Рішення № 78618970, 18.12.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10120/18

2-а/296/329/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача Кравцова В.А.,

представника відповідача Француз А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Житомирській області, начальника Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Житомирській області Кравцова Володимира Андрійовича про визнання нечинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2017 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить поновити строк для звернення до суду, визнати нечинною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії ПН МЖТ 034178 від 29.08.2018 року і закрити провадження у справі (а.с.32-40).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що є громадянином Грузії. 29.08.2018 року начальник Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Житомирській області Кравцов В.А. розглянув протокол про адміністративне правопорушення ПР МЖТ 034178 та до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення ч.1 ст.203 КУпАП. Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ПН МЖТ 034178 від 29.08.2018 року має бути скасована, з тих підстав, що він не перебував на території України понад 90 діб протягом 180 діб, оскаржуване рішення прийнято без участі перекладача, хоча така вимога ним заявлялась. Крім того, вказує, що має ім'я Тсотхе, а не Цотхе, як вказано в оскаржуваній постанові. Вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, порушено його права на перебування в території України та можливість перебування на території Укераїни протягом наступних трьох років, накладений штраф є завеликим, адже перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку.

Ухвалою судді від 16.10.2018 року справу за скаргою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Житомирській області, Кравцова Володимира Андрійовича, на постанову у справі про адміністративні правопорушення залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків десять днів (а.с.28).

01.11.2018 позивачем подано заяву про усунення недоліків (а.с.30-31) та уточнений адміністративний позов (а.с.32-40).

Ухвалою судді від 06.11.2018 адміністративну справу прийнято до розгляду, призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.44-45).

28.11.2018 представником Управління Державної міграційної служби в Житомирській області подано відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що УДМС України в Житомирській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного. 29.08.2018 уповноваженою посадовою особою Житомирського РВ складено стосовно громадянина Грузії ОСОБА_1 протокол ПН МЖТ 034178 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП за перебування в Україні з порушенням встановленого терміну перебування, а саме понад 90 діб протягом 180 та ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування. За результатами розгляду протоколу з дотриманням відповідних вимог та строків розгляду протоколу, уповноваженою особою зазначеного підрозділу ДМС (начальником Житомирського РВ Кравцовим В.А.) вирішено справу та винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. При цьому особу ОСОБА_1 встановлено за паспортом громадянина Грузії НОМЕР_1, відповідно до відомостей якого про перетин кордону України, позивач перебуває на території України на незаконних підставах. Після з'ясування всіх обставин щодо ухилення ОСОБА_1 від виїзду з України після закінчення терміну перебування, яке вказує про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП., що тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 29.08.2018 року позивач добровільно сплатив штраф у розмірі 1700,00 грн., що свідчить про згоду особи із накладеним адміністративним стягненням, уповноваженою на те посадовою особою складено відповідні протокол та постанову. З урахуванням наведеного просили у задоволенні позову відмовити (а.с.50-55).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з викладених у ній підстав. Вказав, що позивач перебуває на території України вісімнадцять років, проживає в с.Іванівка Житомирського району, не працює. Зазначає, що постанова та протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не були перекладені на грузинську мову, позивачеві не забезпечено послуги перекладача.

Представник відповідача Управління Державної міграційної служби в Житомирській області у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказала, що постанова є законною та обґрунтованою, позивачеві у протоколі роз'яснено зміст ст.63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП.

Відповідач - начальник Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Житомирській області Кравцов В.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Вказував, що при розгляді справи він спілкувався з позивачем російською мовою, питання про залучення перекладача позивач не порушував, та після з'ясування обставин справи ним винесено постанову з дотриманням вимог чинного законодавства, вимоги якої позивач визнав та виконав, що підтверджується квитанцією про сплату штрафу у добровільному порядку

Враховуючи пояснення представника позивача, позиція якого узгоджена з позивачем, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 серпня 2018 року головним спеціалістом Житомирського РВ УДМС України в Житомирській області ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЖТ № 034178. Змістом протоколу встановлено, що 29.08.2018 року о 12 год. 00 хв. у м.Житомирі громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає в с.Іванівка, вул. Островського, 87, не працює, перебуває з порушенням встановленого терміну перебування, а саме: понад 90 діб протягом 180 та ухиляється від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, чим порушив п.п.2.9 Порядку продовження терміну перебування в Україні іноземців та ОБГ, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 року №150, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.203 КУпАП.

