваги з боку присутніх, 12 травня 2017 року та 19 вересня 2017 року, у вечірній час, відповідно, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялась, перепрошуючи за свої дії, та мотивуючи свою протиправну поведінку перебуванням в стані алкогольного сп'яніння, завдана потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнова шкода - відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою провину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останньої, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, - яке, на підставі ст.370 КПК України, - повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним - є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим - є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, - вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у скоєнні - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно, - доведено, і дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обвинувачена ОСОБА_1 - не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (том 1 а.с.50, том 2 а.с.61), за час перебування у ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)» - зарекомендувала себе з позитивного боку, мала заохочення , у скоєному - щиро розкаялась.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку (том 1 а.с.36, том 2 а.с.38).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, суму заподіяної потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнової шкоди, і, одночасно, враховуючи данні про особу обвинуваченої ОСОБА_1, яка - не працює, при цьому, має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті - має позитивну характеристику, у судовому засіданні - в повному обсязі визнала свою провину, щиро розкаялась та вибачалась за скоєне, активно сприяла розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, а також, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та повне відшкодування завданих кримінальним правопорушенням майнових збитків, а також, з урахуванням думки потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченій суворого покарання не наполягали, і, одночасно, враховуючи обставину, що обтяжує покарання, і разом з тим, беручи до уваги суспільну небезпеку злочинного діяння, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.2 КК України, оскільки, обвинувачена ОСОБА_1 скоїла умисний злочин, який - є корисливим та, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, крім того, - є злочином проти власності, право на що, відповідно до ст.41 Конституції України, - є непорушеним, а також, інкримінований злочин - вчинено в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де обвинувачена відбувала покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисного кримінального правопорушення, в тому числі, і за аналогічних обставин, і, відповідно, в період невідбутої частини покарання за зазначеним вироком, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, у зв'язку з тим, що обвинувачена ОСОБА_1 скоїла злочин, викладений в даному вироку, в період невідбутої частини покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 24 вересня 2014 року (том 1 а.с.51-а), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченій ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначеного за даним вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду від 24 вересня 2014 року.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 06 жовтня 2017 року (том 1 а.с.45 о/а), слід обчислювати з 06 жовтня 2017 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

При цьому, суд, прийшовши до переконання призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, а також, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України (в редакції ст.72 ч.5 КК України - до змін, внесених, на підставі Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року), - вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження, за період з 06 жовтня 2017 року (Ухвала Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 06 жовтня 2017 року (том 1 а.с.45 о/а) - до 14 грудня 2018 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки, відповідно до Правового висновку Великої Палати Верховного Суду (Постанова ВС по справі за №663/537/17 (провадження за №13-31кс18) від 29 серпня 2018 року) - щодо застосування норми права, передбаченої ст.72 ч.5 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), - якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст.72 ч.5 КК України (в редакції Закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, який, в такому разі, має переживаючу (ультраактивну) дію, і застосування до таких випадків Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року - є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року, як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ст.5 ч.2 КК України, - не допускається, так як закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (ст.5 ч.2 КК України).

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 06 жовтня 2017 року (том 1 а.с.45 о/а), у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження - не ставилось.

Процесуальні витрати по справі -

у сумі 494 гривні 35 копійок (том 1 а.с.24), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/524е від 30 травня 2017 року (том 1 а.с.21-23), з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди,

у сумі 593 гривні 22 копійки (том 2 а.с.25), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1130-231е від 28 вересня 2017 року (том 2 а.с.26-29), з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_4, майнової шкоди,

за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «ТЕХЕТ», модель «ТМ-510R», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (том 1 а.с.35,36),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3,

мобільний телефон марки «Nokia», модель «301», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 (том 2 а.с.37,38),

- підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_4

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 - визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити їй покарання - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 04 (чотири) місяця.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 24 вересня 2014 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченій ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 05 (п'ять) місяців.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_1 обчислювати з 06 жовтня 2017 року.

Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 06 жовтня 2017 року до 14 грудня 2018 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300)

494 (чотириста дев'яносто чотири) гривні 35 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/524е від 30 травня 2017 року,

593 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 22 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-3/1130-231е від 28 вересня 2017 року.

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «ТЕХЕТ», модель «ТМ-510R», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3,

- повернути потерпілому ОСОБА_3,

мобільний телефон марки «Nokia», модель «301», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4,

- повернути потерпілому ОСОБА_4

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: