Рішення № 78619844, 03.12.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1452/18

провадження № 2/368/631/18

Рішення

Іменем України

"03" грудня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

при секретарі Назаренко А.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

та відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків, завданих внаслідок порушення ПКЕЕН в розмірі 26191,48 грн. та суму судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп., обґрунтовуючи позов наступним.

Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» є суб'єктом господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області.

Відповідачу за адресою с. Горохове, Кагарлицького району, Київської обл., Дачна, буд. №2, відкрито особовий рахунок № 201028492 з метою обліку спожитої та не облікованої електричної енергії Відповідачем, у зв'язку із тим, що останній, самовільно підключається до електричних мереж ПрАТ «Київобленерго» та здійснює розкрадання електричної енергії. Договір про користування електричною енергією між позивачем та відповідачем не укладався, відповідач до позивача із заявою про укладення договору не звертався.

Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМУ від 26.07.99 р. №1357, які регулюють відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, передбачено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем та енергопостачальником (п. 3 Правил).

При цьому, користування електричною енергією - є споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії.

Також і статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про постачання електричної енергії.

Пунктом 42 Правил передбачено, що споживачі електричної енергії зобов'язані: дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача, оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та ПКЕЕ, надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням приладу обліку та інше.

З урахуванням п. 37 Правил енергопостачальник має право перевіряти справність приладу обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України, зокрема цивільну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення правил користування енергією, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення споживач несе відповідальність згідно з законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку.

9 січня 2018 року при проведенні перевірки представниками позивача за місцем проживання відповідача в с. Горохове, Кагарлицького р-ну., Київської обл., вул. Дачна, буд. №2, було виявлено порушення ним ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та п. 48 ПКЕЕН, що виразилося: самовільне підключення до мережі ПрАТ «Київобленерго» без укладення договору. Електроенергія що споживається не оплачується. На підставі п. 53 ПКЕЕ виявлене порушення було зафіксовано в Акті про порушення ПКЕЕН №К036939. Вказане порушення вчинене відкритим способом, про що свідчить характеристика виявленого порушення, а також схема електропостачання споживача, наведена в Акті. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення повідомили споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. В свою чергу споживач, в присутності якого було складено акт про порушення, підписав складений акт без зауважень та пропозицій. Акт про порушення № К036939 від 09.01.2018 р. було складено коректно, оскільки, його підписали три представника енергопостачальника та споживач. В акті чітко вказано скоєне правопорушення, а також оформлено схему електропостачання споживача.

Згідно п. 53 ПКЕЕН Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як із трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом. Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН визначається Методикою, яка затверджена постановою Національної комісії електроенергетики України ( НКРЕ) від 04.05.2006 № 562 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно п 3.4. Методики у разі відсутності між споживачем та енергопостачальником договору про користування електричною енергією \У доб. розраховується енергопостачальником виходячи з величини приєднаної потужності, передбаченої проектними рішеннями. За відсутності проекту розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії, у разі, коли споживач підключений до однофазної мережі, розраховується енергопостачальником виходячи з величини потужності споживання.

Результатом засідання комісії з розгляду Акта №К036939 від 09.01.2018 р., яке відбулося 17.01.2018 р., стало рішення про те, що виявлене порушення ПКЕЕН підпадає під пп. 4 п.3.1 ОСОБА_1 (самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку).

Акт підлягає розрахунку згідно з п. 48 ПКЕЕН, п. 3.1.4. Методики по перерізу проводів алюміній 2,5 мм." за період 365 днів з 08.01.2017 р. по 09.01.2018 року та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Споживач належним чином заздалегідь повідомлений (не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії) про час і дату розгляду Акта, на засідання комісії не з'явився. Натомість на засідання комісії прибула мати споживача ОСОБА_3, яка від дачі пояснень відмовилася. Один примірник протоколу, разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії та/або збитків вручено ОСОБА_3 під підпис в день засідання комісії 17.01.2018 р.

Період днів порушення 365 при визначенні обсягу недооблікованої електричної енергії було застосовано відповідно до пп. б п.3.3. Методики, відповідно до якого врегульовано, що у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

Відповідно до ОСОБА_1 на підставі зазначеного Акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією № 0290 від 17.01.2018 року, було визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої електричної енергії, внаслідок порушення, на загальну суму 26 191,48 грн. Таким чином сума збитків, завданих позивачу внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН, зафіксованого в Акті № К036939 від 09.01.2018 р. становить 26191,48 грн.

Оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, станом на час подачі позовної заяви є чинним і за своєю правовою природою є обов'язковим для виконання ненормативним актом (актом індивідуальної дії).

Згідно з п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В свою чергу ст. 1192 цього ж кодексу передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на ст. 1212 ЦК України, особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу наведеного слідує, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають при наявності вимоги, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 ЦК України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Станом на час подачі позову до суду від споживача жодних заяв та скарг на адресу ПрАТ «Київобленерго» не надходило, що свідчить про повну згоду із виявленим порушенням та розміром завданих збитків. Майнова шкода в розмірі 26191,48 гри. станом на день подання позову відповідачем не відшкодована.