Даний протокол розглянутий начальником Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Житомирській області Кравцовим Володимиром Андрійовичем та за результатами розгляду протоколу винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 29.08.2018 серії ПН МЖТ №034178 (а.с.77).

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, та накладено на адміністративне стягнення на останнього у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Так, статтею 203 ч.1 КУпАП (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачена адміністративна відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку.

Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Так, ч.16 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлює, що іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України. При цьому ч.3 ст.9 даного Закону визначає, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Згідно з пп.2 п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМУ від 15 лютого 2012 року № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Обчислення строку тимчасового перебування іноземців в Україні, врегулювання Порядком обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, затверджений наказом МВС України від 20.07.2015 року №884.

Зокрема п.4 Порядку під час перебування на території України обчислення дозволеного іноземцю строку перебування здійснюють посадові особи ДМС шляхом відрахування 180 днів назад від дня контролю (дня, на який необхідно визначити законність перебування іноземця на території України). Іноземець не порушив зазначений строк, якщо в межах цього 180-денного періоду він перебував на території України не більше 90 днів.

У разі виявлення перевищення іноземцем дозволеного йому строку перебування на території України посадова особа ДМС діє відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом МВС від 28 серпня 2013 року № 825, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1654/24186.

На підтвердження перевищення позивачем строку тимчасового перебування в Україні та відповідно наявності складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП відповідачем надано підрахунок термінів перебування в Україні громадянина Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, з якого слідує, що на дату контролю 29.08.2018 року в'їзд зафіксовано - 02.03.2018 року, а виїзд - 08.06.2018 року, тобто складає 99 днів (а.с.59).

Зазначені обчислення підтверджуються інформацією з паспорта громадянина Грузії серії НОМЕР_1 на ОСОБА_1 (ОСОБА_1), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, а копію долучено до матеріалів справи (а.с.58).

Щодо доводів представника позивача про незабезпечення ОСОБА_1 перекладачем під час винесення оскаржуваної постанови, хоча така вимога заявлялася.

Суд вважає, що доводи представника спростовується змістом протоколу серії ПР МЖТ № 034178 на звороті якого вказано, що позивачеві роз'яснено ст.63 Конституції, а також його права та обов'язки , передбачені ст.268 КУпАП, зокрема і його право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржувати постанову у справі. Так, позивач власноруч розписався під зазначеним роз'ясненням та додав своє прізвище. Від подання пояснень і зауважень щодо змісту протоколу ОСОБА_1 відмовився на підставі ст.63 Конституції України, що підтверджується підписами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у протоколі (а.с.57 зворот).

Жодних інших доказів на підтвердження вказаних позивачем обставин суду надано не було.

Крім того, як вбачається з копії квитанції №7 від 29.08.2018 року, оригінал якої оглянутий судом під час розгляду справи, позивач сплатив визначений йому штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с.61).

За таких обставин, зважаючи на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, визначення у постанові ПН МЖТ 034178 від 29.08.2018 штрафу у найнижчому розмірі, що передбачений санкцією вказаної статті, суд вважає, що постанова винесена начальником Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Житомирській області Кравцовим Володимиром Андрійовичем ПН МЖТ 034178 від 29.08.2018 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн., є правомірною, і належних доказів неправомірності такої постанови позивачем суду надано не було, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 250, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Житомирській області, начальника Житомирського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Житомирській області Кравцова Володимира Андрійовича відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядок, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції Закону №2147- VIIІ) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач:

ОСОБА_1

проживаючий за адресою:

АДРЕСА_1

паспорт громадянина Грузії НОМЕР_1

Відповідач:

Управління Державної міграційної служби в Житомирській області

місцезнаходження:

10008, м.Житомир, вул.Пушкінська,44

ЄДРПОУ 37808497

Відповідач:

начальник Житомирського районного відділу

Управління Державної міграційної служби в Житомирській області

Кравцов Володимир Андрійович

місцезнаходження:

АДРЕСА_2

Суддя О. С. Рожкова