Ухвала суду № 78620064, 13.12.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9759/15-ц

2/357/1827/18

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

13 грудня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Дубановська І. Д.

при секретарі Огер О. А.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) – публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»

представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) – ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) – ОСОБА_3

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору в частині недійсним,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року до суду надійшов позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року в сумі 17 049,07 дол. США та 3 912 155,50 грн., яка складається: сума поточної заборгованості за кредитом – 1 682,11 дол. США; сума простроченої заборгованості за кредитом – 11 340 дол. США; сума поточної заборгованості за процентами по кредиту – 98,91 дол. США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту – 3 928,05 дол. США; сума поточної заборгованості за платою за обслуговування кредиту – 1 807,96 грн.; сума простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту – 24 629,95 грн.; загальна сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам – 3 569 584,30 грн., загальна сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за обслуговування кредиту – 291 530,55 грн., загальна сума 3 % річних від суми простроченої кредитної заборгованості – 18 335,86 грн.; загальна сума 3 % річних від суми простроченої заборгованості за обслуговування кредиту – 1 497,22 грн.; сума інфляційних втрат від суми простроченої плати за кредитом – 4 769,67 грн. та про стягнення сплаченого судового збору в розмірі 3 654 грн.

В подальшому банк збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року в сумі 17 672,77 дол. США та 3 912 155,50 грн., яка складається: сума простроченої заборгованості за кредитом – 13 022,11 дол. США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту – 4 650,67 дол. США; сума простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту – 24 629,95 грн.; загальна сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам – 3 569 584,30 грн., загальна сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за обслуговування кредиту – 291 530,55 грн., загальна сума 3 % річних від суми простроченої кредитної заборгованості – 18 335,86 грн.; загальна сума 3 % річних від суми простроченої заборгованості за обслуговування кредиту – 1 497,22 грн.; сума інфляційних втрат від суми простроченої плати за кредитом – 4 769,67 грн. та стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3 866,94 грн.

Справа неодноразово розглядалась в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

07.03.2018 року справа розглянута Верховним Судом та передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.04.2018 року справа прийнята до провадження.

Її розгляд відбувався в судових засіданнях.

08.05.2018 року до суду з’явились представник позивача за первісним позовом та відповідач за первісним позовом.

В судовому засіданні задоволено клопотання відповідача за первісним позовом про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та прийнято до спільного розгляду зустрічний позов про визнання недійсним п. 3.6, п. 1.5.1 Кредитного договору № 39.3/АК-00006.08 від 18.09.2008 року, визнання недійсними виплат, які були стягнуті із нього згідно п. 6 Додатку № 1 до кредитного договору – в таблиці «платежі за надані супутні послуги», а саме 352,84 доларів США (пп. 6.1 вищевказаного додатку № 1) та 60 грн. (пп. 6.3 вищевказаного додатку № 1) та повернення йому грошей, визнання дій публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» щодо неправомірного збільшення простроченої заборгованості по Кредитному договору № 39.3/АК-00006.08 від 18.09.2008 року, незаконними та стягнення із публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на його моральної шкоди за протиправні дії, а саме нарахування неправомірних штрафних санкцій, які суперечать Кредитному договору № 39.3/АК-00006.08 від 18.09.2008 року у розмірі 3 149 423,82 грн.

Для уточнення позовних вимог, за клопотанням представника позивача за первісним позовом, розгляд справи відкладений на іншу дату.

05.06.2018 року до суду з’явились представник позивача за первісним позовом та відповідач за первісним позовом.

Банк уточнив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року в сумі 17 672,67 дол. США та 3 027 371,29 грн., яка складається: сума простроченої заборгованості за кредитом – 13 022,11 дол. США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту – 4 650,67 дол. США; загальна сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту за останній рік – 1 994 094,11 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості процентів по кредиту за останній день – 712 146,83 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту – 204 634 грн.; загальна сума 3 % річних від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам за весь період – 71 919,82 грн.; сума 3 % річних від суми простроченої заборгованості за обслуговування кредиту – 4 862,19 грн.; сума інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту за весь період – 4 769,67 грн. та стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3 866,94 грн.

Для підготовки своєї позиції щодо позову з урахуванням уточнення позовних вимог, за клопотанням відповідача за первісним позовом розгляд справи відкладений на іншу дату.

09.07.2018 року до суду з’явився відповідач.

В зв’язку із першою неявкою представника позивача, який причини неявки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка (т. 2 а.с. – 218), розгляд справи відкладений на іншу дату.

