Ухвала суду № 78619716, 13.12.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3431/18

Провадження №1кп/359/454/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Петровій Я.А.,

за участю прокурора Динника І.В., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника - адвоката Ляшенка І.І., перекладача Донадзе М.В.,потерпілого ОСОБА_4,

у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду кримінального провадження №12018110100000436, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2018 року, що надійшло з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ткібулі, Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, без зареєстрованого місяця проживання, тимчасово проживаючого в АДРЕСА_1,

по обвинуваченню у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України,

клопотання захисника - адвоката Ляшенка Ігоря Ігоревича від 13.12.2018 року про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання,

в с т а н о в и в :

На розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.

13.12.2018 року, під час судового засідання, захисником обвинуваченого - адвокатом Ляшенком І.І. заявлено клопотанням змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний із перебуванням останнього в умовах ізоляції - домашній арешт або особисте зобов'язання.

Прокурор заперечив щодо заявленого клопотання зважаючи на відсутність на те визначених законом підстав.

Обвинувачений підтримав вищезазначене клопотання захисника, просив задовольнити останнє та обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання.

Заслухавши пояснення сторін провадження, ознайомившись за матеріалами кримінального провадження в обсязі, необхідному для розгляду заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

З урахуванням вимог ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, міцність соціальних зв'язків, наявність та/або відсутність судимостей.

Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею та судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, у зв'язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В п. 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною захисту та стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, а саме домашній арешт або особисте зобов'язання, ступень ризиків, які були встановлені судом, не змінилися.

Відповідно до ст.ст. 179, 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання не можливо застосувати до обвинувачуваного ОСОБА_1 у зв'язку з обставини які в сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, що під впливом тяжкості покарання, яке йому загрожує, обвинувачуваний може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення. У обвинувачуваного ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв'язки, він не одружений, на утримані малолітніх дітей чи осіб інвалідів немає. Безробітний та без постійного місця реєстрації, є особою нелегальним мігрантом. Отже, у такий спосіб перешкоджатиме розгляду кримінального провадження.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Клопотання захисника не містить нових обставин, які б не досліджувались судом, а мотивовано лише тим, що під час судового розгляду допитані потерпіли та свідки,а судом досліджено всі докази обвинувачення.

Крім того, доводи захисника про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 за відповідною частиною статті 185 КК України, суд також оцінює критично на даній стадії судового розгляду, оскільки прокурором зміни обвинувачення не здійснено, і позиція останнього на запитання суду є незмінною. Тому, суд має право здійснити відповідні дії та оцінку всіх зібраних доказів, в тому числі з урахуванням позиції захисту, лише у нарадчій кімнаті у зв'язку з ухваленням вироку. Зазначені твердження, на думку суду,з цього приводу не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.

В той же час, суд враховує тяжкість обвинувачення ОСОБА_1, відсутність у нього постійного місця проживання на території України, а також нелегальне знаходження останнього на території України, що також впливає на доцільність існування відносно ОСОБА_1 утримання останнього під вартою, як спосіб забезпечення останнім належної процесуальної поведінки та неможливість останнього уникнення явки до суду.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, наявність можливості ухилення від відповідальності та неявки до суду, а запобігти указаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не можливо, суд дійшов висновку, що клопотання захисника обвинуваченого про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, а саме: домашній арешт або особисте зобов'язання, - слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-179, 181, 194, 331, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання захисника - адвоката Ляшенка Ігоря Ігоревича від 13.12.2018 року в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання, - залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду оголошено 14.12.2018 року.

Суддя: С.М.Вознюк