Рішення № 78619790, 13.12.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5914/18

2/357/2543/18

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

13 грудня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Бондаренко О. В. ,

при секретарі – Бондаренко Н. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київський страховий дім», про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

В С Т А Н О В И В :

31.05.2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 15.10.2017 року близько 15 год. 10 хв. водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-210740», реєстраційний номер НОМЕР_1, при виїзді з прилеглої території гаражного кооперативу, що розташований по вулиці Сквирське шосе в м. Біла Церква, не надав перевагу в русі автомобілю «Chery Elara», реєстраційний номер НОМЕР_2, під його керуванням, який рухався по вулиці Сквирське шосе та який належить йому, ОСОБА_1, на праві власності. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2017 року ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Тобто, причиною ДТП є порушення вимог законодавства, зокрема ПДР з боку ОСОБА_3, наслідком якого є зіткнення транспортних засобів. В результаті ДТП йому було спричинено майнової шкоди. Згідно висновку № 253 експертного авто товарознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу «Chery Elara» 2.0і реєстраційний номер НОМЕР_2, складеного 22.11.2017 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Chery Elara» 2.0і, реєстраційний номер НОМЕР_2, від пошкоджень отриманих внаслідок ДТП, складає 31 018,38 грн. На проведення експертного авто товарознавчого дослідження №253 також були затрачені кошти в сумі 1 000 грн. На даний час відповідач відшкодував йому майнову шкоду на суму 10 000 грн. В зв’язку з цим загальний розмір заподіяної матеріальної шкоди становить 22 018,38 грн. Тому, просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь майнову шкоду в розмірі 22018,38 грн. та судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2018 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02.10.2018 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, за клопотанням представника позивача ОСОБА_4, було замінено первісного відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «Київський страховий дім».

В судове засідання представник позивача, за договором у справі, ОСОБА_5 не з’явився, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути з ПрАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду на суму 22018,38 грн. та судові витрати в розмірі 704,80 грн. Одночасно зазначив, що так як на даний час не можливо надати докази витрат на правову допомогу, тому буде надана окрема заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київський страховий дім» в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, постановив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15.10.2017 року о 15 год. 10 хв. громадянин ОСОБА_3 керуючи автомобілем «ВАЗ 210740», державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Біла Церква по вулиці Сквирське шосе, при виїзді з прилеглої території гаражного кооперативу, не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_3, який рухався по вулиці Сквирське шосе та скоїв з ним зіткнення. Своїми діями гр. ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.3 (б), п.10.2 ПДР, в результаті якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

01.11.2017 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3, було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 340 грн., що підтверджується копією постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2017 року по справі №357/12513/17 (а.с.8).

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що ДТП сталася з вини ОСОБА_3, постанова про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП набрала законної сили.

Отже, виходячи з наведеного, вказана ДТП мала місце з вини відповідача ОСОБА_3.

Згідно зі ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За ст. 22 п.22.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Як передбачено ст.28 цього Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За ст.22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно вимог п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

При цьому, згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 15.10.2017 року була застрахована в «Приватному акціонерному товариству «Київський страховий дім», що стверджується копією поліса №АМ2085704 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.49).

07 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно ст.29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому

законодавством.

Як вбачається із висновку №253 від 22.11.2017 року, про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого колісного транспортного засобу (а.с.9-17), вартість відновлювального ремонту ТЗ «Chery Elara» 2.0і реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників становить 31 018,38 грн.

Суд приймає до уваги висновок, оскільки його виконано з дотриманням вимог законодавства, всі розрахунки обґрунтовані, до того ж, інших доказів щодо розміру спричинених позивачу збитків в результаті пошкодження його автомобіля відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів, які б спростовували розрахунки, проведені спеціалістом.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29.02.2008 року, автомобіль «Chery Elara», державний номер НОМЕР_2, зареєстровано на ім’я позивача ОСОБА_1.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Таким чином, відповідно до Полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов'язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

Так, підпункт 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону, передбачав, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов'язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В даному випадку матеріальні збитки не перевищують розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілого.

Саме такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України №755/18006/15-ц від 04.07.2018 року.

Отже, враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 15.10.2017 року була застрахована в Приватному акціонерному товариству «Київський страховий дім», позивач набув права на стягнення з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київський страховий дім» матеріальної шкоди в розмірі 21 018,38 грн., оскільки ОСОБА_3 сплатив на користь позивача 10 000 гривень матеріальної шкоди.

Суд, також, вважає за можливе відшкодувати на користь позивача за рахунок відповідача понесені витрати за виконання виконавцем ОСОБА_6 роботи по проведенню автотоварознавчого дослідження автомобіля в сумі 1000 грн., що стверджується копією акта №253 виконання робіт від 22.11.2017 року (а.с.19).

Отже, на користь позивача з відповідача в рахунок відшкодування матеріальних збитків підлягає стягненню 21 018 грн. 38 коп. – майнова шкода та 1000 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля, всього 22 018 грн. 38 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір» за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню на користь позивача, понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 704,80 грн. згідно платіжного доручення №0.0.1043132991.2 від 22.05.2018 року (а.с. 4).

Керуючись ст. ст.1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 280, 281, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київський страховий дім», про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема,41, ідентифікаційний код юридичної особи: 25201716) на користь ОСОБА_1 (16.08.1067 рік народження, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) майнову шкоду в розмірі 22018,38 грн. та судові витрати в розмірі 704,80 грн., всього 22723,18 грн. ( двадцять дві тисячі сімсот двадцять три гривні 18 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18.12.2018 року.

СуддяОСОБА_7