Таким чином, з урахуванням наведеного, вимоги ПрАТ «Київобленерго» до відповідача-відповідають наведеним нормам чинного законодавства та повністю підтверджуються доданими матеріалами, у зв'язку з чим сума збитків завданих внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН з урахуванням ст. ст. 1166, 1212, 1213 ЦК України в розмірі 26191,48 грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 щодо вимог позивача пояснив, що він у будинку проживав не тривалий час. Цей будинок є його спадщиною. Проживав із своєю сім’єю та користувався електричною енергією. Проте ніяких порушень з його сторони не було, оскільки він проживав у будинку, при цьому втручань з його сторони не було.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

У силу статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. 1 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, ці Правила регулюють відносини між громадянами (далі споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов’язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Згідно п.3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

У відповідності до п.53 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Згідно п.48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, споживач несе відповідальність за самовільне підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без приладу обліку.

9 січня 2018 року при проведенні перевірки представниками позивача за місцем проживання відповідача в с. Горохове, Кагарлицького району, Київської області, вул. Дачна, буд. №2, було виявлено порушення ним ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та п. 48 ПКЕЕН, що виразилося: самовільне підключення до мережі ПрАТ «Київобленерго» без укладення договору. Електроенергія що споживається не оплачується. На підставі п. 53 ПКЕЕ виявлене порушення було зафіксовано в Акті про порушення ПКЕЕН №К036939. Вказане порушення вчинене відкритим способом, про що свідчить характеристика виявленого порушення, а також схема електропостачання споживача, наведена в Акті. Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення повідомили споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. В свою чергу споживач, в присутності якого було складено акт про порушення, підписав складений акт без зауважень та пропозицій. Акт про порушення № К036939 від 09.01.2018 р. було складено коректно, оскільки, його підписали три представника енергопостачальника та споживач. В акті чітко вказано скоєне правопорушення, а також оформлено схему електропостачання споживача.

Згідно п. 53 ПКЕЕН Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як із трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом. Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН визначається Методикою, яка затверджена постановою Національної комісії електроенергетики України ( НКРЕ) від 04.05.2006 № 562 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно п 3.4. Методики у разі відсутності між споживачем та енергопостачальником договору про користування електричною енергією \У доб. розраховується енергопостачальником виходячи з величини приєднаної потужності, передбаченої проектними рішеннями. За відсутності проекту розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії, у разі, коли споживач підключений до однофазної мережі, розраховується енергопостачальником виходячи з величини потужності споживання.

Результатом засідання комісії з розгляду Акта №К036939 від 09.01.2018 р., яке відбулося 17.01.2018 р., стало рішення про те, що виявлене порушення ПКЕЕН підпадає під пп. 4 п.3.1 ОСОБА_1 (самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку).

Акт підлягає розрахунку згідно з п. 48 ПКЕЕН, п. 3.1.4. Методики по перерізу проводів алюміній 2,5 мм. за період 365 днів з 08.01.2017р. по 09.01.2018 року та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Споживач належним чином заздалегідь повідомлений (не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії) про час і дату розгляду Акта, на засідання комісії не з'явився. Натомість на засідання комісії прибула мати споживача ОСОБА_3, яка від дачі пояснень відмовилася. Один примірник протоколу, разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії та/або збитків вручено ОСОБА_3 під підпис в день засідання комісії 17.01.2018 р.

Період днів порушення 365 при визначенні обсягу недооблікованої електричної енергії було застосовано відповідно до пп. б п.3.3. Методики, відповідно до якого врегульовано, що у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.

Відповідно до ОСОБА_1 на підставі зазначеного Акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією № 0290 від 17.01.2018 року, було визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої електричної енергії, внаслідок порушення, на загальну суму 26 191,48 грн. Таким чином сума збитків, завданих позивачу внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН, зафіксованого в Акті № К036939 від 09.01.2018 р. становить 26191,48 грн.

Згідно ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначено Законом України «Про електроенергетику».

За змістом положень ч.ч.1, 2 і 4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 затверджено «Правила користування електричною енергією для населення», які обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

У положеннях п. 8 Правил визначено, що прилади обліку електричної енергії мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з встановлення оплачена: а) для новозбудованих будинків - забудовниками; б) у разі розділу обліку електричної енергії - організаціями, які здійснюють розділ обліку.

Згідно з положеннями п.п.9 і 10 Правил споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими правилами.

Прилади обліку встановлюються відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

Згідно з положеннями п.14 Правил у разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов'язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника.

Положеннями п.53 Правил встановлено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі, фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Згідно зі статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звідси вбачається, що обов'язок відшкодувати шкоду (збитки) слід пов'язувати з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов'язань між споживачем та енергопостачальником, оскільки шкода, завдана порушенням договірних зобов'язань, може відшкодовуватися за зазначеними нормами позадоговірних відносин тільки у випадках, прямо передбачених законом.

Закон України «Про електроенергетику» визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі. Цим Законом передбачено право споживачів електричної енергії на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно із законодавством (статті 24-1, 25 Закону).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність факту порушення побутовим споживачем ОСОБА_2 Правил користування електроенергією для населення, що є підставою для стягнення компенсації завданих збитків.

Оскільки позовні вимоги ПрАТ «Київобленерго» підлягають задоволенню, згідно вимог ст. 141 ЦПК України понесені позивачем по справі судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, Законом від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику», Правилами користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (п/рахунок із спеціальним режимом використання 26034325734279 в АТ «Ощадбанк» МФО 322669 код ЄДРПОУ 23243188) суму збитків, завданих внаслідок порушення ПКЕЕН в розмірі 26 191 (двадцять шість тисяч сто дев’яносто одну) грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (п/рахунок 26003010517308 в ПАТ «Альфа-Банк» МФО 300346 код ЄДРПОУ 23243188) суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн.. 00 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13.12.2018 р.

Суддя І.І. Шевченко