Ухвала суду № 78621026, 18.12.2018, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

18.12.18 396/2124/17

1-кп/ 394/63/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді: Краснопольської Л.П.

при секретарі судового засідання: Владовій В.В.

за участю прокурора: Нагірної С.С.

захисника: Гольфіндера С.К.

законного представника особи, щодо якої розглядається

клопотання про застосування примусових

заходів медичного характеру: ОСОБА_2

особи, щодо якої розглядається

клопотання про застосування примусових

заходів медичного характеру: ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кам'яний Міст Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, освіта базова загальна середня, не одруженого, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградсьткої області перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №12017120230001021 від 28 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до клопотання, ОСОБА_3 27 жовтня 2017 року, приблизно 12 години, знаходився в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 Кіровоградської області, де також перебувала його матір ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка почала пред'являти йому претензії з приводу побутових питань в адресу ОСОБА_3, в результаті чого виникла словесна сварка, у ході якої ОСОБА_4 своєю долонею руки нанесла удар по щоці останньому. На грунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_4, маючи на меті настання її смерті та реалізовуючи його, ОСОБА_3, перебуваючи в положенні стоячи, навпроти ОСОБА_4, усвідомлюючи свою фізичну перевагу відносно останньої наніс їй два удари кулаком лівої руки в область обличчя.

В результаті отриманих ударів, ОСОБА_4 упала на підлогу кімнати, та не здійснювала ніяких активних дій, після чого, ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел та бажаючи настання смерті останньої, наніс їй два удари ногами, взутими у туфлі, у життєво-важливі органи потерпілої, в саме в голову, при цьому усвідомлюючи що вказані удари можуть спричинити її смерть, тобто виконав всі необхідні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_4 Після цього, ОСОБА_3 залишив потерпілу на підлозі кімнати будинку та попрямував у напрямку с. Новоукраїнка Кіровоградської області.

Згідно з висновком експерта №84 від 30 листопада 2017 року при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження в вигляді: закритої черепно-мозкової травми: крововилив у м'які тканини скронево-тімяної ділянки праворуч; субарахноїдальний крововилив по конвекситальній поверхні лівої півкулі, а також суцільно правої півкулі та мозочку; забій тканини головного мозку правої скронево-тімяної частки; перелом кісток носа; синець навколо правого ока; синець навколо лівого ока; синець на всьому протязі правої вушної раковини; синець у правій виличній ділянці з розташованим на його фоні з переходом у привушну ділянку саднами (7); синців (4) по зовнішній поверхні лівого плеча середній третині, синця по тильній поверхні на межі основної і середньої фаланги 2 пальця правої кисті, синця по внутрішній поверхні правого колінного суглобу, синця по передній поверхні лівої гомілки в середній третині. Ушкодження в вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м'які мозкові оболонки та забоєм речовини головного мозку утворилося від сукупності травматичних дій тупим (ми ) предметом (ами) з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянку голови; на протязі доби до моменту настання смерті ; усі ушкодження в ділянці голови як окремо, так і в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м'які мозкові оболонки і забоєм речовини головного мозку, перебіг якої ускладнився набряком головного мозку, перебуває в прямому причинному зв'язку з сукупністю отриманих ушкоджень у ділянці голови. Враховуючи відсутність слідів волочіння, локалізацію трупних плям на одній стороні тіла, відсутність ознак порушення трупного заклякання, місцем виявлення трупа ОСОБА_4 є місцем нанесення ушкоджень і місцем настання смерті.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне протиправне заподіяння сметрі іншій людині, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

Проте, згідно з висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 505 від 21.11.2017 ОСОБА_3 в момент скоєння правопорушення страждав і в даний час страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, що істотно впливало на його здатність в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій такерувати ними. У відношенні інкримінуємого правопорушення ОСОБА_3 слід вважати неосудним. Підпадає під дію ст. 19 ч. 2 КК України. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру примусового лікування в психіатричній лікарні із суворим наглядом. Досліджуваний ОСОБА_3 в момент вчинення інкримінованого правопорушення не знаходився в стані вираженого емоційного збудження, емоційного напруження та фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання. Під час дослідження виявлений рівень нещирості середній у досліджуваного ОСОБА_3

28.12.2017 року прокурор Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, у вигляді поміщення до медичного закладу з суворим наглядом.

В судовому засіданні прокурор Нагірна С.С. просила задовольнити клопотання, застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, зіславшись на обставини, викладені в клопотанні.

Захисник Гольфіндер С.К. та законний представник особи, щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 висловили свою думку щодо можливості застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. При цьому, захисник пояснив, що факт вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 дійсно мав місце, але згідно висновку експертизи він хворий.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, зазначив, що цивільний позов подавати не буде.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання обґрунтоване і підлягає до задоволення з наступних підстав:

Розглядаючи вказане питання, суд виходить із положень ст.93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України.

Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; 3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Згідно вимог ст.94 КК України, примусові заходи медичного характеру підлягають застосуванню до особи визнаної судом неосудною, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.

Статтею 513 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним Кодексом України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно дост. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу»примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним таКримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

В правовій позиції Європейського Суду з прав людини у справі G.v.France (п.39) Halilovik v. Bosnia and Herzegovina (п. 18) почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.

Згідно роз'яснень ППВСУ від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).

В судовому засіданні доведено вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки ч.1 ст. 115 КК України та підтверджено зібраними в кримінальному провадженні доказами, які ніким з учасників судового розгляду провадження не оспорюються.

Суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.115 КК України в стані неосудності, що підтверджується висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 505 від 21.11.2017 року, при цьому, враховуючи, що він вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства, суд вважає, що він потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено, арешт на майно в даному кримінальному провадженні не накладався.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні, обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, слід залишити до набрання рішенням законної сили.

Керуючись вищевикладеним та на підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 93, 94 КК України ст.ст. 503-516 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному проваджені №12017120230001021 від 28.10.2017 року відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні суспільно небезпечного діяння передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кам'яний Міст Новоукраїнського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, підозрюваногоу вчиненні успільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1ст.115 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом докомунальному закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» .

Речові докази - пара капців, мобільний телефон «Samsung», рушник, светр, брюки, каблучку, туфлі, паспорт, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Новоукраїнського ВП ГУНП - повернути за належністю, змив речовини бурого кольору, зданий до камери зберігання речових доказів Новоукраїнського ВП ГУНП, 5 слідів пальців рук зберігаються при матеріалах кримінального провадження, Лазерний носій інформації: диск DVD-R «Sony» 4.7 Gb, № MFP338RGI6121353 2в опечатаному вигляді визнати та приєднати до кримінального провадження № 12017120230001021 від 28.10.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, в якості речового доказу - залишити при матеріалах кримінального провадження.

До набрання ухвалою законної сили, залишити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Краснопольська Л.П.