Рішення № 78617991, 11.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

11 грудня 2018 року м. Київ № 826/7195/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Васильченко І.П., при секретарі судових засідань Ксендзов А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислюваний центр» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2018 р. №00000921402

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі-позивач, КП «ГІОЦ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 січня 2018 року №00000921402.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2018 року у справі №826/7195/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Головний інформаційно-обчислювальний центр» задоволено повністю.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява від 23.11.2018 (ДМ№5485) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 року призначено судове засідання щодо розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до Окружного адміністративного суду м. Києва сплачений судовий збір на загальну суму 101 536, 65 грн., згідно платіжного доручення від 03.05.2018 №1 на суму 1762,00 грн. та платіжного доручення від 30.05.2018 №1 на суму 99 774,65 грн.

Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат, понесених за проведення експертизи та підготовку висновку експерта від 27.04.2018 року №01/04-18 у розмірі 15 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, експертиза проведена судовим експертом ОСОБА_2 на підставі замовлення директора КП ГІОЦ №303-02-1348 від 30.03.2018 р. У зазначеній заяві на вирішення експерта поставлено таке питання: « 1. Чи підтверджуються нормативно та документально висновок викладений в акті Головного управління ДФС у м. Києві від 15.12.2017 №536/26-15-14-02-04/04013755, щодо заниження КП ГІОЦ податку на прибуток на суму 5 697 133 грн., в т. ч. за 2015 рік на суму 1 409 226 грн.; за 2016 рік на суму 3 043 880 грн., за І півріччя 2017 року на суму 1 244 027 грн.?».

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Так, згідно з ч. 1-3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши поданий позивачем до суду висновок експерта № 01/04-18 від 27.04.2018 р. за результатами судово-економічної експертизи, суд дійшов висновку про те, що позивачем перед експертом поставлено питання надання оцінки фактам, які мають правовий характер, що, відповідно, належить до повноважень суду.

Відповідно до ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, суд дійшов висновку про те, що висновок експерта № 01/04-18 від 27 квітня 2018 року за результатами судово-економічної експертизи не може бути допустимим доказом у справі, з огляду на що витрати на проведення експертизи не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Клопотання Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (02192, м. Київ, вул. Космічна, 12-А, ЄДРПОУ 04013755) про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Присудити на користь Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (02192, м. Київ, вул. Космічна, 12-А, ЄДРПОУ 04013755) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 101 536 (сто однієї тисячі п'ятсот тридцять шість) гривень 65 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

В іншій частині стягнення судових витрат з відповідача - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко