Ухвала суду № 78620195, 17.12.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10638/18

Провадження №2/369/3717/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Ріпка Л.Ю.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справуза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ТОВ «Алькор Інвест» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності,–

В С Т А Н О В И В :

У серпня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_4, третя особа ТОВ «Алькор Інвест» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.09.2018 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 03 жовтня 2018 року.

У судові засідання 03 жовтня 2018 року, 25 жовтня 2018 року, 14 листопада 2018 року, 04 грудня 2018 року та 17 грудня 2018 року у судове засідання позивач не з'явився, хоча завчасно та належним чином позивач був повідомлений про день та час розгляду справи. Клопотання про розгляд справи у відсутності позивача або його представника до суду не надходило.

17.12.2018 року у судовому засіданні поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача заперечував проти залишення позову без розгляду.

У підготовчому судовому засіданні представник третьої особи не заперечувала проти залишення позову без розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що у призначені судом дні розгляду справи, а саме 03 жовтня 2018 року, 25 жовтня 2018 року, 14 листопада 2018 року, 04 грудня 2018 року та 17 грудня 2018 року у судове засідання позивач не з'явився, хоча завчасно та належним чином позивач був повідомлений про день та час розгляду справи. Клопотання про розгляд справи у відсутності позивача або його представника до суду не надходило.

Судом встановлено, що повістки про виклик позивача ОСОБА_3 в судові засідання направлялись на ім’я ОСОБА_3 за адресою: м.Київ, вул. Солов`їнаАДРЕСА_1. З матеріалів справи вбачається, що повістка направлена позивачу ОСОБА_3 про виклик в судове засідання на 03.10.2018 року повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат не проживає» (а.с.48), повістку про виклик в судове засідання на 14.11.2018 року отримала представник позивача ОСОБА_5 06.11.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0317008664386, повістка направлена позивачу ОСОБА_3 про виклик в судове засідання на 14.11.2018 року повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат не проживає» , повістка направлена позивачу ОСОБА_3 про виклик в судове засідання на 04.12.2018 року повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат не проживає» (а.с.214).

Про виклик у судове засідання на 17.12.2018 року позивачу ОСОБА_3 та його представнику ОСОБА_5 було направлено sms-повідомлення. Згідно довідки про доставку sms-повідомлення, вбачається, що повістка про виклик до суду на 17.12.2018 року в цивільній справі №369/10638/18 була доставлена ОСОБА_5 10.12.2018 року (а.с.156). Згідно довідки про доставку sms-повідомлення, вбачається, що повістка про виклик до суду на 17.12.2018 року в цивільній справі №369/10638/18 була доставлена ОСОБА_3 10.12.2018 року (а.с.157).

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Процесуальним законом передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений заявник повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).

Аналогічні дії суду регламентуються ч. 5 ст. 223 ЦПК України.

Дані норми процесуального закону, що мають імперативний і безальтернативний характер, не дають підстав суду для подальшого відкладення слухання справи. Розширеному тлумаченню дані норми закону не підлягає.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і ОСОБА_1 проти Італії».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовна заява Товстоног ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ТОВ «Алькор Інвест» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності,на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.09.2018 року задоволено заяву представника ОСОБА_3 – ОСОБА_6 про забезпечення позову та накладено арешт та заборону відчуження трикімнатної квартири, загальною площею 82,8 кв. м., реєстраційний номер 32741771, що розташована за адресою: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., АДРЕСА_2, що зареєстрована за ОСОБА_4.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст.ст. 158, 257, 258-261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ТОВ «Алькор Інвест» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності – залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ТОВ «Алькор Інвест» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності шляхом скасування арешту та заборони відчуження трикімнатної квартири, загальною площею 82,8 кв. м., реєстраційний номер 32741771, що розташована за адресою: 08130, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н., АДРЕСА_2, що зареєстрована за ОСОБА_4., що були вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2018 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18.12.2018 року.

Суддя: Дубас Т.В.