Рішення № 78618769, 09.11.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1086/18

Номер провадження 2-а/341/23/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді - Максимчина Ю.Д.,

з участю секретаря - Ворох З.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

встановив:

Представник Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу. Мотивував тим, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Боберським Р.П. при примусовому виконанні виконавчого листа № 341/1625/17, виданого Галицьким районним судом Івано-Франківської області 17.04.2018 року, винесено постанову від 15.06.2018 року про накладення на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5100грн. Дану постанову управлінням отримано 18.06.2018 року. Вважає, що постанова про накладення штрафу від 15.06.2018 року є протиправною та винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Галицького районного суду від 14.12.2017 адміністратвиний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та з врахуванням надбавок та премій, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, а саме: посадового окладу - 2950 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 2000 грн,, надбавка за стаж служби - 45%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премії - 90 % та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01.01.2016 без обмежень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 р. постанову Галицького районного суду від 14.12.2017 р. скасовано в частині задоволення вимог щодо зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та з врахуванням надбавок та премії, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, а саме: надбавки за особливо важливі завдання 50% та премії позивачу в розмірі 90%, та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині. Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, з урахуванням премії в розмірі 0,47 %. В решті постанову залишено без змін.

Однак, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження не врахувавши постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 р.

Головним управлінням Фонду листом від 05.05.2018 року № 7443/06 повідомлено державного виконавця про те, що на підставі рішення Галицького районного суду від 14.12.2017 року ОСОБА_2 27.03.2018 року здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та проведено 18.04.2018 року виплату донарахованої суми пенсії за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 року в сумі 7851,42 грн. Виплату донарахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 року буде забезпечено з 01.01.2019 року, виходячи з того, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року обчислюється органами ПФУ станом на 01.01.2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», в такому порядку: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісяця окремою сумою у розмірі 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року; з 01.01.2020 року щомісяця окремою сумою у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Виплата пенсій здійснюється ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відповідно до норм чинного законодавства, виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління немає. Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. На підставі наведеного просив скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області Боберського Р.П. від 15.06.2018 року ВП № 56280686 про накладення на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5100грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі виконавчого листа № 341/1625/17, виданого Галицьким районним судом Івано-Франківської області, державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області 26.04.2018 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 56280686.

З листа начальника ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 7443/06 від 05.05.2018 року старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2018 ВП № 56280686 повідомлено проте, що на підставі рішення Галицького районного суду від 14.12.2017 року ОСОБА_2 27.03.2018 року здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та проведено 18.04.2018 року виплату донарахованої суми пенсії за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 року в сумі 7851,42 грн. Виплату донарахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 по 01.01.2018 року буде забезпечено з 01.01.2019 року, виходячи з того, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року обчислюється органами ПФУ станом на 01.01.2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», в такому порядку: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісяця окремою сумою у розмірі 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року; з 01.01.2020 року щомісяця окремою сумою у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

У звязку з вищенаведеним, просить винести постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.8).

Постановою про накладення штрафу від 15.06.2018 року, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Боберський Р.П., керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання рішення суду накладено на боржника ГУ ПФУ в Івано-Франківській області штраф на користь держави у розмірі 5100грн. (а.с.7).

Відповідно до частини 5 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Отже, предметом судового розгляду за даним адміністративним позовом є позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, як рішення суб'єкта владних повноважень у правовідносинах з приводу виконання судового рішення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстровано в МЮУ 15 січня 2015 р. за № 40/26485,- головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, в т.ч. планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; організовує роботу управлінь Фонду щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за цільовим використанням коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (статті 8, 9) передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. За рахунок інших джерел фінансування виплати пенсій не здійснюється.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» основним завданням Фонду, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством.

Статтею 72 цього Закону визначено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є: 1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи пенсійного страхування; 2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах; 3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; 3-1) кошти, сплачені виконавчій дирекції Пенсійного фонду за надання послуг з адміністрування Накопичувального фонду та послуг недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення; 4) суми від фінансових санкцій та пені (крім сум пені, сплачених роботодавцем за несвоєчасне перерахування з його вини сум страхових внесків застрахованої особи до накопичувальної системи пенсійного страхування), застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення; 5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб; 6) добровільні внески; 7) інші надходження відповідно до законодавства. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом (ст. 73 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка визначає умови та порядок проведення перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою поліцейського з 01.01.2016 року.

Пунктом 3 Постанови № 103 передбачено: перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Абзацом 2 пункту 3 Постанови визначено: виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Відповідно до статті 63 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як передбачено статтею 75 цього Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами розгляду справи, суд встановив, що Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, частково виконало рішення суду, провівши відповідні нарахування (перерахунок пенсії) ОСОБА_2, та часткову виплату коштів, проте повну виплату коштів не здійснило, посилаючись на відсутність правових підстав та фінансування з Державного бюджету України.

Також, суд дійшов висновку, що невиконання Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області судового рішення по справі № 341/1625/17 в частині проведення повної виплати пенсії (грошових коштів) ОСОБА_2 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та положень, визначених відповідними постановами КМУ, - не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин і не може свідчити про протиправність дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Сам по собі факт накладення штрафу на боржника за виконавчим провадженням, жодним чином не захищає право особи - стягувача на отримання бюджетних коштів.

Слід зазначити, що така позиція суду узгоджується із висновками колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, що викладена у постанові від 24 березня 2015р. (справа № 21-66а15), колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, що викладена у постанові від 13 жовтня 2015р. (справа №21-2635а15), а також у постановах від 30.03.2016р., від 20.10.2015р., від 13.06.2018р. справа № 757/29541/14а).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про виконавче провадження», постановами Кабінету Міністрів України №№ 900, 988, 103, 947, 268, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 20, 77, 287, 227, 228, 241-246, 295 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Боберського Романа Петрович від 15.06.2018 року ВП № 56280686 про накладення на Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5100грн.

Рішення суду, відповідно до ч.1ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими ст. 293-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя:Ю. Д. Максимчин