23.07.2018 року представник позивача за первісним позовом звернувся до суду із клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

24.07.2018 року суддя відмовила в задоволенні клопотання позивача за первісним позовом (т. 2 а.с. – 227).

30.07.2018 року до суду з’явився відповідач за первісним позовом.

В зв’язку із неявкою представника позивача за первісним позовом, який на час розгляду справи не був обізнаний про відмову у клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, розгляд справи відкладений на іншу дату.

03.09.2018 року представник позивача за первісним позовом звернувся до суду із клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

В зв’язку із перебуванням судді у відпустці розгляд клопотання відбувся 24.09.2018 року.

За результатами його розгляду суддя відмовила в задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом (т. 2 а.с. – 241).

28.09.2018 року до суду з’явився відповідач за первісним позовом.

В зв’язку із неявкою представника позивача за первісним позовом, який на час розгляду справи не був обізнаний про відмову у клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, розгляд справи відкладений на іншу дату.

08.11.2018 року представник позивача за первісним позовом звернувся до суду із клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

11.11.2018 року суддя відмовила в задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом (т. 3 а.с. – 5).

13.11.2018 року до суду з’явився відповідач за первісним позовом.

В зв’язку із неявкою представника позивача за первісним позовом, який на час розгляду справи не був обізнаний про відмову у клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, розгляд справи відкладений на іншу дату.

В судовому засіданні постановлена ухвала, якою визнано явку представника позивача за первісним позовом обов’язковою.

23.11.2018 року ухвала отримана позивачем за первісним позовом.

06.12.2018 року представник позивача за первісним позовом звернувся до суду із клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

07.12.2018 року суддя відмовила в задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом.

13.12.2018 року до суду сторони не з’явились повторно, причини неявки не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та розписка відповідача, які містяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

За вказаною нормою, в разі визнання явки учасника справи в судове засідання обов’язковою, він втрачає право брати участь у ньому в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до практики Верхового Суду (постанова від 01.08.2018 року, справа № 359/4521/15-ц) системний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що після направлення справи Верховним Судом на новий розгляд, позивач за первісним позовом із заявою про розгляд справи без його участі не звертався.

Суд неодноразово відмовляв представнику позивача за первісним позовом у задоволенні його клопотань про участь у справі в режимі відеоконференції, за аналогічних підстав: відсутність технічної можливості та значне навантаження на зали судових засідань обладнаних засобами відеоконференцзв’язку.

Частина клопотань представника позивача за первісним позовом не була подана завчасно, в зв’язку із чим ухвали суду про відмову в їх задоволенні ним отримувалась після судових засідань, які він просив проводити в режимі відеоконференції, що мало наслідком неодноразове відкладення розгляду справи.

Суд зазначає, що судове засідання від 09.07.2018 року відкладене в зв’язку із неявкою належно повідомленого представника позивача за первісним позовом, який причини неявки не повідомив.

В зв’язку із великим об’ємом письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, серед яких наявна велика кількість розрахунків, наявністю зустрічного позову щодо визнання договору недійсним в частині, що вимагає особистої присутності представника позивача за первісним позовом, ухвалою від 13.12.2018 року суд визнав явку представника позивача за первісним позовом обов’язковою.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 212 ЦПК України наслідком визнання явки учасника справи в судове засідання обов’язковою є втрата ним права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Незважаючи на вказане, представник позивача за первісним позовом, в призначене судове засідання від 13.12.2018 року не з’явився, причини неявки не повідомив. При цьому, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Отже, представник позивача допустив дві неявки в судове засідання, без поважних причин, а саме 09.07.2018 року, 13.12.2018 року, що відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України має наслідком залишення позову без розгляду.

Суд зазначає, що дане рішення є вимушеною мірою, оскільки всі інші заходи впливу на позивача за первісним позовом результату не дали. Він проігнорував ухвалу суду про визнання явки обов’язковою від 13.11.2018 року, чим продемонстрував повну зневагу до суду та його процесуальних рішень.

При цьому, позивач за первісним позовом має можливість направляти до суду своїх представників, оскільки в судові засідання від 05.06.2018 року та 08.05.2018 року його представник ОСОБА_2 з’являлась.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом також допустив дві неявки в призначені судові засідання, без поважних причин, що відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України має наслідком залишення зустрічного позову без розгляду.

Отже, за викладених обставин, первісний та зустрічний позов слід залишити без розгляду.

Керуючись, ст.ст. 223, 257, 259-261, 352-354 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору в частині недійсним – залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду, в порядку встановленому законом, протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст. 261 ЦПК України.

Ухвала складена в нарадчій кімнаті та проголошена – 13.12.2018 року.

СуддяОСОБА_4