Рішення № 78617895, 18.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2018 року № 826/2421/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії"доДержавної авіаційної служби Українипро визнання протиправним та скасування постанови №2160,

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної авіаційної служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати нечинною та скасувати постанову №2160 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13 січня 2015 року.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача стверджував, що в оскаржуваній постанові не зазначено, який саме підпункт 118 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року №401 було порушено з боку позивачем. Представник позивача стверджував, що станом на 06 липня 2014 року був відсутній факт порушення у галузі цивільної авіації, визначений положеннями пунктів 94 та 118 Положення про використання повітряного простору України, а відтак у голови Державіаслужби України були відсутні правові підстави для винесення відносно позивача постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що при розгляді справи про правопорушення в галузі цивільної авіації авіакомпанією «Аерофлот» Державною авіаційною службою України були враховані усі обставини, що мали значення для прийняття постанови №2160 від 13 січня 2015 року, а державний інспектор Державної авіаційної служби України Білецький Е.Г. діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені пунктом 8 частини 1 статті 16 Повітряного кодексу України, розділом ІІ Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за №73/20386, Положенням про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 09 лютого 2010 року №68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2010 року за №307/17602.

Представник позивача подав до суду заяву про зміну підстав адміністративного позову, в якій додатково щодо наявності ознак протиправності оскаржуваної постанови зазначив, що відповідачем порушено вимоги Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за №73/20386 під час оформлення протоколу №2160 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 12 січня 2015 року, який слугував підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі авіації та винесення постанови №2160 від 13 січня 2015 року. Крім того, представник позивача стверджує, що з боку відповідача порушено вимоги Порядку щодо розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, а заборонені зони не можуть встановлюватися шляхом видачі опублікування повідомлень NOTAM.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на заяву позивача про зміну підстав адміністративного позову, відповідно до якого представник Державної авіаційної служби України стверджував про законність прийняття оскаржуваної постанови №2160 від 13 січня 2015 року.

Представник позивача надіслав також до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Так, відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

За результатами перевірки інформації, викладеної у телеграмі Украероцентру тлг. № 062112 державним інспектором Державіаслужби України Білецьким Е.Г. виявлено порушення порядку використання ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» повітряного простору України, а саме здійснення польотів 06 липня 2014 року з порушенням порядку використання повітряного простору України повітряним судном рейсу AFL 1910, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено статтю 30 Повітряного кодексу України та пункти 94, 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України».

Про зазначене порушення державним інспектором Державіаслужби України Білецьким Е.Г. складено відповідний протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 12 січня 2015 року №2160 в присутності уповноважених представників ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» Рибачок В.А та Стеценко А.П.

Так підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації та винесення постанови був протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 12 січня 2015 року №2160, про що вказано в оскаржуваній постанові.

Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» 21 січня 2015 року отримало постанову Державної авіаційної служби України №2160 від 13 січня 2015 року про накладення на Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації у розмірі 136 000,00 грн.

В постанові визначено, що головою Державіаслужби України установлено факт правопорушення правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні 06 липня 2014 року рейсу AFL 1910 о 11 годинні 50 хвилин, а саме виконання цього рейсу без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України.

Вважаючи зазначену постанову Державної авіаційної служби України про накладення штрафу за правопорушення в галузі цивільної авіації від 13 січня 2015 року №2160 такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російській авіалінії» звернулось з відповідним позовом до суду.

Дослідивши наявні у даній адміністративній справі докази, проаналізувавши матеріали справи та вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною першою статтею 128 Повітряного кодексу України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну авіаційну службу України» від 08 жовтня 2014 року №520 уповноваженим органом з питань цивільної авіації є Державна авіаційна служба України.

Державна авіаційна служба України, як уповноважений орган з питань цивільної авіації, під час накладення штрафу за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті керується положеннями Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637 (надалі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 3.1. Порядку №637 розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Відповідно до частини 3 статті 128 Повітряного кодексу України та пункту 3.5. Порядку №637 штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

За своєю суттю передбачена статтею 127 Повітряного кодексу України фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк адміністративно - господарської санкції застосовується при її реалізації.

Згідно з статтею 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Так, статті 128 Повітряного кодексу України та пункт 3.5 Порядку №637 передбачають, що штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Таким чином, статтею 128 Повітряного кодексу України містить два строкових обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення правил та порядку використання повітряного простору України. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм щодо правил та порядку використання повітряного простору України полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України, відповідач, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених статтею 128 Повітряного кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Враховуючи те, що застосований згідно з оскаржуваною постановою штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він мав би бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України, з урахуванням положень статті 128 Повітряного кодексу України.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до пункту 121 розділу X Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401 (далі - Положення №401), інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.

Крім того, згідно із пунктом 122 зазначеного Положення №401 розслідування порушень порядку використання повітряного простору проводиться з метою встановлення причин виникнення та вжиття необхідних заходів для запобігання порушенням. Розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.

Правовий статус телеграм Украероцентру, що передаються за допомогою системи зв'язку АРТМ регулюється наказом Міністерства транспорту України від 23 вересня 2003 року №736 «Про затвердження Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України».

Як вбачається з матеріалів справи, в телеграмі Украероцентру тлг №062112, встановлено здійснення 06 липня 2014 року о 11 год. 50 хв. польоту з порушенням порядку використання повітряного простору України пасажирським судном.

З огляду на те, що відповідач факт вчинення правопорушення позивачем встановив 06 липня 2014 року, штраф міг бути накладений відповідачем на Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот-російські авіалінії» до 06 січня 2015 року.

Натомість постанова відповідача №2160 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації була прийнята 13 січня 2015 року, тобто поза межами шестимісячного строку з дня виявлення порушення правил, який в даному випадку є 06 липня 2014 року.

Правова позиція щодо застосування статті 250 Господарського кодексу України висловлена у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2014 року № 21-126а 14.

За таких обставин, суд вважає достатніми доводи позивача про наявність правових підстав для визнання цієї постанови протиправною та її скасування.

Судом в межах даного спору установлено, що відповідач, будучи органом державної влади України, не здійснив своєчасних дій щодо притягнення до відповідальності суб'єкта авіаційної діяльності за вчинене ним, як на тому наполягає сам відповідач, правопорушення, не дотримався вимог, встановлених частиною 3 статті 128 Повітряного кодексу України та пункту 3.5 Порядку № 637 щодо граничних строків накладення штрафу на позивача, чим порушив норми чинного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем не наведено достатніх обґрунтованих підстав в підтвердження власної позиції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України №2160 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13 січня 2015 року.

3. Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» (113002, Російська Федерація, м. Москва, вулиця Арбат, 10) за рахунок бюджетних асигнувань Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37536026) понесені судові витрати у розмірі 272,00 (двісті сімдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук